Справа №758/13603/24 Головуючий у 1 інстанції: Павленко О.О.
Провадження №33/824/551/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
27 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мінакова Івана Володимировича представника ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої на посаді заступника директора з медичних питань КНП «КДЦ» Подільського району міста Києва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, призначивши їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 29 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мінаков І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційні вимоги обґрунтуванні тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими та необґрунтованими виходячи з наступного.
У вину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто порушення обов'язку до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК - декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (2023 рік) за формою, що визначається Національним агентством.
Разом з тим, суб'єктом декларування ОСОБА_1 стала лише у 2024 році, у зв'язку із виконанням обов'язків директора комунального некомерційного підприємства «КДЦ» Подільського району (на аркуші матеріалів справи 36 знаходиться відповідне Розпорядження №183 від 29.02.2024 року).
Тобто з 01 березня 2024 року по 21 травня 2024 року, вона виконувала обов'язки директора і ця посада була вакантною.
Таким чином, а ні Законом, а ні Порядком не передбачено обов'язку ОСОБА_1 подавати декларацію у 2024 році за 2023 рік, у зв'язку із тимчасовим виконанням обов'язків директора підприємства у 2024 році, оскільки посаду яка зобов'язує її подати дану декларацію вона займала у 2024 році в період часу з 01 березня по 21 травня і відповідно обов'язок подати декларацію у неї виникає лише у 2025 році в період часу з 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.
ОСОБА_1 та її захисник Мінаков І.В. в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти апеляційної скарги, просив її відхилити.
Доповівши обставини справи, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 901 від 22.10.2024 року, ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району міста Києва (далі - Підприємство), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 28.08.2024 о 15:31 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вказане підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями з додатками, листом ДСР НПУ до НАЗК, відповіддю НАЗК, запитами ДСР НПУ до КНП «КДЦ» Подільського району міста Києва, відповіддю ДСР НПУ до КНП «КДЦ» Подільського району міста Києва, листом ДСР НПУ до КНП «КДЦ» Подільського району міста Києва, інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУПАП, суд першої інстанції виходив з того, що її вина доведена матеріалами справи, однак, такий висновок суду за обставин даної справи є помилковим.
Диспозицією ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачено несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 5 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції" (далі Закону) корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах цієї категорії є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст.247 і 280 КУпАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Суди мають з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність мотиву, причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
З аналізу системного зв'язку Преамбули Закону України Про запобігання корупції, із приписами ч 1 ст.172-6 КУпАП вбачається, що наявність умислу є обов'язковою складовою цього адміністративного правопорушення.
Цим вимогам закону суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення належної оцінки не надав та дійшов хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 та наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст.172-6 КУпАП.
Обов'язковою ознакою диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП є несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали адміністративного провадження, дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , адже суб'єктом декларування ОСОБА_1 стала лише у 2024 році, у зв'язку із виконанням обов'язків директора комунального некомерційного підприємства «КДЦ» Подільського району (а.с. 36).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мінакова І.В. підлягає задоволенню, постанова Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року скасуванню, провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Мінакова Івана Володимировича представника ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 листопада 2024 року скасувати.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гаращенко Д.Р.