Справа №: 398/919/25
Провадження №: 2-а/398/49/25
Іменем України
"17" квітня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати постанову №99 по справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №99 по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У вказаній постанові зазначено, що позивач в особливий період порушив правила військового обліку, а саме: будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.01.2025 року не з'явився до територіального центру комплектування та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки. Оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки не був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.01.2025 року. Окрім того, під час розгляду справи відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 не враховано його майновий стан, а саме те, що він є особою з інвалідністю 3 групи та в нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі.
18.03.2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив, в якому відповідач просив у задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі, а постанову про адміністративне правопорушення №99 від 17.02.2025 року залишити без змін, обґрунтовуючи це тим, що 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами поштового зв'язку рекомендованим
поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення з вимогою про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.01.2025 року о 9:00 год «для уточнення даних». В порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 нехтуючи своїми обов'язками, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином 12.02.2025 року уповноваженою особою на складання протоколу було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно гр. ОСОБА_1 ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи було доведено особисто, про що свідчать відмітки у протоколі про адміністративне правопорушення. 17.02.2025 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр. ОСОБА_1 , оскільки останній не прибув, клопотань про відкладень розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило. Проте надійшла заява від позивача про закриття провадження у справі за вих. №3640 від 19.02.2025 року, що підтверджується реєстраційною печаткою. Зазначає, що реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється в день її надходження. Окрім того, заперечують проти тверджень позивача, щодо недосконалої роботи АТ «Укрпошта», оскільки це перекладання відповідальності, як військовозобов'язаного. Також в повістці № 1616696 від 01.01.2025 року зазначено мету виклику до ТЦК та СП «уточнення даних».
Ухвалою суду від 20 березня 2024 року задоволено клопотання позивача та замінено неналежного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 на належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
04 квітня 2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю та незаконністю, а постанову №99 винесену 17.02.2025 року залишити в силі, обґрунтовуючи це тим, що 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. За задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом Укрпошти з описом вкладення №0610218993209 була направлена повістка №1616696, яка була згенерована в автоматичному режимі, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 год 00 хв на 11.01.2025 року. Зазначений лист з повісткою було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 11.01.2025 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та у визначений законом термін не надавав підтверджуючих документів про поважні причини неявки. Таким чином ОСОБА_1 порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. 12.02.2025 року стосовно ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 було складено протокол №99 від 12.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Розгляд справи призначено на 09 год 00 хв 17.02.2025 року, про що зазначено у протоколі та повідомлено ОСОБА_1 , що підтверджується підписом останнього, що спростовує твердження позивача про його неналежно повідомлення про розгляд справи. Вважає, що позивач жодним чином не був обмежений у праві звернутись за правовою допомогою та термін до розгляду справи був достатній для її отримання. 17.02.2025 року позивач прибув на розгляд справи та були заслухані пояснення позивача та долучено заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 року. Також 19.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява ОСОБА_1 від 14.02.2025 року, яка є аналогічною по змісту та додаткам до наданої під час розгляду
справи. Враховуючи, що розгляд справи вже відбувся та викладені пояснення були враховані, заява від 14.02.2025 року не була долучена до матеріалів адміністративної справи №99.
08.04.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на те, що відповідач стверджує, що його було викликано для уточнення даних, однак як вбачається з витягу з реєстру «Резерв+», 01.11.2024 року позивачем пройдено ВЛК, відповідно до якого його було визнано непридатним. Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_4 було надані всі дані, як вимагає чинне законодавство. Заперечує проти того, що його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки підтверджень не має. Оскільки його повідомив товариш, що начебто він перебуває у розшуку як ухилянт і знаючи, що в нього є всі документи та пройдена ВЛК, він сам звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте на нього було складено адміністративний протокол. Заперечує, проти того, що в нього був достатній термін для звернення за правовою допомогою, оскільки це не відповідає дійсності, так як було надано два робочих дні, також було надано копію протоколу неналежної якості і позивач повторно звертався за копією. За два робочі дні він не міг зібрати докази, що свідчили про наявність підстав для сумніву у добросовісності дій листоноші, крім доводів, які наведені у його заяві. Оскільки повістку №1616696 надіслано начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку, неналежним підтвердженням оповіщення про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку тобто 14.01.2025 року. Крім того, звертає увагу, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення ст. 210, 201-1 цього кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформації взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Тому, якщо Міністерство оборони України, як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких даних відомостей. Як вбачається, позивач викликався повісткою на 11.01.2025 року для уточнення облікових даних. Зазначений виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є первинним, оскільки відповідно до наявного військово-облікового документу з мобільного додатку «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку в категорії обліку «військовозобов'язаний» дійсний до 19.03.2026 року. Номер в реєстрі «Оберіг» 260320230676296200037 також вказано, що дані уточнено 16.02.2025 року. Зазначає, що відповідачу було достеменно відомо на час винесення постанови, що його було визнано непридатним. Наведені обставини, підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях.
15 квітня 2025 року представником відповідача до суду подано заперечння на відповідь на відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову оскільки сама наявність даних про проходження ВЛК не скасовує обов'язок прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом. Обов'язок уточнення даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, який був встановлений Законом №3633-IX не може ототожнюватись з обов'язком уточнювати дані з даними ІНФОРМАЦІЯ_3 прибувши за викликом для уточнення своїх персональних даних з військо-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Також зазначив, що складення протоколу про адміністративне правопорушення було закінчено о 10:00 год 12.02.2025 року та призначено розгляд на 17.02.2025 року, а тому у особи був час для отримання правової допомоги та необхідних доказів чи подання заяви про відкладення розгляду справи відповідно до ст. 268 КУпАП. Доказом вчинення усіх
необхідних дій листоношею щодо вручення позивачу повістки, є наявність підпису з проставленням відбитка поштового пристрою, відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 року №270 (в редакції постанови КМУ від 10.10.2023 року №1071). Щодо визнання позивача непридатним, то зазначений статус військовозобов'язаний здобуває в момент затвердження відповідного висновку Центральною військово-лікарською комісією, а до цього моменту особа має ступінь придатності, який був встановлений під час минулого проходження ВЛК. Також зазначив, що ОСОБА_1 не оновлював свої персональні дані жодним із визначених законодавством шляхів у період з 16.05.2024 року по 16.07.2024 року. Дані оновлено за допомогою кабінету військовозобов'язаного у додатку «Резерв+» 16.02.2025 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву в якій просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, та розглядати справу без його участі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідач причини неявки суду не повідомив.
Третя особа - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
17.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №99, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» тим, що будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.01.2025 року, шляхом направлення поштової повістки №1616696 рекомендованим листом №0610218993209 через «УКРПОШТУ» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , який повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», та в послідуючому не з'явився до ТЦК та СП у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення
виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на
військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Крім того, вищезазначеним нормативно-правовими актами, зокрема ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, після отримання повістки військовозобов'язаний повинен з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов'язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 16 травня 2024 р. №560 (далі Порядок №560) встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Відповідно до п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є зокрема у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Форма повістки та розписки про її вручення, їх зміст визначені в Додатку 11 до
Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно з яким повістка має відривну частину - розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Як зазначено у Примітці до форми розписки, повістка вважається врученою:
- рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення - у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу;
- шляхом вручення під особистий підпис - у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).
Згідно з абз. 4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Системний аналіз зазначених норм чинного законодавства України дає підстави зробити висновок, що повідомлення військовозобов'язаних про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом направлення відповідних повісток засобами поштового зв'язку. Надсилання повісток здійснюється рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання військовозобов'язаного. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. В такому разі військовозобов'язаний вважається належним чином повідомленим про виклик до ТЦК та СП.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень вищевказаного порядку №560 на ім'я ОСОБА_1 , 01.01.2025 року, було сформовано повістку №1616696 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за №0610218993209 з описом вкладення на адресу місця проживання, зазначену ОСОБА_1 під час уточнення облікових даних: АДРЕСА_1 .
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення №0610218993209 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд
зазначає, що оскільки повістку №1616696 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення №0610218993209 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме: АДРЕСА_1 . На довідці про причини повернення/досилання наявний відбиток АТ «Укрпошта» із зазначенням дати 14.01.2025 року.
Судом здійснено відстеження поштового відправлення №0610218993209 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг»: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Із вищевказаного відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 03.01.2025 року у м. Києві, прибуло до Відділення 28002 місто Олександрія - 06.01.2025 року; повернення відправнику - Відсутність адресата за вказаною адресою 14.01.2025 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 14 січня 2025 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення №0610218993209 було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою та в силу п. 41 Порядку №560 ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 14 січня 2025 року.
Натомість, повісткою №1616696, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснено виклик позивача на 11 січня 2025 року о 09:00 год для уточнення даних, однак як зазначено вище поштове відправлення №0610218993209 повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 14 січня 2025 року, тобто через три дні після дня, який був визначений для явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже суд констатує, що ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11 січня 2025 року, так як вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 14 січня 2025 року (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання), а відтак ним не було порушено п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» під час дії особливого періоду та у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Зазначене в сукупності свідчить про порушення законодавчо визначеного порядку вручення повістки про виклик до ТЦК та СП, а відтак суд вважає, що позивач не був належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК та СП на 11.01.2025 року та відповідно відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 11.01.2025 року і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Також суд враховує, що відомості щодо інформування відділенням поштового зв'язку адресата (одержувача), тобто позивача, про надходження поштового відправлення (повістки) та необхідність з'явитися для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» вищевказане відстеження та матеріали справи не містить.
Крім того, позивач є особою з інвалідністю 3-ї групи загального захворювання, що підтверджується довідко до акта огляду МСЕК, пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний непридатним до військової служби, що підтверджується довідкою №1822 військово-лікарської комісії від 01.11.2024 року, а відтак уточнив військово-облікові дані.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб'єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна.
Оскільки не доведена вина особи, на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень.
Отже, суб'єктом владних повноважень не підтверджено факту вчинення позивачем правопорушення. Враховуючи, що обов'язок доказування в даній справі покладено саме на відповідача, яким суду не надано встановлених законом доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, то суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відповідно відсутності в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати у справі, які складаються із судового збору, в розмірі 605,60 грн., сплаченого позивачем при подачі позову, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України суд покладає на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 242, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову №99 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17 квітня 2025 року.
Суддя О.В.Авраменко