справа № 362/724/25
провадження № 2-а/362/19/25
"14" квітня 2025 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції № 2 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови й установив:
Суть спору. Процедура
Позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою з вимогами:
- визнати дії працівників поліції такими, що являються протиправними;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 15 січня 2025 року серії ББА № 639175.
Підставами позову є невідповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства та порушення з огляду на це прав позивача.
Ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, з-поміж іншого, постановив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і витребував необхідні для розгляду справи докази.
Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Київській області.
Відповідачі отримали копію зазначеної ухвали разом із позовною заявою 27 та 31 березня 2025 року відповідно.
На день ухвалення цього рішення відзивів на позов не надійшло, доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано.
Встановлені судом фактичні обставини
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 15 січня 2025 року серії ББА № 639175 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
У постанові зазначено, що 15 січня 2025 року о 08:40 в с. Калинівка по вул. Центральна гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , та не надав посвідчення воді відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.4 ПРД України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене першою статті 126 КУпАП.
Незгода позивача з указаною постановою та твердження останнього про порушення його прав цією постановою зумовили звернення до суду з позовом, що розглядається.
Нормативно-правове регулювання
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За правилом пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП обумовлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозицією частини першої статті 126 КУпАП установлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Мотиви, з яких виходить суд
В адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, яка полягає в тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Як вже зазначено, відзивів на позов не надійшло, доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано.
На підставі викладеного оскаржувану постанову не можна визнати обґрунтованою, а позовні вимоги належить задовольнити в межах повноважень місцевого загального суду як адміністративного суду, визначених частиною третьою статті 286 КАС України.
Щодо розподілу судових витрат
За правилом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 605,60 гривень. З огляду на результат розгляду справи, зазначені судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись статтями 2, 6, 139, 244-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 15 січня 2025 року серії ББА № 639175 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення. Відповідно до статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Повне рішення складено 14 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Попович