Київський апеляційний суд
7 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми «Електронний суд» кримінальне провадження № 112022105080001811 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м. Києва, громадянки України,
що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.06.2024 ОСОБА_7 визнана винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України і їй призначено покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України - 1 рік обмеження волі;
- за ч.2 ст.190 КК України - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на неї покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , який просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання: за ч.1 ст.190 КК України - 240 годин громадських робіт; за ч.2 ст.190 КК України - 3 роки позбавлення волі; на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2024, більш суворим, призначеним цим вироком, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; вирок Подільського районного суду м. Києва від 01.03.2024 виконувати самостійно.
В судове засідання, призначене на 16.10.2024, не прибула за викликом обвинувачена ОСОБА_7 , для належного повідомлення якої про дату, час і місце судового засідання судом вживалися передбачені законом заходи. Після отримання процесуальних документів про відкриття апеляційного провадження (т.2 а.с.16) ОСОБА_7 перестала отримувати поштову кореспонденцію і конверти, які направлялись їй за місцем реєстрації та проживання, повернулися з відмітками "за закінченням терміну зберігання". Повідомити обвинувачену по телефону не представилось можливим, оскільки всі вказані нею номери телефонів були не активні (т.1 а.с.1, 51, 75, 138, т.2 а.с.23).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.10.2024 до ОСОБА_7 було застосовано привід на 18.12.2024, який здійснено не було, а тому ухвалою Київського апеляційного суду від 18.12.2024 було надано дозвіл на затримання обвинуваченої з метою її приводу в судове засідання Київського апеляційного суду для участі в розгляді клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на тримання під вартою, оголошено розшук обвинуваченої і судове провадження зупинено до її розшуку.
10.02.2025 обвинувачена ОСОБА_7 добровільно з'явилась до Київського апеляційного суду, де їй було вручено копії процесуальних документів та повідомлено, що судове засідання відбудеться о 12 годині 30 хвилин 17 березня 2025 року.
13.02.2025 до Святошинського УП ГУНП в м. Києві направлено повідомлення про те, що оскільки обвинувачена добровільно з'явилась до суду, необхідність у виконанні ухвали Київського апеляційного суду від 18.12.2024 відпала.
Однак в призначені дату і час ОСОБА_7 не прибула у судове засідання і про причини неприбуття не повідомила.
Тому ухвалою Київського апеляційного суду від 17.03.2025 було надано дозвіл на затримання обвинуваченої з метою її приводу в судове засідання Київського апеляційного суду для участі в розгляді клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою, оголошено розшук обвинуваченої і судове провадження зупинено до її розшуку.
На підставі вказаної ухвали ОСОБА_7 07.04.2025 була затримана і здійснено її привід до Київського апеляційного суду.
У клопотанні прокурор обґрунтовує необхідність зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу наявністю ризику переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, про що свідчить процесуальна поведінка обвинуваченої.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_6 , який просив застосувати до ОСОБА_7 більш суворий запобіжний захід, однак не тримання під вартою; думку обвинуваченої, яка заперечила проти задоволення клопотання і просила врахувати, що не з'явилась у судове засідання у зв'язку з поганим самопочуттям її та її дитини; колегія суддів вважає, що клопотання належить задовольнити, з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31.
Згідно з положеннями ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності з положеннями п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про те, що запобігти ризику переховуватися від суду застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченої, якій було достовірно відомо про здійснення судового провадження в суді апеляційної інстанції і яка ухилялася від суду.
На підтвердження тієї обставини, що вона не з'явилася в судове засідання за станом свого здоров'я та здоров'я дитини, жодних документів обвинувачена не надала. Також колегія суддів звертає увагу на процесуальну поведінку ОСОБА_7 в суді першої інстанції, яка не відповідала за наданими нею засобами зв'язку та змінила місце проживання, у зв'язку з чим ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2024 також оголошувався її розшук і надавався дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Будь-яких висновків обвинувачена для себе не зробила.
Враховуючи те, що в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення становища обвинуваченої, відповідно до вимог ч.4 ст.401 КПК України вона підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, і іншим способом, ніж застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечити її участь під час судового провадження неможливо.
Одночасно з цим на підставі ч.3 ст.183 КПК України колегія суддів визначає ОСОБА_7 мінімальний розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею своїх обов'язків, у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладає на неї обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 194, 196, 331, 405 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора задовольнити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на тримання під вартою на строк 60 днів по 5 червня 2025 року включно.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 10 /десяти/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 /тридцять тисяч двісті вісімдесят/ гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою протягом строку дії ухвали на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ, номер рахунку за стандартом IBAN - UA068201720355289002001082186, банк надавача послуг - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820172, призначення платежу - застава за ОСОБА_7 в справі № 759/13068/22 в Київському апеляційному суді).
У разі внесення застави оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після отримання і перевірки документа повинна надати розпорядження про негайне звільнення обвинуваченої з-під варти та повідомити про це суд.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 на строк 2 /два/ місяці обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
та роз'яснити, що у разі невиконання цих обов'язків, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, а також у разі невиконання заставодавцем обов'язків із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку із внесенням застави остання вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3