Справа № 357/4171/25
1-в/357/252/25
14.04.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)
засудженого ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі щодо засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрований та приживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.01.2020 за ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 186 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років,
1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 27.03.2025 надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
1.1. В обґрунтування клопотання зазначено, що його сумлінна поведінка свідчить про його доскональне виправлення, а активне ставлення до праці підкреслює таке виправлення.
2. В судовому засіданні засуджений підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
2.1. Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що своєю поведінкою засуджений не довів своє виправлення, зокрема його працевлаштування має фрагментарний характер, він не приймає участі в освітніх процесах, життєдіяльності установи.
2.2. Представник ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» підтримав позицію прокурора.
3. Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
3.1. Пунктом 2 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
3.2. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
3.3. Як зазначено в ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
3.4. Судом встановлено, що ОСОБА_6 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.01.2020 (справа № 755/3335/18) визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. Крім того, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
3.5. Відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
3.6. Отже, ОСОБА_6 є особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі зокрема за кримінальне правопорушення, яке відповідно до приписів ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів. При цьому форма вини у категорії кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 186 КК України характеризується умислом.
3.7. Початок строку покарання ОСОБА_6 є 09.12.2017 року, кінець строку покарання 09.12.2025 року. Відтак, станом на 14.04.2025 року ОСОБА_6 відбуває призначене йому основне покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» та залишок не відбутого ним покарання у виді позбавлення волі становить 7 місяців 26 днів, шо є менше однієї третини покарання, призначеного судом.
3.8. Водночас відповідно до наявної в матеріалах справи характеристики на засудженого ОСОБА_6 , останній характеризується посередньо, мав 6 стягнень, що погашені, заохочень не мав. Працевлаштований з 26.02.2025. Свідомо не виконує передбачені законом вимоги персоналу. Умисно уникає виконання робіт із самообслуговування, не бачить необхідності у самостійному їх виконанні. Свідомо уникає виконання робіт по благоустрою установи або перекладає їх виконання на інших. Не приймає особисту участь у виховних заходах та у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засджених. Не підвищує свої професійно-технічні навички та наявний загальноосвітній рівень. Бажає змінити своє життя, проте це бажання має поодинокий та несистематичний характер.
3.9. Протягом всього строку відбування покарання був працевлаштований сукупно лише 8 місяців.
3.10. Відповідно до Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, останній не став на шлях виправлення (довів своє виправлення).
3.11. У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
3.12. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
3.13. Отже, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, крім того короткий проміжок працевлаштування за час відбування покарання засудженим не є достатніми обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннями ст. 81 КК України.
3.14. Відповідно, суд вважає, що дії засудженого не відповідають вимогам щодо застосування положень, які передбачені ст.. 81 КК України та не відповідають положенням ст. 9 КВК України.
3.15. Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_6 положення ст. 81 КК України буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, не буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.
4. З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі слід відмовити.
Керуючись статтями ст. 81 КК України, статтями 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд
1. У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі відмовити.
2. На ухвалу Суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення семиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
4. Повний текст ухвали оголошений 17.04.2025.
СуддяОСОБА_7