Справа №127/6220/25
Провадження №1-кп/127/221/25
07 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 27 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020010002015 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 286 КК України.
За обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27 грудня 2024 року, близько 07 години 02 хвилин, він, керуючи автомобілем марки «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вулиці Миколи Шимка в місті Вінниці, в напрямку до вулиці Ватутіна, в районі перехрестя з вулицею Юрія Клена, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому зліва-направо по ходу руху останнього переходили проїзну частину пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надав переваги для руху останній, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу в момент об'єктивного виникнення небезпеки для руху, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на останню.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 самовільно залишив місце події.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.02.2025 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «відкритий двокісточковий перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням та підвивихом стопи дозаду і з наявністю рваної рани в ділянці гомілковоступневого суглоба». Вказані ушкодження у ОСОБА_6 за своїм характером належать до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Крім того, відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 17.01.2025, за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньотранспортих пригод» встановлено - «В даній дорожній ситуації водій автомобіля «DAEWOO» (номерний знак НОМЕР_2 ) повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.п. 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, при цьому в діях водій автомобіля «DAEWOO» (номерний знак НОМЕР_2 ) вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку' з подією дорожньо-транспортної пригоди».
Таким чином, в діях водія ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимогам п. п. 12.2, 18.1, 2.10 (а, б, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху України, де зазначено, що:
п . 12.2 - «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.»
п . 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
п . 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е, є) - «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
- а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
- б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
- в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
- г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу»;
- г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
- д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції;
- е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди»;
- є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.
Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 2.10 (а. б, в, г, г, д, е) Правил дорожнього руху України не знаходиться у причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Крім цього, ОСОБА_4 , 27 грудня 2024 року, близько 07 години 02 хвилин, керуючи автомобілем марки «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вулиці Миколи Шимка в місті Вінниці, в напрямку до вулиці Ватутіна, в районі перехрестя з вулицею Юрія Клена, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину по розмітці нерегульованого пішохідного переходу зліва-направо по напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.02.2025 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, перебуває в небезпечному для життя стані, позбавлена реальної можливості до самозбереження, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, не переконався чи потребує остання допомоги, не вжив заходів для надання їй першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб та не відправив потерпілу до лікувального закладу, хоча повинен і мав об'єктивну можливість це зробити, не виконавши свого громадянського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, з метою уникнути відповідальності, діючи умисно, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишив місце події на транспортному засобі.
Таким чином ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху України, де зазначено:
п. 2.10(а, б, в, г, ґ, д, е) - «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
- а) «негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди»;
- б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
- в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди
- г) «вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу»;
- г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
- д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
- е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
- є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)».
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
До проведення підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_6 надіслала на адресу суду нотаріально засвідчене клопотання в якому просила суд закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 477 КК України, внаслідок відмови потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Крім того, потерпіла ОСОБА_6 надіслала на адресу суду нотаріально засвідчене клопотання в якому просила суд звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілою, а кримінальне провадження №12024020010002015 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_6 підтримав в повному обсязі та заявив клопотання в якому також просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілою, а кримінальне провадження щодо нього за ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Клопотання мотивував тим, що він примирився з потерпілою ОСОБА_6 та в повному обсязі відшкодував останній завдану дорожньо-транспортною пригодою моральну та матеріальну шкоду.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявлені клопотання підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні щодо задоволення заявлених потерпілою та обвинуваченим клопотань не заперечував.
Вислухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема і п. 7 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого, у тому числі ч. 1 ст. 135 КК України.
Згідно ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, яке згідно ч. 1 ст. 477 КПК України віднесено до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, суд, зважаючи на відмову потерпілої ОСОБА_6 від обвинувачення, приймає рішення про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та закриття кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Фактичні обставини кримінального правопорушення обвинувачений не оспорював. У вчиненому щиро розкаявся. Добровільно відшкодував потерпілій шкоду завдану кримінальним правопорушенням. Просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілою та відшкодуванням в повному обсязі завданої шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові №12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який є необережним злочином та відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до клопотання потерпілої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 примирився з потерпілою ОСОБА_6 та відшкодував останній завдану кримінальним правопорушенням шкоду.
Відповідно до вимоги про судимість вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Згідно довідки КНП «Вінницька ОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка», вих. №29/11787 від 31.12.2024, ОСОБА_4 на обліку у вказаній установі не перебуває.
Таким чином, з наведеного слідує, що обвинувачена ОСОБА_4 : раніше не судимий; вину визнав в чому щиро розкаявся, в добровільному порядку відшкодувала потерпілій ОСОБА_6 завдану кримінальним правопорушенням шкоду; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, обвинуваченому судом роз'яснено наслідки його звільнення від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_4 зрозумілі.
На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 примирився з потерпілою ОСОБА_6 та відшкодувала її завдану кримінальним правопорушенням шкоду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрити з підстав його примирення з потерпілою. Суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання потерпілої ОСОБА_6 підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Окрім того, враховуючи те, що закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_4 відбувається з нереабілітуючих підстав, суд на виконання вимог ст. 124 КПК України стягує з нього на користь держави судові витрати у справі, які згідно із довідками про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні до висновків експертів становить 9597 грн. 84 коп., оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 46 КК України, ст.ст. 26, 100, 124, 174, 284-286, 314, 369-372, 477 КПК України, суд -
Клопотання потерпілої ОСОБА_6 , задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, відомості про яке внесено 27 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020010002015, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, внаслідок відмови потерпілої ОСОБА_8 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та закриття кримінального провадження, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено 27 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020010002015, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на користь держави за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 9597 грн. 84 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2024 (№127/42304/24) на майно, а саме: транспортний засіб марки «Део», д.н.з. НОМЕР_2 ; запаховий слід з об'єктом носієм (чохол сидіння) водійський, який поміщено до спец пакету НПУ №RAWO113328; запаховий слід з об'єктом носієм (подушка) з водійського сидіння, який поміщено до спец пакету НПУ №RAWO113327; запаховий слід з поверхні керма, який поміщено до спец пакету НПУ №RІС 2131969; запаховий слід з поверхні ручки перемикання передач, який поміщено до спец пакету НПУ №RІС2131970; змив з поверхні ручки перемикання передач, який поміщено до паперового конверту жовтого кольору НПУ СУ; змив з поверхні внутрішньої ручки водійської дверки, який поміщено до паперового конверту жовтого кольору НПУ СУ; змив з поверхні керма, який поміщено до паперового конверту жовтого кольору НПУ СУ, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- транспортний засіб марки «Део», д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів, що по вул. Г.Арабея, 17 в м. Вінниці, повернути за належністю ОСОБА_4 ;
- фланелева серветка та первинна упаковка, які знаходяться в спец. пакеті МВС Україна експертна служба №6194387; фланелева серветка та первинна упаковка, які знаходяться в спец. пакеті МВС Україна експертна служба №6194388; відрізок марлевого бинта та первинна упаковка, які знаходяться в спец. пакеті МВС Україна експертна служба №6194393, які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити;
- чохол для сидіння та первинна упаковка, які знаходяться в спец. пакеті МВС Україна експертна служба №5866403; подушка та первинна упаковка, які знаходяться в спец. пакеті МВС Україна експертна служба №5866402, які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити;
- диск з відеозаписами щодо маршруту руху автомобіля «Део Сенс», д.н.з. НОМЕР_2 до та після події ДТП по вул. М. Шимка, м. Вінниця від 27.12.2024, з камер «Ситуаційного центру ВМР», та DVD диски з відеозаписами, які приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя: