04 квітня 2025 року м. Київ
Справа: № 761/34835/24
Провадження: №33/824/558/2025
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бичкова Олександра Олександровича,
на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року, винесену під головуванням судді Овсеп'ян Т. В.,
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 рокуОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адмінстративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, та застосувано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнуто судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Бичков О. О. 13 листопада 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Шевченкіськогорайонного суду м.Києва від 14 листопада 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що схема доржньо-транспортної пригоди не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки місце зіткнення зафіксовано не вірно та не правильно зазначено його координати. Крім того, характер пошкоджень автомобілів не відповідає механізму вчинення дорожньо-транспортної прригоди.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бичков О. В.надав пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Заявив клопотання про виклик у судове засідання працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення. Просив апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.
Судом апеяційної інстації задоволено клопотання про виклик поліцейського взводу №2, роти №1, батальйону №2, полку №2 УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Сокоренка В. П., який склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126140 щодо ОСОБА_1 та поліцейського взводу №1, роти №1, батальйону №4, полку №1 з УПП в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Школяренка Юрія Андрійовича.
У судовому засіданні старший лейтенант поліції Сокоренко В. П., та лейтенант поліції ШколяренкоЮ. А. пояснили, що прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди, побачили як два автомобілі з'їхали у крайню праву смугу. Однак ОСОБА_1 протягом тривалого часу не виходила з автомобіля. Покинула авто та почала розповідати про ДТП лише після того, як з'явився її знайомий. Місце зіткнення двох автомобілів було встановлено із пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Жодного осипу від автомобілей не було, оскільки було пошкоджено лише лакофарбове покриття. Координати було зазначено від будинку, оскільки саме він є нерухомим (сталим) об'єктом. Третього автомобіля, про який зазначила в письмових пояснення ОСОБА_1 , не було .
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Бичкова О. О., старшого лейтенанта поліції Сокоренка В. П., лейтенанта поліції Школяренка Ю, А., дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що вина підтверджується протоколом про адмінстративне прапорушення, карткою обліку адміністративного правопорушення, схемою ДТП, письмовими поясненнями.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126140, 09 вересня2024 року близько 18 год. 04 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Volkswagen» д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись по пр-т Берестейському, у м. Києві під час зміни напрямку руху, не переконалась, що це буде безпечно, не надала переваги в русі автомобілю марки «Lexus» д.н.з НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтися, внаслідок чого здійснила з ним зіткнення. При ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріалими збитками.
До протоколу про адміністративне правопорушення доданіписьмові поясненняОСОБА_1 , ОСОБА_3 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою пригоди до нього.Схема місця ДТП підписана учасниками даної пригоди без будь-яких зауважень.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Аналіз вищезазначених норм Правил дорожнього руху України дозволяє зробити висновок,що водій транспортного засобу, який хоче перелаштуватись в іншу смугу повинен надати дорогу тому авто,яке рухується в цій музі.
Враховуючи пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, пояснення працівників поліції,схему місця ДТП, характер та локалізацію механічних пошкоджень автомобілів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що водієм ОСОБА_1 недотримано п. 10.1Правил дорожнього руху, адже вона,перебуваючи у смузі руху громадяського транспорту мала намір перелаштуватись в праву смугу, по якій рухався автомобль під керуванням ОСОБА_3 , однак не надала йому переваги в русі та скоїла дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_1 повинна була аналізувати дорожню обстановку, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху або ж дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтися.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та надані її захисником в апеляційному суді пояснення про те, що суд першої інстанції неправомірно визнав її винною у вчиненні ДТП, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, оскільки суперечать доказам, які є належними, достатніми та допустимими і на які суд обґрунтовано послався в постанові.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного КУпАП, складений з порушенням Інструкції, а додана до протоколу схема ДТП не відповідає належному рівню фіксації події, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки на вказаній схемі належним чином зафіксовані всі елементи дорожньої обстановки на місці пригоди зі слів учасників дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, на схемі дорожньо-транспортної пригоди відсутні будь-які заперечення учасників дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі і водія ОСОБА_1 .
Щодо посилань скаржника про те, що саме внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 трапилась дорожньо-транспортної пригоди, суд апеляційної інстанції зауважує, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно в межах складеного протоколу та не вправі вирішувати питання щодо винуватості особи, щодо якої на розгляд не надходило відповідного протоколу, про що вже було зазначено і судом першої інстанції.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і могли б бути підставами для її скасування та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Бичкова О. О. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Бичкова Олександра Олександровичазалишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Невідома