79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" квітня 2025 р. Справа №921/523/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Кравчук Н.М.,
Скрипчук О.С.
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від скаржника: Ювко В.О.;
від АТ «Ощадбанк»: Маракіна О.Г.;
від боржника: Півторак В.М.;
арбітражний керуючий: Шимечко А.Я.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 20.01.2025 (вх. №01-05/186/23 від 20.01.2025 та вх. №01-05/208/25 від 22.01.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 (повний текст ухвали складено 08.01.2025) про визнання грошових вимог до боржника та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 попереднього засідання
у справі №921/523/24 (суддя Руденко О.В.)
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Короткий зміст вимог заяви і ухвал суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Шимечка А.Я.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 07.10.2024.
24.10.2024 до суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшла заява б/н від 24.10.2024 (вх. №8135) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 10 341 011,23 грн, розгляд якої судом у попередньому засіданні призначений на 16 грудня 2024 року, а в подальшому на 30.12.2024.
Заява обґрунтована тим, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості в національній валюті за договором укладеним в іноземній валюті не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання саме у валюті кредиту. Також це не позбавляє Банк права на повернення тіла кредиту, отримання відсотків та комісії за користування кредитом, обрахунку 3% річних, у валюті кредиту, на умовах передбачених договором. Адже, за переконанням кредитора, судове рішення про стягнення боргу в гривні не змінює валюту кредитування, а лише свідчить про настання строку виконання зобов'язання за тією вимогою, яку задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 задоволено частково заяву б/н від 24.10.2024 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (грошових вимог). Визнано грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до боржника ОСОБА_1 у розмірі, 1 754 051,64 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та 4 844,80 грн. судового збору. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: - 4 884,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); - 1 754 051,64 грн (заборгованість) - вимоги другої черги. У задоволенні решти вимог кредитора відмовлено. Окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 370 240,00 грн, що забезпеченні заставою. Окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави відповідно до Договору іпотеки та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Ухвала мотивована тим, що грошові вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" належить задовольнити частково, виходячи у цій частині саме із буквального змісту рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2012 у справі №2/0417/3228/2012, що набрало законної сили, яким встановлена (визначена) сума заборгованості за Договором в розмірі 1 604 358,51 грн та судові витрати в сумі 3 219,00 грн.
Також, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення трьох відсотків річних, зважаючи на визначений кредитором період прострочення та встановлену судовим рішенням суму заборгованості місцевий господарський суд вважав, обґрунтовано заявленими в цій частині грошові вимоги в сумі 144 524,13 грн.
Окрім цього, господарський суд зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором між ЗАТ КБ "Приватбанк" (Заставодержатель) та ОСОБА_1 27 липня 2007 року були укладені Договори застави товару в обороті №07/07/965М за якими загальна вартість предметів застави склала 370 240, 00 грн, а отже грошові вимоги у розмірі 370 240,00 грн є забезпеченні договорами застави.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 завершено попереднє засідання за результатами якого суд ухвалив внести до реєстру вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові вимоги визнаного судом, а саме:
- Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ( вул. Майдан Волі, 2, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 09338500) в сумі 339 492,98 грн: - 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); - 256 680,77 грн - вимоги другої черги. - 82 812,21 грн - вимоги третьої черги.
- Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, ЄДРПОУ 44143637) у розмірі 177 445,30 грн - 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); - 130 262,11 грн - вимоги другої черги. - 47 183,19 грн штрафні санкції - вимоги третьої черги.
- Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) ) у розмірі, 1 754 051,64 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника. Окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 370 240,00 грн, що забезпеченні заставою.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які відповідно до п.1 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення цієї ухвали; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду. Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати до суду матеріали інвентаризації майна боржника. Призначено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 17 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14 а, зал судового засідання №4, поверх 5.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись з даними ухвалами, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" оскаржило таке в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 та прийняти нове рішення, яким задоволити кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в повному обсязі та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 року по справі № 921/523/24 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином: 1. Завершити попереднє засідання за результатами якого внести до реєстру вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові вимоги визнаного судом, а саме: - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ( вул. Майдан Волі, 2, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 09338500) в сумі 339 492,98 грн: - 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); - 256 680,77 грн - вимоги другої черги. - 82 812,21 грн - вимоги третьої черги. - Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, ЄДРПОУ 44143637) у розмірі 177 445,30 грн - 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); - 130 262,11 грн - вимоги другої черги. - 47 183,19 грн штрафні санкції - вимоги третьої черги. - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) ) у розмірі, 10 341 011, 23 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та 4 844, 80 грн. судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів) Окремо внести до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 370 240,00 грн, що забезпеченні заставою. В іншій частині, ухвалу попереднього засідання Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 року по справі № 921/523/24 залишити без змін.
Зазначає, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості в національній валюті за договором укладеним в іноземній валюті не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання саме у валюті кредиту й не позбавляє Банк права на повернення тіла кредиту, отримання відсотків та комісії за користування кредитом, тощо - у валюті кредиту, на умовах, передбачених договором так як судове рішення про стягнення боргу в гривні не змінює валюту кредитування, а лише свідчить про настання строку виконання зобов'язання за тією вимогою, яку задоволено судом, та наявність обов'язку боржника сплатити відповідну заборгованість.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Кравчук Н.М. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 20.01.2025 (вх. №01-05/186/23 від 20.01.2025 та вх. №01-05/208/25 від 22.01.2025) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24.
10.02.2025 до суду надійшли матеріали справи №921/523/24.
Ухвалою суду від 24.02.2025 призначено розгляд справи на 25.03.2025.
Ухвалою суду від 25.03.2025 розгляд справи відкладено на 08.04.2025.
У судовому засіданні 08.04.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представники боржника, АТ «Ощадбанк» та арбітражний керуючий щодо доводів апеляційної скарги заперечили.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
27.07.2007 між банківською установою та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №07/07/965М (далі-Договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати Позичальникові кредит у межах суми, зазначеної в п. 1.2. даного Договору, на термін і на умовах, передбачених у даному Договорі, а Позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним Договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим Договором в повному обсязі (п.1.1); сума кредиту: 85 000,00 (вісімдесят п'ять тисяч) доларів (п.1.2).
Господарський суд Тернопільської області розглядаючи грошові вимоги АТ КБ « Приватбанк» встановив, що із описової частини рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2012 у справі №2/0417/3228/2012 слідує, що у березні 2012 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в загальній сумі 1 607 358,51 грн. Наведеним спростовується посилання кредитора на те, що до суду він звертався про стягнення заборгованості у валюті кредиту, а саме 202 044,37 доларів США.
За наслідками розгляду цього спору, судом позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто, зокрема, із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 1 604 358,51 грн заборгованості та 3 219,00 грн судового збору, всього - 1 607 577,51 грн.
Водночас, у заяві, що подана до Господарського суду Тернопільської області, кредитором заявлені грошові вимоги у іноземній валюті, в розмірі 202 047,37 доларів США, що на день звернення до суду, виходячи із офіційного курсу НБУ становить 8 339 282,94 грн.
Згідно з частиною шостою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Частиною четвертою статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У даній справі, банк відповідно до умов укладеного з боржником кредитного договору №07/07/965М від 27.07.2007 надав ОСОБА_1 кредит в сумі 85 000,00 доларів США, для особистих цілей.
Тобто заборгованість виникла у боржника за укладеним ним із банком договором кредиту в іноземній валюті, який укладено до введення в дію КУзПБ.
Натомість рішення про стягнення такої заборгованості з боржника, з урахуванням пред'явлення забезпеченим кредитором позовної вимоги щодо стягнення наведеної заборгованості в національній валюті, суд ухвалив у гривнях.
Апеляційний господарський суд зазначає, що заборгованість за договором кредиту на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2012 у справі №2/0417/3228/2012 присуджена до стягнення з боржника у гривнях без застосування валютної прив'язки чи еквіваленту суми боргу в іноземній валюті.
Зазначене рішення суду набрало законної сили. Відтак, кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті - гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №907/632/22.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" належить визнати частково, виходячи у цій частині саме із буквального змісту рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2012 у справі №2/0417/3228/2012, що набрало законної сили, яким встановлена (визначена) сума заборгованості за Договором в розмірі 1 604 358,51 грн та судові витрати в сумі 3 219,00 грн.
Окрім цього, АТ КБ "Приватбанк" нарахував боржнику 3% річних у сумі 18 200,87 доларів США (751 220,89 грн) за період з 22.09.2019 по 22.02.2022.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Колегія суддів зазначає, що річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду 3% річних, зазначає, що останній здійснений на суму заборгованості за Договором в розмірі 1 604 358,51 обґрунтовано та правомірно, а отже обґрунтований розмір 3% річних є 144 524,13 грн.
Відповідно до вимог ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи- підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно із статтею 45 КУзПБ забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
У спірних правовідносинах, в забезпечення виконання зобов'язань за Договором між ЗАТ КБ "Приватбанк" (Заставодержатель) та ОСОБА_1 27 липня 2007 року були укладені Договори застави товару в обороті №07/07/965М за якими загальна вартість предметів застави склала 370 240, 00 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2010 у справі №2-209/10 позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково та в рахунок заборгованості за кредитним договором №07/07/965М від 07.07.2007 в розмірі 718 653,12 грн, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара становить 89 794,14 доларів США, звернуто стягнення на заставне майно. За твердженням кредитора, яке не оспорене арбітражним керуючим та боржником, на час звернення до суду із кредиторськими вимогами, зазначене судове рішення виконане не було. Протилежного судом не встановлено.
Отже, грошові вимоги у розмірі 370 240,00 грн є забезпеченими договорами застави.
Також, 1 950,00 грн судового збору, що стягнутий рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2010 у справі №2-209/10 підлягають включенню до складу грошових вимог у даній справі.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що кредиторські грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника ОСОБА_1 підлягають визнанню та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в сумі 1 754 051,64 грн.
Щодо ухвали Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 за результатами попереднього засідання у справі №921/523/24 апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (абзац другий частини шостої статті 45 КУзПБ).
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).
Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в ухвалі від 30.12.2024 у справі №921/523/24 за результатами розгляду грошових вимог кредитора задоволено частково заяву б/н від 24.10.2024 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (грошових вимог). Визнано грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до боржника ОСОБА_1 у розмірі, 1 754 051,64 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та 4 844,80 грн. судового збору. Черговість задоволення грошових вимог кредитора: - 4 884,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); - 1 754 051,64 грн (заборгованість) - вимоги другої черги. У задоволенні решти вимог кредитора відмовлено. Окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі 370 240,00 грн, що забезпеченні заставою. Окремо внесено до Реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави відповідно до Договору іпотеки та державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Також у мотивувальній частині ухвали за результатами попереднього засідання Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 суд також зазначає, що ухвалою суду від 30.12.2024 визнано грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" в розмірі 4 884,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів); 1 754 051,64 грн (заборгованість) - вимоги другої черги.
Однак, місцевий господарський суд у резолютивній частині ухвали попереднього засідання помилково не зазначив, що 4 884,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).
Отже, резолютивна частина ухвали Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 попереднього засідання в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягає зміненню, викладенню її в наступній редакції: - «Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) у розмірі, 1 754 051,64 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та 4 844,80 грн. судового збору:
- 4 884,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 1 754 051,64 грн (заборгованість) - вимоги другої черги.».
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 про визнання грошових вимог до боржника підлягає залишенню без змін, резолютивна частина ухвали Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 попереднього засідання в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - зміненню, викладенню її в наступній редакції: - «Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) у розмірі, 1 754 051,64 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та 4 844,80 грн. судового збору: - 4 884,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);- 1 754 051,64 грн (заборгованість) - вимоги другої черги.», а апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 20.01.2025 (вх. №01-05/186/23 від 20.01.2025 та вх. №01-05/208/25 від 22.01.2025) - задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 про визнання грошових вимог до боржника - залишити без змін.
Резолютивну частину ухвали Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2024 у справі №921/523/24 попереднього засідання в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) змінити, виклавши її в наступній редакції: «Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570) у розмірі, 1 754 051,64 грн., з яких: 370 240,00 грн вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та 4 844,80 грн. судового збору:
- 4 884,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 1 754 051,64 грн (заборгованість) - вимоги другої черги.»
3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 11.04.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Скрипчук О.С.,
Кравчук Н.М.