вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 370/3318/23 Головуючий у суді першої інстанції - Білоцька Л.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4438/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
03 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживали в цивільному шлюбі, народився син ОСОБА_5 .
Однак, в свідоцтві про народження дитини були зазначено невірні анкетні дані, а саме: замість справжньої матері дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зазначені анкетні дані її рідної сестри - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на даний час ОСОБА_1 ).
В подальшому, 26.06.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції Київської області, між громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянкою Республіки Молдова ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, зроблено відповідний актовий запис №53 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивачка вважає, що помилка в даних про особу матері дитини в свідоцтві про народження ОСОБА_5 та те, що його справжньою матір'ю ОСОБА_9 , а не ОСОБА_1 підтверджується як об'єктивними даними, а саме схожість дитини на свою рідну маму, показами та поясненнями батьків, а також висновком ДНК експертизи (яка ще проводиться).
Тривалий час подружжя батьків дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зобов'язувалось звернутись у відповідні державні органи та органи реєстрації і змінити дані у свідоцтві про народження дитини, але постійно відкладає це питання, що створює певні складнощі, проблеми та непорозуміння в житті позивачки, що і зумовило її звернення з даним позовом до суду.
Посилаючись на викладене просила суд:
визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт Макарів Київської області, громадянина України;
зобов'язати відповідні органи внести зміни в Книзі реєстрації народжень, актовий запис № 44 від 18 березня 2010 року, зроблений відділом реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції Київської області, відомості про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Макарів Макарівського району Київської області, громадянина України, а саме: зазначити ОСОБА_6 як мати дитини ОСОБА_5 та видати нове Свідоцтво про народження ОСОБА_5 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивачкаОСОБА_1 подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року скасувати, увалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, щосуд проявив надмірний формалізм, ухваливши рішення про відмову у позові. Вказує, що суд узагалі не надав оцінки позовній вимозі щодо зобов'язання видачі нового свідоцтва про народження дитини.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідачки не надходив.
Відтретьої особи Макарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких представниця третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечила. Вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.
В судовому засіданні в апеляційномусудівзяв участь представник позивачки адвокат Гурський М.Ф., якийпідтримавапеляційнускаргу, просивзадовольнитиїї з викладенихпідстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд апеляційної інстанції визнав за можливе, розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦІ1К України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.04.2010 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , його батьками вказані: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с. 15).
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 12.12.2023 року, ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу 27.07.2010 року змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 після укладення шлюбу 26.06.2010 року змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с. 16).
Згідно з висновком молекулярно-генетичної експертизи № 40733 від 14.12.2023 року встановлено, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є біологічною матір'ю та біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з вірогідністю 99,999999% (а.с. 62).
При цьому, з письмових пояснень третьої особи, встановлено, що відповідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про народження № 44 від 18 березня 2010 року, складений Макарівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 Батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Мін'юсту від 24 грудня 2010 р. № 3307/5) (Далі-Правил) підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024. В медичному свідоцтві про народження прописується матір дитини: її прізвище, ім'я та по батькові. Реєстрація вище вказаного народження відбувалась на підставі медичного свідоцтва про народження № 573 від 02.03.2010 року виданого Київським міським пологовим будинком № 2. Реєстрація народження проведена на підставі статті 126 Сімейного кодексу України (заява матері та батька дитини про визнання батьківства). В даному актовому записі наявні, підписи батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_6 стосовно заяви матері та батька дитини про визнання батьківства та обрання прізвища дитині. Обоє батьків не позбавлені батьківських прав, щодо вищевказаної дитини та не виключені відомості щодо них (а.с. 76-75).
Відповідно до п. 6 Пленуму Верховного суду України за № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.
У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо:
- дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК);
- у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК );
- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК).
Статтею 131 СК України передбачено визнання материнства за рішенням суду. Відповідно до вказаної статті - особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.
Внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано «Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року (зі змінами), та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793; згідно з підпунктом 2 пункту 6 розділу II «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення за анулювання «Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті», або рішення суду щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька та рішення суду щодо визнання батьківства, в резолютивній частині якого мають бути зазначені конкретні відомості, які підлягають змінам і в якому актовому записі цивільного стану. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Отже, судове рішення як правозастосовний акт особливого компетентного державного органу безпосередньо впливає на всі форми реалізації права, зокрема, його виконання всіма суб'єктами, які знаходяться у сфері поширення його дії.
Тому судове рішення не лише зобов'язує до вчинення певних дій або утримання від їх вчинення, а й конкретизує зміст суб'єктивного права особи, що звернулась до суду, у правовідносинах, спірність яких усуває суд своїм рішенням.
Судове рішення визначає межі та порядок реалізації позивачем свого суб'єктивного права. Позивач, таким чином, не може вимагати більше, ніж це передбачено законодавством, або в інший спосіб чи в іншому порядку (без зміни способу та порядку виконання судового рішення, що матиме наслідком ухвалення нового акту правосуддя).
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи те, що станом на час розгляду справи у дитини - ОСОБА_5 є батько та мати, відомості про яких внесено до актового запису про народження дитини, обоє батьків не позбавлені батьківських прав щодо вказаної дитини та відомості про них не виключені з актового запису, відсутні підстави для визнання будь-якої іншої особи матір'ю дитини.
Крім цього, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не зрозуміло, за захистом яких саме її порушених прав позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Отже, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у зв'язку із його необґрунтованістю.
Доводи апеляційної скарги позивачки не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивачки з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивачка у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам та обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні.
Посилання позивачки у апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не надав оцінки позовній вимозі щодо зобов'язання видачі нового свідоцтва про народження дитини на правильність висновків суду не впливають, адже така вимога є похідною від вимоги про визнання ОСОБА_2 матір'ю дитини і тому задоволенню також не підлягє.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Макарівського районного суду Київськоїобластівід 22 квітня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено15квітня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Т.О. Невідома
В.В. Соколова