Справа № 320/13083/24 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача при обчисленні додаткових видів грошового забезпечення посади, яку обіймав перед звільненням з військової служби позивач в довідках про розмір грошового забезпечення від 01.11.2023р. №06/22996, від 28.12.2023р. №06/28374;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в м. Києві скориговані відповідні довідки станом на січень 2022, 2023р.р. з обчисленням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., визначених при виконанні рішення КОАС від 25.08.2023р. №320/16797/23.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт також вказує , що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 23 січня 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління ПФУ в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 25.08.2023р. №320/16797/23 зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління ПФУ в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення посади, яку обіймав перед звільнення з військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2022р., відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022р. (2481,00 грн.) та на 01.01.2023р., (2684,00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії.
Наразі, на виконання вказаного рішення суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 видав дві довідки від 01.11.2023р. №06/22996, від 28.12.2023р. №06/28374 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р. та на 01.01.2023р, відповідно до яких:
- у першій довідці за 2022р. визначено: розмір посадового окладу 7940,00 грн., оклад за військовим званням 1980,00 грн., надбавку за вислугу років (45%) 4464,00 грн., надбавку за особливості проходження служби (65%) 6644,63 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) 846,00 грн., премію (35%) 1974,00 грн., всього 23 848,63 грн.;
- у другій довідці за 2023р. визначено: розмір посадового окладу 8590,00 грн., оклад за військовим званням 2150,00 грн., надбавку за вислугу років (45%) 4833,00 грн., надбавку за особливості проходження служби (65%) 6644,63 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) 846,00 грн., премію (140%) 7896,00 грн., всього 30 959,63 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив скласти та направити до Головного управління ПФУ в м. Києві скориговані довідки про розмір грошового забезпечення станом на січень 2022, 2023р.р. для перерахунку пенсії, відповідно до вказаного судового рішення, а саме: вказати вірні відомості із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом на січень 2022, 2023р.р. на відповідні тарифні коефіцієнти згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для перерахунку пенсії.
Однак, відповідач листом повідомив позивача, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 військовослужбовцям обчислюється розмір грошового забезпечення з 01.03.2018р. по сьогоднішній день з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру 1762,00 грн. Оскільки після 01.03.2018р. перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням визначених законом збільшених розмірів прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року після 01.01.2018р. не відбувалось, надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення теж обчислюються враховуючи розмір 1762,00 грн. Вказав, що обов'язки згідно рішення суду у справі № 320/16797/23 виконано, розмір окладів за посадою та військовим званням визначені від розміру 2481,00 у довідці станом на 01.01.2022р., від розміру 2684,00 грн. у довідці станом на 01.01.2023р. Оскільки в рішенні суду немає обов'язку чинити розрахунки для обчислення інших видів грошового забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив відомості про ці види грошового забезпечення відповідно до Постанови 704, зокрема, враховуючи розмір 1762,00 грн. Іншого способу складання довідки не зазначено.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління ПФУ в місті Києві скоригованих довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. для перерахунку пенсії протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова №103).
Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Водночас, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 року пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року".
Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 постанови №704, та відновлено його попередню редакцію, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 у справі №400/6214/21.
Отже, враховуючи викладене, оскільки зміни, внесені постановою №103 до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, у якій вказано, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481 грн., у той час коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1762 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2684 грн., у той час коли Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1762 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач набув право на отримання оновлених довідок для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022, 01.01.2023 із застосуванням пункту 4 постанови №704 у первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наразі, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 та від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-IX («Про Державний бюджет України на 2021 рік»), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Разом з тим, спірним питанням у даній справі є порядок обрахунку надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби та премії, позаяк відповідач в оновлених довідках обрахував вказані види грошового забезпечення виходячи із розміру посадового окладу - 1762 грн.
Відповідно до п.п.1,2 ч.5 Постанови № 704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати:
- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;
- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Згідно п.1 ч.6 Постанови № 704, виплачувати надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Додаток 16 встановлює розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу визначаючи розмір надбавки у відсотковому значенні посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.
Таким чином, аналіз вказаних приписів Постанови № 704 вказує на те, що надбавка за вислугу років визначається у відсотковому значенні від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.
В свою чергу, надбавка за особливості проходження служби визначається у відсотковому значенні від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а премія у відсотковому значенні від посадового окладу.
Отже, колегія суддів зазначає, що відповідач, обрахувавши посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022р. та на 01.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, мав також обов'язок обчислити надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та премію виходячи із новообрахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі скоригованих довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. (дати збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704.
Отже, за наведених обставин порушене право позивача належить захистити шляхом зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в м. Києві скориговані відповідні довідки станом на січень 2022, 2023р.р. з обчисленням додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., визначених при виконанні рішення КОАС від 25.08.2023р. по справі №320/16797/23.
Таким чином, підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив вмотивоване рішення про задоволення позову.
Водночас, колегія суддів не може не врахувати доводи скаржника про те, що його не було повідомлено про розгляд справи належним чином.
Так, як вбачається з матеріалів справи, провадження у ній відкрито Київським окружний адміністративний судом ухвалою від 10.04.2024, пунктом 2 резолютивної частини якої запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, у цьому пункті резолютивної частини ухвали суду зазначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішено за наявними матеріалами.
У свою чергу, будь-яких відомостей про направлення відповідачу копії позовної заяви матеріали справи не містять.
Приписи ч. 6 ст. 162 КАС України визначають, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, лише у випадку неподання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вправі здійснювати вирішення справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки справа розглядалася в письмовому провадженні, тобто без виклику сторін, і судове засідання не проводилося, положення п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України не може бути застосовано при буквальному тлумаченні.
Водночас, колегія суддів, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.08.2021 у справі № 657/1284/16-а, звертає увагу, що положення п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України (які є аналогічна приписам п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України) слід тлумачити розширено, з метою забезпечення права особи на участь у справі, а не лише в судовому засіданні.
Із змісту зазначеної постанови суду касаційної інстанції також випливає висновок, що неповідомлення сторони про відкриття провадження чи залучення її в якості співвідповідача та не надсилання їй копії позовної заяви є не менш суттєвим порушенням, ніж розгляд справи у судовому засіданні за її відсутності внаслідок неналежного повідомлення. У зв'язку з не надсиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 копії позовної заяви та розглядом справи до спливу строку для подання відзиву на позов він був позбавлений практичної можливості реалізувати усі свої процесуальні права, зокрема, право на подання відзиву на позов, право заявити клопотання про розгляд справи за його участю в судовому засіданні, і як наслідок - взяти участь у ньому.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 620/5558/22, від 01.02.2023 у справі №640/5208/21, від 23.11.2022 у справі №300/2890/21, від 20.01.2022 у справі №1340/6225/18, від 19.01.2022 у справі №280/5168/19, від 30.09.2021 у справі №640/6470/19.
З огляду на це, колегія суддів підтримує доводи апелянта про те, що його не було повідомлено про розгляд справи у встановлений спосіб, що у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 317 КАС є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо обчислення у довідках 01.11.2023р. №06/22996, від 28.12.2023р. №06/28374 розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. для обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018р. у розмірі 1762,00 грн.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві скориговані довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обчисленням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., визначених при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2023р. по справі за №320/16797/23.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 16.04.2025р.)