Справа № 760/13914/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1635/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
07 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Луганської області, Первомайського району, місто Золоте, громадянина України, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання в АДРЕСА_2 ,судимого:
-21.05.2020 Київським районним судом м. Харкова за ч.3ст.190 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 3 роки;
-26.05.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ст.309 ч.1 КК України на 1 місяць арешту,
-20.12.2023 Шевченківським районним судом м. Києва за ст.190, ч.2,71 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;
засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначених вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2023 року та даним вироком, остаточно призначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на 5 років.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Рівненської області, Дубровицького району, с. Озерськ, громадянки України, освіта середня, без реєстрації, має на утриманні малолітнього сина, 2020 р.н, проживаючої в АДРЕСА_3 , не судимої в силу ст.89 КК України,
засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.79 КК України звільнено від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Вироком вирішено питання щодо речових доказів. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 10 000 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 10 000 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок моральної шкоди; та на користь ОСОБА_11 13471 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди.
За вироком, не пізніше початку липня 2022 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не вдалось за можливе, обвинувачений ОСОБА_8 з метою вчинення корисливого кримінального правопорушення, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вступив злочинну змову із ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 розробили та узгодили план злочинних дій, згідно якого ОСОБА_12 повинна здійснити телефонний дзвінок особі, вибраної в якості жертви,а саме потерпілій ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_3 проживаючої в АДРЕСА_4 ,та, видаючи себе за близького родича потерпілої, повідомити їй неправдиву інформацію стосовно дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої стала її донька, тим самим спонукати останню до передачі грошових коштів довіреній особі з метою оплати лікування.
Після цього, ОСОБА_8 , згідно відведеної йому злочинної ролі, повинен був прибути до місця проживання останньої, де імітуючи добросовісність намірів та видаючи себе за знайомого близького родича, забрати грошові кошти.
В подальшому,06.07.2022 біля 11.00., ОСОБА_9 здійснила дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 потерпілій ОСОБА_10 ,1940 р.н., яка в цей час перебувала за місцем свого мешкання в АДРЕСА_4 , та, видавши себе за доньку потерпілої ОСОБА_13 , повідомила, що вона потрапила у дорожньо - транспортну пригоду і тому їй необхідні грошові кошти.
Потерпіла ОСОБА_10 , перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному зв'язку, де розмовляла з ОСОБА_9 ,яка спонукала передати грошові кошти чоловіку на ім'я ОСОБА_14 , який мав прийти до квартири потерпілої.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 , згідно відведеної йому злочинної ролі, прибув до дверей квартири АДРЕСА_5 , в якій проживає потерпіла ОСОБА_10 , з метою заволодіння грошовими коштами шляхом її обману.
При цьому, ОСОБА_8 повідомив потерпілій завідомо неправдиву інформацію, що він є товаришем її доньки, яка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та нібито вона попрохала його забрати грошові кошти у потерпілої з метою оплати лікування.
ОСОБА_10 , нічого не підозрюючи, передала ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 20 000 гривень, який в подальшому вийшов з під'їзду та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_10 завдано матеріальну шкоду на суму 20 000 гривень.
Крім цього, в невстановлені слідством час та місці, обвинувачений ОСОБА_8 з метою вчинення корисливого кримінального правопорушення, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, повторно вступив злочинну змову із ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 повторно розробили та узгодили план злочинних дій, згідно якого ОСОБА_12 повинна здійснити телефонний дзвінок особі, вибраної в якості жертви, а саме потерпілій ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої в АДРЕСА_6 ,та, видаючи себе за близького родича потерпілої, повідомити їй неправдиву інформацію стосовно дорожньо - транспортної пригоди, учасником якої стала її донька, тим самим спонукати останню до передачі грошових коштів довіреній особі з метою оплати лікування.
Після цього, ОСОБА_8 , згідно відведеної йому злочинної ролі, повинен був прибути до місця проживання останньої, де імітуючи добросовісність намірів та видаючи себе за знайомого близького родича, забрати грошові кошти.
В подальшому,08.07.2022, в першій половині дня, ОСОБА_9 здійснила дзвінок на стаціонарний номер телефону - НОМЕР_2 потерпілій ОСОБА_15 ,1932 р.н., яка в цей час перебувала за місцем свого мешкання в АДРЕСА_6 та, видавши себе за доньку потерпілої ОСОБА_16 , повідомила, що вона потрапила у дорожньо - транспортну пригоду і тому їй необхідні грошові кошти.
Потерпіла ОСОБА_15 , перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному зв'язку, де розмовляла з ОСОБА_9 ,яка спонукала передати грошові кошти чоловіку, який нібито є товаришем її онука.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 , згідно відведеної йому злочинної ролі, прибув до дверей квартири АДРЕСА_7 , в якій проживає потерпіла ОСОБА_15 , з метою заволодіння грошовими коштами шляхом її обману.
При цьому, ОСОБА_8 повідомив потерпілій завідомо неправдиву інформацію, що він є товаришем сина її доньки ОСОБА_16 , яка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та нібито вона попрохала його забрати грошові кошти у потерпілої з метою оплати лікування.
ОСОБА_15 , нічого не підозрюючи, передала ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 110 000 гривень, який в подальшому вийшов з під'їзду та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_15 завдано матеріальну шкоду на суму 110 000 гривень.
Крім цього, в невстановлені слідством час та місці, обвинувачений ОСОБА_8 з метою вчинення корисливого кримінального правопорушення, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вступив в повторну злочинну змову із ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 повторно розробили та узгодили план злочинних дій, згідно якого ОСОБА_12 повинна здійснити телефонний дзвінок особі, вибраної в якості жертви, а саме потерпілому ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,проживаючого в АДРЕСА_8 ,та, видаючи себе за близького родича потерпілого, повідомити йому неправдиву інформацію стосовно дорожньо - транспортної пригоди, учасником якої стала його дружина, тим самим спонукати останнього до передачі грошових коштів довіреній особі з метою оплати лікування.
Після цього, ОСОБА_8 , згідно відведеної йому злочинної ролі, повинен був прибути до місця проживання останньої, де імітуючи добросовісність намірів та видаючи себе за лікаря, забрати грошові кошти.
В подальшому,12.07.2022 року біля 11.00 год, ОСОБА_9 здійснила дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_3 потерпілому ОСОБА_17 ,1941 р.н., який в цей час перебував за місцем свого мешкання в АДРЕСА_8 , та, видавши себе за дружину потерпілого ОСОБА_18 ,1942 р.н. повідомила, що вона потрапила у дорожньо - транспортну пригоду і тому їй необхідні грошові кошти.
Потерпілий ОСОБА_17 , перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному зв'язку, де розмовляв з ОСОБА_9 , яка спонукала передати грошові кошти лікарю.
Обвинувачений ОСОБА_8 , згідно відведеної йому злочинної ролі, прибув до дверей квартири АДРЕСА_9 , в якій проживає потерпілий ОСОБА_17 , з метою заволодіння грошовими коштами шляхом його обману.
При цьому, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_17 завідомо неправдиву інформацію, що він є лікарем і дружина потерпілого потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та нібито вона попрохала його забрати грошові кошти у потерпілого з метою оплати лікування.
ОСОБА_17 , нічого не підозрюючи, передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1500 євро (згідно курсу НБУ станом на 12.07.2022 становить 44 266,35 гривень), який в подальшому вийшов з під'їзду та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_17 завдано матеріальну шкоду на суму 44 266,35 гривень.
Крім цього, в невстановлений слідством час та місці, ОСОБА_9 , з метою вчинення нового корисливого кримінального правопорушення, переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, повторно увійшла у злочинну змову із невстановленою слідством особою.
Так, ОСОБА_9 спільно з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повторно розробили та узгодили план злочинних дій, згідно якого ОСОБА_12 повинна здійснити телефонний дзвінок особі, вибраної в якості жертви, а саме потерпілому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючому в АДРЕСА_10 , та, видаючи себе за близького родича потерпілого, повідомити йому неправдиву інформацію стосовно дорожньо - транспортної пригоди, учасником якої стала його донька, тим самим спонукати останнього до передачі грошових коштів довіреній особі з метою оплати лікування.
Після цього, невстановлена особа, згідно відведеної йому злочинної ролі, повинен був прибути до місця проживання останньої, де імітуючи добросовісність намірів та видаючи себе за знайомого доньки потерпілого ,забрати грошові кошти.
В подальшому, 09.08.2022 року біля 13.55 год., ОСОБА_9 повторно здійснила дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_4 потерпілому ОСОБА_11 ,1949 р.н.,який в цей час перебував за місцем свого мешкання в АДРЕСА_10 та, видавши себе за доньку потерпілого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомила, що вона потрапила у дорожньо - транспортну пригоду і тому їй необхідні грошові кошти.
Потерпілий ОСОБА_11 , перебуваючи в довірливому стані, знаходячись постійно на телефонному зв'язку, де розмовляв з ОСОБА_9 , яка спонукала передати грошові кошти чоловікові, який мав прийти за грошима.
Невстановлена слідством особа, матеріли відносно якої виділені в окреме провадження і діючи згідно відведеної йому злочинної ролі, прибув до дверей квартири АДРЕСА_11 , в якій проживає потерпілий ОСОБА_11 з метою заволодіння грошовими коштами, шляхом його обману.
При цьому невстановлена слідством особа повідомив потерпілому завідомо неправдиву інформацію, що він є знайомим його доньки, яка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та нібито вона попрохала його забрати грошові кошти у потерпілого з метою оплати лікування.
ОСОБА_11 , нічого не підозрюючи, передав невстановленій слідством особі грошові кошти в сумі 20 євро ( згідно курсу НБУ станом на 09.08.2022 становить 746 гривень),430 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 09.08.2022 становить 15725 гривень) та 2000 гривень, який в подальшому вийшов з під'їзду та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_9 та невстановлена слідством особа потерпілому ОСОБА_11 завдали матеріальну шкоду на загальну суму 18 471 гривень.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість та призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років, яке є співрозмірним його діянням та особі обвинуваченого.
В обґрунтування апеляційної скарги, вважає, що рішення суду є надто суворим та таким, що не відповідає принципам достатності покарання для виправлення винного. Вважає, що судом неналежним чином не враховано тяжкість вчиненого злочину та, хоча і зазначено про щире каяття обвинуваченого, однак належним чином не враховано і фактично призначено максимальне покарання у межах санкції статті, що не відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вирок щодо ОСОБА_9 в апеляційному порядку не оскаржений.
Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за фактичних обставин, викладених у вироку , правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.190 КК України не оспорюється в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про невідповідність призначеного ОСОБА_8 покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість, є безпідставними.
Відповідно доч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є не тяжким, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_8 раніше судимий, на даний час відбуває покарання за вчинення аналогічного злочину, не зайнятий суспільно-корисною працею, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді щирого розкаяння та обставину, яка обтяжує покарання у вигляді вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку.
Як вбачається із змісту вироку, при призначенні покарання ОСОБА_8 суд врахував обставину, що пом'якшує покарання, та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що є нетяжким, тому доводи апеляційної скарги про те, що зазначені обставини залишилися поза увагою суду, на матеріалах кримінального провадження не ґрунтуються.
Призначення ОСОБА_8 покарання за вчинення шахрайських дій щодо низки потерпілих осіб похилого віку за умови неодноразового притягнення його за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень в минулому, у виді позбавлення волі у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.190 КК України, не свідчить про те, що воно, попри врахування формального щирого каяття, є несправедливим внаслідок суворості і суперечить вимогам ст.ст.50,65 КК України, зокрема, в частині мети покарання, що полягає у запобіганні вчиненню інших кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
З огляду на наведене, підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання за чю.2 ст.190 КК України, колегія суддів не вбачає.
Також судом першої інстанції визначене ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з дотриманням вимог ч.4 ст.70 КК України.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції є законним.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_20 - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання її копії.
Суддя: Суддя: Суддя: