Справа № 357/5434/25
1-кс/357/746/25
17 квітня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи територіального управління ДБР розташованого у місті Києві,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 17.04.2025 надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи територіального управління ДБР розташованого у місті Києві.
Скарга обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 зверталась із письмовою заявою до управління поліції ГУНП в Київській області, в якій викладені обставини невиконання її колишнім чоловіком рішення суду та несплати аліментів. Зокрема скаржниця зазначає про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Однак на вказану заяву уповноваженою особою Білоцерківського РУП ГУНП надано відповідь про відсутність ознак кримінального правопорушення. Зазначає, що цю відповідь вона отримала лише 05.05.2025.
Також ОСОБА_2 по тексту скарги вказує, що злочин був вчинений на території Білоцерківського району та підпадає під юрисдикцію Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, а також що злочин був вчинений на території Солом'янського району та підпадає під юрисдикцію територіального управління ДБР розташованого у м. Києві.
На підставі викладеного скаржниця просить:
- поновити строки для розгляду скарги на бездіяльність уповноваженої особи;
- визнати бездіяльність уповноваженої особи Білоцерківського РУП, відповідальної за внесення відомостей про вчинений злочин до ЄРДР протиправною;
- зобов'язати уповноважену особу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області виконати вказівки ст. 214 КПК, а саме внести відомості по поданій нею заяві до ЄРДР та розпочати розслідування.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Скаржник у своїй скарзі зазначає про невиконання працівниками територіального управління ДБР розташованого у місті Києві вимог ст. 214 КПК України (аналогічно на дії цього органу подана скарга виходячи з її назви), при цьому в прохальній частині просить зобов'язати уповноважених осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести відомості до ЄРДР. Відтак слідчий суддя досліджує саме вимоги до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання.
Однак з самого тексту скарги не можливо встановити коли саме ОСОБА_3 зверталась до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Аналогічна така заява та підтвердження звернення з нею не долучені до скарги. При цьому слідчий суддя зазначає, що в додатках до скарги міститься посилання на копії підтверджуючих документів на диску, однак сам диск не долучений до скарги, про що працівниками апарату суду складений акт від 17.04.2025.
Водночас з долученого листа Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 24.02.2025 вбачається, що Білоцерківським РУП ГУНП розглянуто та опрацьовано звернення ОСОБА_2 щодо несплати аліментів на утримання сина колишнім чоловіком, яке зареєстровано в ІКС «ІНППУ» за № 5759 від 31.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Згідно із приписами ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлює право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей до ЄРДР, та пов'язує існування такої бездіяльності із моментом отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що Білоцерківським РУП ГУНП Національної поліції в Київській області розглянуто та опрацьовано звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано 31.01.2025.
Отже, з урахуванням приписів ст. 214 КПК України, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. А виходячи із змісту відповіді - починаючи з 03.02.2025 (з урахуванням вихідних днів). Тому за приписами ст. 304 КПК України строк оскарження зазначеної бездіяльності встановлений до 12.02.2025 включно.
ОСОБА_2 у своїй скарзі зазначає, що отримала відповідь Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лише 05.05.2025 (дата, яка ще не настала станом на час подання скарги).
Проте отримання такої відповіді (навіть якщо воно мало місце через певний час після її винесення) не змінює і не продовжує строку оскарження бездіяльності слідчого, оскільки відповідний обов'язок чітко і зрозуміло обумовлений у ст. 214 КПК України часовими рамками в 24 години з моменту отримання заяви і не передбачає прийняття будь-якого додаткового рішення слідчого з цього приводу. Отже, про оскаржувану бездіяльність слід стверджувати на наступний день після закінчення встановленого ст. 214 КПК України строку для внесення до ЄРДР відповідних відомостей.
Реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності у кримінальному провадженні забезпечується в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на наведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 26.08.2020 у справі № 760/18778/18, поважність причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Водночас, вирішуючи питання про те, чи був пропущений відповідний строк, суду слід правильно визначити момент початку перебігу такого строку.
Також виходячи з системного тлумачення положень КПК (ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336), під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які:
(1) об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк;
(2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК для вчинення процесуальної дії;
(3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК строк;
(4) підтверджуються належними доказами.
Такий підхід до розуміння поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №201/1156/18, від 05.03.2020 у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 у справі №635/4248/16-к, від 11.06.2019 у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 у справі №523/11081/17).
У випадку, визначеному ч. 1 ст. 304 КПК України, законодавець визначив початок перебігу строку на оскарження бездіяльності слідчого саме з моменту її вчинення. У поданій скарзі жодним чином не обґрунтована неможливість оскарження відповідної бездіяльності у визначені процесуальним законодавством строки.
Відтак ОСОБА_2 не підтверджено поважність причини пропущення строку на подання такої скарги.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 304 КПК України встановлено, що скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У зв'язку з тим, що скарга подана ОСОБА_2 слідчому судді після закінчення десятиденного строку, встановленого для її подання, а слідчий суддя не знайшла підстав для його поновлення, таку скаргу необхідно повернути скаржнику.
При цьому повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України (ч. 7 ст. 304).
На підставі викладеного, керуючись статтями 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
1. Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи повернути.
2. Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
4. На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
5. Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддяОСОБА_4