Справа № 461/3116/25
Провадження № 1-кс/461/2414/25
про застосування запобіжного заходу
16.04.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу домашнього арешту відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старий Милятин Буського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичної особи - підприємця, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 04.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000276, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
15.04.2025 старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього наступних обов'язків: не залишати місце свого постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби; прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 04.02.2025 о 08:02 год., керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ GLA 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вулиці Луганська в напрямку до вул. Стрийська, навпроти будинку №17 по вул.Тернопільська, у м.Львові, порушив вимоги Розділу 2 п.п.2.3 (б, д), Розділу 18 п.18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, які виразились у тому що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, керуючи технічно-справним транспортним засобом, рухаючись в межах своєї смуги і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкості та не здійснив повну зупинку транспортного засобу, для того щоб дати дорогу пішоходу, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; а також водій ОСОБА_5 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинив транспортний засіб, в той момент, як водій іншого транспортного засобу, що рухався попереду в межах своєї смуги почав зменшувати швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом, а в подальшому взагалі зупинив транспортний засіб для надання дороги пішоходам по вищевказаному переходу.
В цей час, пішохід ОСОБА_8 розпочала рух по проїзній частині дороги справа наліво в межах нерегульованого пішохідного переходу, внаслідок чого відбувся наїзд транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GLA 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , на пішохода ОСОБА_8 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом малогомілкової кістки на рівні нижньої третини зі зміщенням фрагментів, закритий перелом медіальної кісточки та заднього краю великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів, підзвих стопи дозовні, закритий крайовий перелом переднього відділу верхньої гілки лівої лобкової кістки, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров'я множинні садна обличчя, забійне садно лівої здухвинної ділянки, забійне садно ділянки таз зліва, відносяться до легких тілесних ушкоджень, відкрита черепно-мозкова травма, у вигляді забою головного мозку з переважним ураженням базально-стовбурових структур, травматичного субарахноїдального крововиливу, субдурального крововиливу зліва, забійної рани, підшкірної гематоми лівої лобно-тім'яної ділянки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки у момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_8 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
08.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця пригоди від 04.02.2025 та додатками до нього, відеозаписом настання ДТП, допитом свідка ОСОБА_9 , судовими експертизами, а також іншими доказами, які містяться у матеріалах провадження.
Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років; в результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України, настали тяжкі наслідки у вигляді отримання потерпілою тяжких тілесних ушкоджень; потерпілій стороні завдана шкода у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, а тому при наявності кваліфікованого захисника, обвинувачений усвідомлює суворість покарання, яке йому буде призначене за умови доведеності його вини.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ст. 177 КПК України, зокрема:
1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.
Враховуючи наведене, просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Просив врахувати, що підозрюваним відшкодована майнова та немайнова шкода потерпілій в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника. Додатково пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має матір, яка є інвалідом ІІІ групи, є фізичною особою - підприємцем, займається діяльністю пов'язаною з перевезеннями, раніше не судимий. Звертає увагу, що у зв'язку з тим, що він займається діяльністю пов'язаною з перевезеннями, а водіїв часто не вистачає, тому він інколи особисто займається перевезеннями, та може не встигати добиратися додому до початку комендантської години.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 04.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000276, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
08.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується доказами, долученими до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 06.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.02.2025; висновком експерта №32/2025 від 04.03.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 14.04.2025.
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкриміноване підозрюваному правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі, тобто домашній арешт, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування, про те, що з високим ступенем ймовірності існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обумовлюється тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схиляння їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували ОСОБА_5 .
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу враховує дані про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір, яка є інвалідом ІІІ групи, є фізичною особою - підприємцем, який займається діяльністю, пов'язаною з перевезеннями, таким відшкодована майнова та немайнова шкода потерпілій в повному обсязі, раніше не судимий.
За приписами ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків передбачених даною нормою, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням на підозрюваного обов'язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою ОСОБА_5 під час строку дії запобіжного заходу та такий запобіжний захід дозволить запобігти ризикам позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Разом з тим, слідчий суддя вважає обґрунтованими покликання сторони захисту на те, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 займається діяльністю пов'язаною з перевезеннями, а водіїв часто не вистачає, тому він інколи особисто займається перевезеннями, та може не встигати добиратися додому до початку комендантської години, та вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 00:00 год. по 05:00 год.
Керуючись ст.ст.2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 00:00 год. по 05:00 год., строком на 2 (два) місяці, до 16.06.2025, але в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 (два) місяці, до 16.06.2025, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 17.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1