Справа № 752/1972/25
Провадження №: 2-а/752/164/25
Іменем України
16.04.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
за участю секретаря - Замай А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ко. ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про скасування постанови серії АВ № 00003821 від 24 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АВ №00003821 від 24 грудня 2024 року зафіксоване в автоматичному режимі, у якому просив скасувати постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 8500 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00003821 від 24 грудня 2024 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 24 грудня 2024 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті ухвалено постанову серії АВ № 00003821 від 24 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до якої 22 грудня 2022 року о 22 год 04 хв на автодорозі H- 11, км. 76+702 у Дніпропетровській області, зафіксовано рух транспортного засобу «DAF FTR XF 105» д.н.з. НОМЕР_2 з перевищенням загальної маси на 6,538 % (2,615 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі в 40 тон. У постанові зазначено, що він здійснював рух транспортним засобом DAF FTP XF 105, д.н.з. НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів відповідно до п. 22.5 постанови КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року «Про правила дорожнього руху» перевищення загальної маси транспортного засобу при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2. ст. 132-1 КУпАП у розмірі 8500,00 грн.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав. При винесені оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі припущень, не встановив тип та державний номерний знак напівпричіпу, не враховав, що позивач керував транспортним засобом DAF FTR XF 105» д.н.з. НОМЕР_2 , який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем. Вважає, що при винесенні постанови була порушена процедура опрацювання матеріалів габаритно-вагового контролю в автоматичних пунктах передбачена наказом № 512 від 27.09.2021 «Про затвердження інструкцій з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті».
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
24 лютого 2025 року представник Державної служби України з безпеки на транспорті - Риженко І. С. подала відзив на позовну заяву, в якому вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач допустив рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2,615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Вказує, що оскаржувану постанову винесено з дотриманням Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року( зі змінами від 23 лютого 2024 року), яким не передбачено фіксування відомостей про напівпричіп. Зазначає, що за даними фотофіксації в момент зважування зафіксований і тягач, і приєднаний до нього напівпричіп. Тобто у справі спірні правовідносини виникають у зв'язку із питанням, чи має право спеціалізований колісний транспортний засіб, який за реєстраційними документами є контейнеровозом, перевозити вантаж відмінний від контейнера. Так, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Відповідно до статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
22 грудня 2022 року о 22 год 04 хв на автодорозі H- 11, км. 76+702 Дніпропетровської області, зафіксовано рух транспортного засобу «DAF FTR XF 105» д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів відповідно п. 22.5 постанови КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року «Про правила дорожнього руху» перевищення загальної маси транспортного засобу при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою В.В. винесено постанову серії АВ № 00003821 від 24 грудня 2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
ОСОБА_1 є власником спеціалізованого напівричепу SCHWARZMULLER, д.н.з. НОМЕР_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Правопорушення в автоматичному режимі зафіксовано технічним засобом WIM78, WAGA_WIM35? Pfd/ 16/ Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 42615 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 6 шт., спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2750 мм., 2-3: 1110 мм., 3-4: 5790 мм; 4-5: 1320 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1- 6400 кг, 2 - 4500 кг, 3 - 11100 кг, 4 - 8750 кг, 5 - 8650 кг; 6 - 7950 кг; загальна маса - 47350 кг.
З постанови вбачається, що сертифікат відповідності приладу вимірювання: свідоцтво про повірку підсистеми вагового контролю № 168 чинне до 16.02.2025, свідоцтво про повірку підсистеми габаритного контролю №; 04/4783 чинне до 16 лютого 2025 року.
Постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.
31 грудня 2024 ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв'язку оскаржувану постанову.
В матеріалах справи містяться роздруковані з веб-сайту знімки транспортного засобу в момент вчинення ймовірного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» від 27 грудня 2019 року № 1174 було затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - Порядок № 1174).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Доказом у даній справі є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови (пункт 4 Порядку № 1174).
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку № 1174).
Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
В силу вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси вантажних автомобілів, зокрема:
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон;
- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.
Різниця між вантажними автомобілями (тягачами) з напівпричепами, для яких дозволена максимальна маса становить 40 тонн або 42 тонни (44 тонни), полягає в тому, що останні мають бути контейнеровозами, які здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів.
Сторонами по справі на підтвердження своїх доводів надано копію постанови від 24 грудня 2024 року серії АВ №00003821 2024 року та матеріали автоматичної фотофіксації належного позивачу автомобіля з причепом (передній, боковий та задній вид вантажівки з напівпричепом).
Виходячи з зазначеної інформації та матеріалів фотофіксації видно, що належний позивачу транспортний засіб є трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом, тому фактична допустима маса складає 40 тон, а у разі належності напівпричепу до контейнеровозу - 44 тонни.
Наголошуючи на протиправності оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 посилався на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепу до контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортного засобу 40 тонн.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III визначено, що причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила № 363), визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Отже, напівпричеп - це транспортний засіб без джерела енергії, який самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, а рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів.
Напівпричеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій, а саме: контейнерів.
Згідно з пунктом 17.6. Правил № 363 для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).
Відповідно до пункту 17.2-17.5 Правил № 363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (пункт 17.15. Правил № 363).
Відповідно до пункту 17.9 Правил № 363 приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється при наявності Договору на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду доказів перевезення вантажів контейнером, актів про пломбування, тощо. Відповідного маркування із зазначенням вантажності і маси тари контейнера, внутрішнього об'єму контейнера, місця, місяця і року виготовлення контейнера; часу останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера транспортний засіб позивача не містить.
Матеріалами фотофіксації вказаного належного позивачу транспортного засобу підтверджується, що позивач 22 грудня 2024 року здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, оскільки верхня його частина зрізана і накрита тентом, та не перевозив контейнери.
Окрім того, вантаж, що перевозився в напівпричепі, не мав відповідних маркувань та позначень для ідентифікації його як контейнера, тобто не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту - контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху у 44 т, для відповідного транспорту з урахуванням вантажу.
Факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР України, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.
Посилання позивача на те, що відповідачем в порушення абз. 5 п. 15 постанови КМУ від 27 грудня 2019 року № 1174 при винесенні постанови відповідачем не встановлено тип транспортого засобу, відсутня фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших пристроїв - безпідставні, оскільки на момент вчинення правопорушення та винесення постанови, п. 15 Порядку № 1174, не містив вимог щодо такої фіксації.
Відповідно до п. 15 Порядку № 1174, що діяв на момент вчинення правопорушення та винесення постанови не містить вимог щодо такої фіксації.
Спірна постанова винесена відповідачем у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає.
Отже позов до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, задоволенню не підлягає.
Відтак, наявні дані про те, що транспортний засіб рухався з порушенням вагових норм, адже в підпункті «б» пункту 22.5 ПДР України чітко вказано, що максимальне значення фактичної маси автомобіля 40 тонн передбачене саме для перевезення трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом.
Виходячи із наведених обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, відповідачем правильно встановлено максимальну допустиму вагу транспортного засобу позивача, враховані під час накладення стягнення показники вагового обладнання підтверджені належними доказами, тобто факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, доведений належними, допустимими та достовірними доказами, а тому оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, а наведені у позові доводи не спростовують наявність події адміністративного правопорушення за частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Керуючись статтями 132-1, 245, 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП, статтями 5-7, 9, 77, 241-246, 268, 271, 280, 286 КАС України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ко. ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про скасування постанови серії АВ № 00003821 від 24 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду виготовлено 16 квітня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук