Справа №357/5488/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1700/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
07 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ( режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2024 року, якою задоволено подання начальника ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7
ОСОБА_7 засуджений 07.07.2020 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Начальник Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)», де відбував покарання ОСОБА_7 , звернувся до суду з поданням про встановлення адміністративного нагляду засудженому, що підлягав звільненню з установи.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2024 року задоволено подання та встановлено адміністративний нагляд щодо ОСОБА_7 строком на 2 роки з наступними обмеженнями: зобов'язати засудженого прибувати чотири рази на місяць кожного місяця до співробітників територіального органу Національної поліції, який проводить реєстраційну відмітку (дні тижня і години визначаються органом Національної поліції); заборонити виїзд за межі населеного пункту, де проживає, по службовим і особистим справам без дозволу на те органів Національної поліції; заборонити відвідування кафе, барів, ресторанів та інших громадських місць, де проводиться продаж спиртних напоїв на розлив; заборонити вихід з будинку (квартири) у період з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_7 неодноразово раніше судимий, за час відбування покарання характеризувався негативно, за порушення вимог відбування покарання 26 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі 8 разів був поміщений до ДІЗО, стягнення не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, заохочень не має, на підприємстві установи не був працевлаштований, бажання працювати не виявляв, зневажливо ставився до майна установи і предметів, якими користувався при виконанні дорученої роботи, догляд за ними не здійснював, свідомо використовував їх не за призначенням. За час відбування покарання в ДУ «БВК (№ 35)» перебував на профілактичному обліку як особа, яка скоювала злісні порушення вимог режиму відбування покарання, наказ № 60 від 29.02.2024.
В апеляційній скарзі захисник засудженого просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання ДУ «Білоцерківської виправної колонії №35» про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_7 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що застосування до ОСОБА_7 дисциплінарних стягнень, які непогашені в установленому законом порядку, не свідчать про те, що засуджений вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства. Вказує, що виправна колонія не надала до суду належних доказів вчинення засудженим дисциплінарних стягнень які характеризують останнього як злісного порушника установленого порядку відбування покарання, а також зазначає, що в матеріалах справи відсутній наказ №60 від 29.02.2024 року, а тому суд не міг посилатись на нього як на доказ.
Заслухавши доповідь судді, захисника та засудженого, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 158 КВК України, адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
За положеннями ст.ст.1, 2 Закону України «Про адміністративний нагляд, за особами звільненими з місць позбавлення волі» від 01 грудня 1994 року (зі змінами та доповненнями), адміністративний нагляд це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції. Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 був засуджений вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 07 липня 2020 року за вчинення особливо тяжкого злочину і є особою, яка більш ніж 2 рази засуджувався до позбавлення волі за умисні злочини,що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що під час відбування покарання поведінка ОСОБА_7 свідчила, що він вперто не бажав стати на шлях виправлення і залишився небезпечним для суспільства.
Зокрема, з наданої характеристики адміністрації установи, ОСОБА_7 за час відбування покарання характеризується негативно, за порушення вимог відбування покарання 26 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі 8 разів був поміщений до ДІЗО, стягнення не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, заохочень не має, на підприємстві установи не працевлаштований, бажання працювати не виявляв. Зневажливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, догляд за ними не здійснює, свідомо використовує їх не за призначенням. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, однак надає перевагу засудженим негативної направленості, не завжди адекватно реагує на критику на свою адресу. Намагається дотримуватись правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи з метою поблажливого ставлення до себе. В цілому стриманий, агресії не проявляє, скритний та підступний. Передбачені законом вимоги персоналу установи не виконує. Свідомо уникає виконання робіт по благоустрою установи, перекладає їх виконання на інших засуджених.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що застосування до ОСОБА_7 дисциплінарних стягнень, які непогашені в установленому законом порядку, не свідчать про те, що засуджений вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства спростовуються матеріалами справи.
Матеріали справи містять достатню інформацію для встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 .
Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_7 є злісним порушником установленого порядку відбування покарання у розумінні ст.133 КВК, не спростовує висновок суду про те, що він вперто не бажав стати на шлях виправлення і залишився небезпечним для суспільства.
Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою, а тому підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника засудженого залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2024 року, якою задоволено подання начальника ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 , - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: