Справа №757/8222/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2336/2025 Доповідач: ОСОБА_2
31 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Немирів, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року відмовлено у задоволені клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про відсторонення від займаної посади підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відсторонити підозрюваного у кримінальному провадженні №62025000000000045 від 13.01.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від займаної посади прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області на строк досудового розслідування до 26.03.2025 включно.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час досудового розслідування зібрано дані про обставини отримання ОСОБА_7 групи інвалідності, його лікування у медичних установах м. Черкаси, Черкаської області.
Аналіз зібраних даних свідчить про те, що ОСОБА_7 отримав низку медичних документів за надто короткий період часу, що може свідчити про використання ним авторитету керівної посади в органах прокуратури та залучення для досягнення злочинної мети службових зв'язків із керівниками місцевих закладів охорони здоров'я.
Із показань свідків вбачається, що службовими особами обласної МСЕК № 2 КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради» під час розгляду документів ОСОБА_7 щодо встановлення інвалідності порушено порядок проходження медико-соціальної експертизи, а саме: повне медичне обстеження і проведення необхідних досліджень щодо ОСОБА_7 не здійснювалися, його медичний огляд безпосередньо членами МСЕК не проводився, а сама процедура лікування, звернення до МСЕК та отримання довідки про встановлення групи інвалідності у випадку ОСОБА_9 зайняла всього 4 календарних дні.
Ці обставини свідчать про те, що під час прийняття рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_10 були задіяні механізми адміністративного впливу на осіб, уповноважених приймати відповідні рішення, та не виключає участі у них безпосередньо ОСОБА_11 , який на той час обіймав посаду керівника відділу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області.
Наразі під час досудового розслідування, як свідки мають бути допитані працівники Уманської окружної прокуратури Черкаської області щодо обставин виконання ОСОБА_12 своїх службових обов'язків за станом здоров'я, наявності у нього потреб у додаткових допоміжних функціях на робочому місці у зв'язку із наявністю інвалідності тощо.
Займаючи посаду прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області, ОСОБА_7 може негативно впливати на своїх колег, переслідуючи мету підбурити останніх або змусити їх надати показання на свою користь.
Враховуючи наведені обставини, апелянт вважає, що приймаючи оскаржуване рішення слідчий суддя не зробив належну оцінку наведених доказів, висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи підозрюваного, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000045 від 13.01.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 13.01.2025 виділенні із кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України, за фактами протиправних дій службових осіб МСЕК, правоохоронних органів під час встановлення груп інвалідності, призначення та отримання пенсій по інвалідності тощо.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 в органах прокуратури працює з 06.09.2013 по теперішній час. Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 15.03.2021 № 126к ОСОБА_7 призначений на посаду заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області.
Згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України зазначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи прокуратури віднесено до правоохоронних органів.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній вище посаді, згідно зі ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», є прокурором органу прокуратури та працівником правоохоронного органу.
Частинами 3 та 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано, що прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Згідно з п. «е» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, тобто особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є посадові та службові особи органів прокуратури.
Крім того, статтями 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» для осіб уповноважених на виконання функцій держави встановлено заборону використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» неправомірною вигодою є грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27.04.2017 Всеукраїнською конференцією прокурорів, прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Заступник керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу, фахівцем у галузі права, усвідомлюючи відсутність у нього тяжких розладів здоров'я, які б стали підставою для отримання інвалідності ІІ групи, всупереч присязі працівника прокуратури, діючи умисно, вирішив отримати неправомірну вигоду у вигляді незаконної виплати пенсійного забезпечення працівника прокуратури за відсутності, передбаченої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» вислуги років.
Так, ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Проте, ОСОБА_7 , реалізуючи своє внутрішнє спонукання задовольнити особисті потреби матеріального характеру, спрямоване на одержання майнової вигоди для себе, маючи стаж роботи на посадах прокурора лише 6 років 10 місяців та загальну вислугу років, згідно з положеннями ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» 9 років 3 місяці, вирішив протиправним шляхом заволодіти грошовими коштами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які підлягають виплаті особам з інвалідністю ІІ групи як пенсія, без наявних на це законних та обґрунтованих підстав.
Так, ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Крім того, у випадку встановлення прокурору ІІ групи інвалідності, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
З метою незаконного отримати виплати пенсійного забезпечення працівника прокуратури ОСОБА_7 вирішив у протиправний спосіб отримати інвалідність ІІ групи (безтерміново) без наявних на це законних та обґрунтованих підстав.
Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції від 13.02.2020) визначено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (в редакції від 16.08.2019, далі - Положення № 1317) передбачено, що підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома; обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
При цьому, пунктом 3 Положення № 1317 передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктом 4 Положення № 1317 визначено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Пунктом 11 Положення № 1317 визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
ОСОБА_7 , знаючи, що він не має функціональних порушень, які би відповідали критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, вирішив організувати прийняття незаконного рішення членами Обласної МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про визнання його інвалідом такої групи.
Усвідомлюючи, що питання визнання інвалідом ІІ групи залежить від прийняття відповідного рішення на його користь медико-соціальною експертною комісією, за направленням закладу охорони здоров'я, для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 вирішив звернутися до службових осіб Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» та Комунального некомерційного підприємства «Третій черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», які повинні були сформувати йому необхідну медичну документацію, скласти і видати йому завідомо неправдиві документи - акт огляду медико-соціальною експертною комісією та відповідну довідку про визнання інвалідом для подальшої їх подачі до органів пенсійного фонду України для призначення пенсії по інвалідності.
З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне отримання виплати пенсійного забезпечення працівника прокуратури шляхом оформлення безпідставної інвалідності ІІ групи (безтерміново), ОСОБА_7 звернувся до службових осіб Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» та Комунального некомерційного підприємства «Третій черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».
Зокрема 27.07.2020 ОСОБА_7 уклав декларацію №0001-Е69Х-Р800 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарем загальної практики - сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_14 та цього ж дня звернувся до неї зі скаргами на: біль в епігастральній області, біль у правому та лівому підребер'ї, періодичну печію, нудоту, головні болі, підвищення артеріального тиску, серцебиття, біль у серці, запаморочення, мерехтіння «мушок» перед очима, болі вздовж хребта, обмеження функцій.
Також лікарем ОСОБА_14 31.07.2020 складено виписку без номеру, згідно з якою ОСОБА_7 почав лікуватися у Комунальному некомерційному підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» у період з 21.07.2020 до 31.07.2020. ОСОБА_15 висловлював скарги на: біль в епігастральній області, біль у правому і лівому підребер?ї, періодично печію, гіркоту, нудоту, голово кружіння, слабкість, серцебиття, болі в серці, біль у ШВХ. ОСОБА_15 встановлено діагноз: хронічний холецистопанкреатит рецидивуючий перебіг, стадія загострення, з порушенням зовнішньосекреторної та екскреторної функції підшлункової залози, виражений больовий синдром. Хронічний гастродуоденіт у стадії нестійкої ремісії. Дисбактеріоз кишківника. Хронічний пієлонефрит у стадії нестійкої ремісії. Дисметаболічна кардіоміопатія. НЦД по кардіальному типу, синусова тахікардія, додаткова хорда ЛШ. Остеохондроз шийного відділу хребта. Об'єктивно: загальний стан - задовільний.
У день завершення лікування 31.07.2020, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб час, спонукав працівників Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на складання та скерування до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи. МСЕК №2» необґрунтованого направлення на МСЕК у зв'язку у наявністю у нього ознак інвалідності.
Працівниками Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» 31.07.2020 у будівлі зазначеного центру за адресою: м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 210, складено офіційний документ - направлення на МСЕК №1-598, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про нібито наявність у ОСОБА_7 ознак інвалідності за відсутності необхідного ступеня функціональних порушень та ступеня обмежень необхідних для встановлення інвалідності (пункт 18 направлення).
Також, у пункті 11 документу зазначено, що ОСОБА_7 в період з 27.07.2020 до 31.07.2020 нібито перебував на стаціонарному лікуванні Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», що не відповідає дійсності та суперечить відомостям, зазначеним у виписці а/к №1-598 від 31.07.2020 для МСЕК, складеній сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_14 , згідно з якою ОСОБА_7 перебував на амбулаторному лікуванні. У пункті 13 направлення на МСЕК №1-598 зазначено неправдиві дані про те, що нібито ОСОБА_7 звільнився з роботи за станом здоров'я, хоча насправді він з роботи в органах прокуратури не звільнявся.
У подальшому - 31.07.2020, направлення на МСЕК №1-598 від 31.07.2020, складене працівниками Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», виписку а/к №1-598 від 31.07.2020 для МСЕК, складену сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_14 , а також виписку від 31.07.2020 без номеру, складену цим же лікарем, у невстановлений під час досудового розслідування спосіб, скеровано до Обласної МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».
Відповідно до Положень Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.09.2011 № 561, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2011за № 1295/20033, (далі - Інструкція № 561) визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 1.4).
До основних видів порушення функцій організму людини, які визначаються медико-соціальною експертизою, належать: порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, емоцій, волі); порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості); порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху); порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо; мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови - порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови; порушення, які викликають спотворення (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, які призводять до зовнішнього спотворення, аномальні дефекти травного, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тулуба) (пункту 2.1 Інструкції).
Критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності (пункту 2.2 Інструкції № 561).
Пунктом 3.3 Інструкції № 561 визначено, що група інвалідності II встановлюється при таких захворюваннях:
3.3.1. Цироз печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня при неефективності реабілітаційних заходів.
3.3.2. Відсутність однієї легені і хронічна легенева недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені.
3.3.3. Стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05-0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 град. від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить.
3.3.4. Параліч нижньої кінцівки, виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез.
3.3.5. Виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез.
3.3.6. Значні дефекти черепа (60 кв.см і більше), які не заміщені аутокісткою.
3.3.7. Екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі, екзартикуляція стегна.
3.3.8. Коротка кукса стегна при неможливості протезування.
3.3.9. Кукса обох гомілок.
3.3.10. Хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара при відсутності можливості реабілітації і протезування.
3.3.11. Анкілоз або різко виражена контрактура кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II).
3.3.12. Калова (сечова) нориця, неприродний задній прохід при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання.
3.3.13. Кукса стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба I-II ступенів, неправильно зрослий злам стегнової кістки зі скривленням осі, вкорочення кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура скокового суглоба, порушення функції суглоба II ступеня).
3.3.14. Кукса верхньої або нижньої кінцівки, поєднана або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією.
3.3.15. Параліч або виражений парез однієї кінцівки, поєднаний або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів.
3.3.16. Після трансплантації внутрішніх органів при сприятливому перебігу після 5 років спостереження.
3.3.17. Стан після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях.
3.3.18. Інвалідність внаслідок психічного захворювання, яка триває більше десяти років.
Під час засідання Обласної МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», члени комісії без проведення огляду ОСОБА_7 , у зв'язку з відсутністю його на засіданні, що проводилось за адресою: м. Черкаси, вул. Волкова, 22, дослідили наступні документи: направлення на МСЕК №1-598 від 31.07.2020, складене працівниками Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги»; виписку а/к №1-598 від 31.07.2020 для МСЕК, складену сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_14 , а також виписку від 31.07.2020 без номеру, складену цим же лікарем, які містили відомості, що суперечили одна одній, зокрема щодо госпіталізації ОСОБА_7 .
При цьому ОСОБА_7 був обізнаний із змістом зазначених документів.
У свою чергу, службові особи Обласної МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», усвідомлюючи, що діагностовані у ОСОБА_7 хвороби та ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення груп інвалідності, у тому числі ІІ групи (безтерміново), в порушення вказаних вище вимог Положення № 1317 та Інструкції № 561, за результатами розгляду медичних документів останнього безпідставно прийняли рішення про встановлення ОСОБА_7 ІІ групи інвалідності (безтерміново).
Проведення експертизи щодо ОСОБА_7 закінчено того ж дня та складено завідомо неправдивий офіційний документ - акт №4693 огляду медико-соціальною експертною комісією та довідку до акту Серії 12 ААБ №773551, яку ОСОБА_7 в невстановленому слідством місці та час отримав разом із заповненою індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 4 226, яка складена згідно з наказом МОЗ від 08.10.2007 №623 та містила рекомендації МСЕК та відмітку про нібито проведення 31.07.2020 співбесіди з інвалідом та підписом виконаним від імені невстановленого слідством лікаря члена МСЕК.
Зазначений акт комісії є офіційним документом, оскільки його складено, видано та посвідчено службовими особами Медико-соціальні експертні комісії в межах компетенції визначеної ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-ІV від 06.10.2005, положенням «Про переогляд, умови та критерії встановлення» за визначеною зазначеним законодавством формою та належними реквізитами.
Зафіксована у акті №4693 огляду медико-соціальною комісією інформація має юридично значимий характер, засвідчує факт інвалідності ІІ групи у ОСОБА_7 , що здатна спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення певних прав, пільг, передбачених Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я», Законом України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії», Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Законом України «Про соціальні послуги», ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері, та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Того ж дня, службовими особами Обласної МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» складено та видано для ОСОБА_7 довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ №773551, яка підтверджує встановлення йому ІІ групи інвалідності безтерміново.
Після цього, ОСОБА_7 , будучи обізнаним, що виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 773551 до довідки серії 12 ААБ направлена службовими особами Обласної МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вх. № 1092/15 від 11.08.2020), використав указаний документ для протиправного оформлення собі пенсії по інвалідності.
Так, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне отримання виплати пенсійного забезпечення працівника прокуратури ОСОБА_7 у серпні 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, із заявою про призначення пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи на загальних підставах.
Для досягнення свого злочинного умислу на отримання виплат пенсійного забезпечення працівника прокуратури ОСОБА_7 отримав у квітні 2023 року довідку від Черкаської обласної прокуратури про наявність 10 - річного трудового стажу, яку надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
На підставі зазначеної довідки ОСОБА_7 службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено перерахунок та збільшено суму пенсійних виплат згідно п. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
За результатами проведеної Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України (функції якої виконує ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України) перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого Обласною МСЕК № 2 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» про визнання ОСОБА_7 інвалідом ІІ групи (безтерміново), актом від 15.11.2024 № 18 прийнято рішення про скасування йому інвалідності та про невизнання його інвалідом через невідповідність ступенів функціональних порушень та ступені обмеження життєдіяльності критеріям встановлення груп інвалідності.
На підставі здійснених розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з липня 2020 року по 30.11.2024 на рахунок ОСОБА_7 здійснено виплати пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, на загальну суму 477 028, 39 гривень (чотириста сімдесят сім тисяч двадцять вісім гривень тридцять дев'ять копійок), що є великим розміром, оскільки в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, якими він розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.
Отже ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме:
- Актом огляду медико-соціальною експертною комісією № 4693 від 31.07.2020, складеним та виданим обласною МСЕК № 2 КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», згідно з яким ОСОБА_7 встановлено 2 групу інвалідності довічно у зв'язку із встановленням основного діагнозу: «хронічний холецистопанкреатит, часто рецидивуючий перебіг, з порушенням зовнішньосекреторної та екскреторної функції підшлункової залози, н/ремісія, больовий, диспепсичний синдроми. Хронічний неатрофічний гастрит, Нр+ асоційований, стійко виражений больовий синдром, вторинний гіпомоторний синдром» та супутнього діагнозу - «Остеохондроз шийного відділу хребта, дисметаболічна кардіоміопатія НЦД по кардіальному типу»;
- Направленням на медико-соціально-експертну комісію № 1-598 від 31.07.2020, виданим ОСОБА_7 лікувально-консультативною комісією КНП «Третій черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», у якому вказано основний діагноз: «хронічний холецистопанкреатит рецидивуючий перебіг, стадія загострення, з порушенням зовнішньосекреторної та екскреторної функції підшлункової залози, виражений больовий синдром. Хронічний гастродуоденіт у стадії нестійкої ремісії. Дисбактеріоз кишківника. Хронічний пієлонефрит у стадії нестійкої ремісії. Дисметаболічна кардіоміопатія. НЦД по кардіальному типу, синусова тахікардія, додаткова хорда ЛШ. Остеохондроз шийного відділу хребта»;
- Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_7 № 1-598 від 31.07.2020, поданої в пакеті документів для встановлення групи інвалідності, у якій наявні завідомо неправдиві відомості про захворювання;
- Індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 4226, складеною для ОСОБА_7 обласною МСЕК № 2 КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ Черкаської обласної ради», до якої внесені завідомо неправдиві дані про необхіднсть застосування заходів і методів реабілітації;
- Актом огляду медико-соціальною експертною комісією № 18 від 15.11.2024, складеним Центральною МСЕК МОЗ України, відповідно до якого встановлено, що ступені функціональних порушень, ступені обмеження життєдіяльності, визначені для ОСОБА_7 , не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності;
- Довідкою про невизнання інвалідом, виданою Центральною МСЕК 15.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_7 не визнано інвалідом;
- Показаннями допитаної як свідок голови Центральної МСЕК ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ОСОБА_16 , яка показала, що після виявлення медичної документації ОСОБА_7 , на підставі якої йому встановлено 2 групу інвалідності довічно, члени Центральної МСЕК виявили, що ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок захворювання не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності, а тому членами Центральної МСЕК прийнято одностайне рішення про невизнання ОСОБА_7 особою з інвалідністю;
- Аналогічними показанням допитаних як свідки членів Центральної МСЕК ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , в.о. директора ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» ОСОБА_23 ;
- Показаннями допитаної як свідок сімейного лікаря КНП «Третій Черкаський МПМСД» ОСОБА_14 , яка показала, що ОСОБА_7 27.07.2020 звертався до неї зі скаргами на болі в правому підреберї, відчуття печії та нудоту, які він пов'язує із погрішностями у їжі. 31.07.2020 ОСОБА_7 оглянуто повторно і встановлення поліпшення стану здоров'я, у зв'язку із чим останнього направлено до праці. Того ж дня ОСОБА_7 попрохав її виписати направлення на МСЕК для проходження лікувально-консультативної комісії лікарні і таке направлення вона видала;
- Відомостями про нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_7 за період з 01.07.2020 до 01.11.2024, загальний розмір якої становить 477 028,39 гривень;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Таким чином, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_24 від 18.02.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 26.03.2025.
20.02.2025 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про відсторонення підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від посади прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області на строк досудового розслідування до 26.03.2025 включно.
20.02.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора.
Відповідно до вимог ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи постановлене рішення, з яким погоджується колегія суддів, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 157 КПК України, не знайшов підстав для відсторонення ОСОБА_7 , від посади прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області. Слідчий суддя врахував, що зміст п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України, передбачає, що у клопотанні слідчого повинно також бути зазначено обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, незаконними засобами впливатиме на свідків, а також протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити злочинну діяльність.
В цьому аспекті слідчий суддя зазначив, що із самої суті такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, випливає те, що між свідками, підозрюваним та займаною ним посадою повинен бути логічний взаємозв'язок, зокрема, наявний факт підзвітності, підконтрольності чи інших відносин, пов'язаних з підозрюваним і займаною ним посадою. І ці обставини мають бути належно обґрунтованими.
Онак слідчий суддя встановив, що у клопотанні прокурора, міститься лише голослівне твердження про те, що подальше перебування підозрюваного ОСОБА_7 на посаді прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області може негативно впливати на хід досудового розслідування (судового розгляду), зокрема може використати свої повноваження та зв'язки для незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити документи чи інші докази, та неприйняв даний аргумент, як такий, що актуальний на даний час і з урахуванням якого втручання у право на працю особи буде його виправдовувати.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про відсторонення від посади, прокурором не зазначено конкретного переліку обставин, які свідчать про можливість підозрюваного ОСОБА_7 перешкоджати кримінальному провадженню та відсутні конкретні посилання на докази, які підтверджують можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором в судовому засіданні не доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_7 може негативно впливати на хід досудового розслідування, незаконним способом впливати на свідків у кримінальному провадженні, та протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також відповідно п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України, судовим розглядом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 має вищу освіту, працевлаштований на посаді прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області, має місце реєстрації за яким і мешкає, одружений, що свідчить про наявність у останнього стійких соціальних зв'язків.
За встановлених обставин під час судового розгляду клопотання, слідчий суддя прийшов до переконання, що органом досудового розслідування не доведено, що без відсторонення підозрюваного від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудове розслідування виправдовують обмеження гарантованого ст.43 Конституції України права на працю підозрюваного, а тому клопотання підлягало залишенню без задоволення на підставі ч.1 ст.157 КПК України.
Отже, органом досудового розслідування за клопотанням та доданими до нього документами не доведено, що існують підстави для відсторонення ОСОБА_7 від займаної посади.
За таких обставин, порушуючи питання про відсторонення підозрюваного від посади, прокурор не довів обставини, передбачені ч. 1 ст. 157 КПК України. Доводи клопотання ґрунтуються лише на припущеннях про можливість вчинення таких дій у майбутньому та не підтверджені належними доказами.
Тому слідчий суддя обгрунтовано прийшов до висновку про безпідставність доводів прокурора стосовно достатності підстав вважати, що такий захід, як відсторонення від посади, попередить дії підозрюваного щодо незаконного впливу на свідків чи інших учасників кримінального провадження або протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурор ні в засіданні суду першої інстанції, ні при апеляційному розгляді даних матеріалів не зміг назвати конкретних фактів, які б підтверджували таку поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді, яким відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_7 від посади прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області, є законним та обґрунтованим, яке постановлене з дотриманням норм кримінального процесуального закону.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя дотримався вимог ст.ст. 154-157 КПК України та законно відмовив в задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_7 від займаної ним посади, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 154-158, 376, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4