Справа №761/5612/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2163/2025 Доповідач: ОСОБА_2
31 березня 2025 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Комишуваха Запорізької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 2321584000:02:004:0702,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_10 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року задоволено частково клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.
Визначений розмір застави підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору ОСОБА_13 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснено підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покладено на строк дії ухвали на підозрювану ОСОБА_8 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розсідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_14 .
Строк дії ухвали в частині покладення на підозрювану обов'язків - до 04 квітня 2025 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , подали апеляційні скарги.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , в поданих апеляційних скаргах просять скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , в поданих апеляційних скаргах, які є аналогічними за змістом, просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 та застосувати підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у сумі 5 280 000 грн.
Покласти на підозрювану ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п.п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розсідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , зазначає, що підозрювана не погоджується з оскаржуваною ухвалою, оскільки слідчим суддею неповно з'ясовано усі обставини кримінального провадження, що мали бути досліджені, відсутністю належного судового контролю з боку слідчого судді, істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.
Апелянт зазначає, що слідчим суддею не здійснено аналізу ризиків, попри детально викладену позицію сторон захисту, із наданням відповідних доказів та спростуванням кожного ризику наведеному у клопотанні.
Також апелянт зазначає, що прокурором при обранні запобіжного заходу не враховано обставини визначені ст.178 КПК України, що ОСОБА_8 судимостей немає. Одружена та позитивно зарекомендувала себе та робить свій внесок у підтримку обороноздатності держави, що підтверджується подяками від військових частин.
В контексті застосування можливих заходів забезпечення кримінального провадження, прокурор мав довести, що інші заходи а ніж застава, не можуть бути застосовані для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків.
Поза увагою прокурора залишилась та обставина, що відносно ОСОБА_8 за клопотаннями органу досудового розслідування, накладено арешти на грошові кошти вилучені під час обшуку, ще тоді коли підозри вручено не було.
Визначення розміру застави у вигляді 1743 розмірів прожиткового мінімуму є тим самим завідомо непомірним та не доведеним матеріальному стану ОСОБА_8 .
Крім того апелянт зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється в пособництві у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою та привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Однак жодних ознак утворення організованої групи чи злочинної організації, детального розподілу обов'язків, складання плану, визначення способів його виконання або пособництва - не наведено.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки підстави для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави відсутні.
Апелянт також вказує на те, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні відсутні, будь-який розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної, повідомлена їй підзора є очевидно необґрунтованою, а інше слідчим, прокурором не доведено.
На обґрунтування вимог апеляційних скарг начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, невмотивованою та не ґрунтується на нормах Кримінального процесуального кодексу України, а також не відповідає фактичним обставинам.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу не враховано наявність ризиків можливої поведінки підозрюваної. Не враховано, що не застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 5 280 000 грн. стосовно ОСОБА_8 , не забезпечить виконання нею процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.
Також апелянт зазначає, що відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_8 до вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, вчинених в умовах воєнного стану.
Підозрювана ОСОБА_8 вчинила особливо тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого вона підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у вигляді застава.
Застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваної, не зменшить наявність вказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе і застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення їй про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваної саме такого запобіжного заходу.
Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави містяться в матеріалах кримінального провадження, а також інших доказах, зібраних у ході досудового розслідування.
Враховуючи особливо великий розмір матеріальних збитків на суму 5 280 000 грн., завданих інтересам Держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, просить суд у порядку абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_8 на суму заподіяних матеріальних збитків - 5 280 000 грн.
Зазначений розмір застави є помірним для підозрюваної ОСОБА_8 виходячи з її майнового стану, забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та буде дієвим стримуючим заходом до не порушення нею покладених обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційні скарги сторони захисту та просили їх задовольнити, з наведених в них підстав та заперечували щодо задоволення апеляційних скарг прокурора, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту та підтримав апеляційні скарги прокурора, які просив задовольнити, з наведених в них підстав, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційній скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
05.02.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
10.02.2025 старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_8 , у вигляді застави.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 , будучи співвиконавцем, діючи на виконання спільного злочинного умислу із організатором - ОСОБА_15 та співвиконавцями ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , спрямованого на розтрату та привласнення чужого майна - грошових коштів державного бюджету, виділені на потреби Міністерства оборони України, з метою укладення з ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 та ФОП ОСОБА_19 договорів про закупівлю товарів за державні кошти, мала забезпечити подання на адресу КЕВ м. Запоріжжя попередньо узгоджені із ОСОБА_16 цінових пропозицій, з метою завищення договірної вартості та ціни товарів при закупівлі паливної деревини твердих порід за ціною 3250 грн. за 1 метр кубічний. Після цього мала забезпечити підготування та підписання договорів та супровід виконання договорів, шляхом підготування та підписання первинної документації (акти приймання-передачі, накладні тощо).
Дії ОСОБА_8 , кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, а саме:
пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою та привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто здійснення фінансових операції з майном, знаючи, що таке майно частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Сторона обвинувачення зазначила, що враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , значну суспільну небезпечність інкримінованих їй злочинів, суму завданих її діями збитків державі, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, є особливо тяжкими та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_8 , враховуючи, у тому числі, її майновий стан, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу, та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб», а тому вважаємо, що слідчим суддею необхідно визначити розмір застави ОСОБА_8 більше ніж максимальні межі застави передбачені для осіб, які підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Враховуючи особливо великий розмір матеріальних збитків на суму 5280000 грн., завданих інтересам Держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, детектив просить суд у порядку абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_8 на суму заподіяних матеріальних збитків - 5 280 000 грн.
Зазначений розмір застави є помірним для підозрюваної ОСОБА_8 виходячи з її майнового стану, забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та буде дієвим стримуючим заходом до не порушення нею покладених на підозрювану обов'язків.
На підставі вищевикладеного, сторона обвинувачення вважала за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
12.02.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання детектива та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави та покладено, на строк дії ухвали, на підозрювану ОСОБА_8 обов'язки, які визначено даною ухвалою до 04 квітня 2025 року.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих детективом матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та у відповідно до ст. 178 КПК України врахував вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушень, в якому вона підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваної, відсутні підтверджені відомості про наявність тяжких хронічних захворювань, міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, у тому числі наявність у неї родини, майновий стан підозрюваної, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, яка становить 5 280 000 грн., а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також слідчий суддя врахував можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, застава в розмірі 5 280 000,00 грн., яку просила визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваної, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 242240,00 грн. (3028х80=242240 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваної ОСОБА_8 та разом з покладеними на неї обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadov v. Azerbaijanп. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам апеляційних скарг сторони захисту, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що з'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 на які послався детектив та прокурор під час судового засідання, слідчий суддя врахував, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у вчиненні інкримінованого діяння.
Слідчий суддя вважав, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 пов'язаною з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому, при застосуванні до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику її впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваної, інші дані про її особу, та на даний час невстановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею не визналось, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_8 , який зможе забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави, що не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання слідчого судді, застава в розмірі 5 280 000,00 грн., яку просила визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваної, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.
Тому заставав розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., на думку колегії суддів, є справедливою, здатною забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної та підстав вважати її завідомо непомірною для ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає, враховуючи, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину.
Доводи апелянта, що у повідомленні про підозру ОСОБА_8 , відсутні окремі обов'язкові частини, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_8 , за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості.
А тому, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Твердження апелянта, що слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваної ОСОБА_8 , також не підтвердженні матеріалами провадження, оскільки в ухвалі слідчого судді прямо зазначено, що суддею враховано особу підозрюваної, сімейний та майновий стан підозрюваної, інші дані про її особу.
Колегія суддів також бере до уваги, що ОСОБА_8 судимостей немає, одружена, позитивно зарекомендувала себе та робить свій внесок у підтримку обороноздатності держави, що підтверджується подяками від військових, однак дані доводи захисника не невілюють наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були зазначені детективом у клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких останній просить скасувати ухвалу слідчого судді та збільшити розмір застави, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
На переконання колегії судів, з урахуванням матеріального становища підозрюваної, її сімейного стану, тяжкості та конкретних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 визначена слідчим суддею застава в сумі 242 240,00 грн., є такою, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на неї процесуальних обов'язків та спонукає до їх виконання належним чином, а тому доводи у цій частині є необґрунтованими.
Всі інші підстави з яких сторона захисту просить скасувати оскаржувану ухвалу підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційні скарги з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4