11 квітня 2025 року справа №320/38296/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту також відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511ад «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад» в частині, що стосується позивача;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01 березня 2022 року по 04 березня 2022 року, з 23 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад «Про виплату додаткових винагород» з урахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту також - постанова №168), за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що з 1995 року він був зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види грошового забезпечення та перебуває на військовій службі в означеній частині. 14.06.2021 між позивачем та МОУ в особі командира ВЧ НОМЕР_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу строком на 1 рік, дія якого продовжена на період воєнного стану.
Позивач стверджує, що протягом усього періоду дії воєнного стану він перебував безпосередньо в районах бойових дій (Київська область), зокрема із 24.02.2022 по 10.08.2022, де виконував обов'язки військової служби, а також бойові накази (розпорядження), що, в свою чергу, має наслідком наявність у нього права на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови №168 в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Проте, спірним наказом відповідачем внесено зміни до наказу від 06.06.2022 №271ад, чим фактично позбавлено позивача права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі за березень та квітень 2022 року.
Крім того, позивач наголошує на протиправній бездіяльності відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди за період з 01.05.2022 по 10.08.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 23.10.1996.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.05.1995 №98 молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 , призваного із запасу 25.05.1995 і підписавшого контракт з командиром ВЧ НОМЕР_1 зараховано на військову службу по контракту на 3 роки з 26.05.1995.
14 червня 2021 року позивачем підписано контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ осіб сержантського складу строком на 1 рік, дію якого продовжено до закінчення військового стану або оголошення демобілізації.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад призначено виплату особовому складу військової частини (в том числі військовослужбовцям строкової служби) додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційного часу проходження служби за період з 01 травня по 31 травня 2022 року.
Означеним наказом також призначено доплату особовому складу військової частини (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 24 лютого по 31 квітня 2022 року на підставі перебування ВЧ та військовослужбовців у районах ведення бойових дій, визначених наказом Головнокомандувача ЗСУ від 30.03.2022 №101.
Пунктом 245 додатку 2 до означеного наказу зазначено штаб-сержанта ОСОБА_1 та вказано періоди з 24.02.2022 по 28.02.2022, 01.03.2022 - 04.03.2022, 23.03.2022 - 31.03.2022, 01.04.2022 - 30.04.2022. Підстава - бойові накази командира 40 БрТА ком.ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511ад внесено зміни до додатку 2 до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.06.2022 №27ад про доплату особовому складу ВЧ (в тому числі військовослужбовцям строкової служби) за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 24 лютого по 30 квітня 2022 року.
В додатку 2 до означеного наказу пунктом 197 зазначено штаб-сержанта ОСОБА_1 та вказано період виплати з 24.02.2022 по 28.02.2022.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього наказу та бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати додаткової винагороди за спірні періоди, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту також - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан.
Крім того, Президент України Указом від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановив оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Кабінет Міністрів України на виконання означених указів Президента України ухвалив Постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану», якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згодом цей пункт Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793.
Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 (яка, згідно з пунктом 2, набирає чинності з дня її опублікування [19.07.2022] та застосовується з 24.02.2022) у пункті 1 Постанови № 168: «…1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.»;
2. Абзац шостий пункту 2 після слів «під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану» замінити словами «у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.».
3. Доповнити постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.»».
Згідно з наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, (який, як у ньому зазначено, застосовується з 24.02.2022) внесені зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 (справа №520/690/23) зауважив, що текстуальний виклад пункту 1 Постанови №168 (щодо умов для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у [збільшеному] розмірі до 100000,00 грн) має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав.
Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25.03.2022 № 248/1298, Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 (яке діяло до 01.06.2022) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25.03.2022 № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 14 (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24.02.2022) під терміном «безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; .
У пункті 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 14 зазначено: «Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення».
Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку про наявність підстав для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у випадку наявності документального підтвердження. При цьому, документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Спір у цій справі стосується виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн за періоди з 01.03.2022 по 04.03.2022, з 23.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 10.08.2022, коли військовослужбовець (позивач) перебував у складі ВЧ НОМЕР_1 .
В аспекті питання, яке порушив позивач, суд має висловити позицію щодо застосування пункту 1 Постанови № 168 (в частині виплати військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, додаткової винагороди до 100000,00 грн) у зіставленні з положеннями окремих доручень Міністерства оборони України (від 25.03.2022 № 248/1298 та від 23.06.2022 № 912/з/29 в частині, яка роз'яснює (тлумачить), що треба розуміти під «безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (пункти 1 цих окремих доручень).
Водночас, суд зазначає, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн на місяць, яка передбачена Постановою № 168, за спірний період потрібно з'ясувати чи охоплювалися завдання, які виконував він як військовослужбовець, приймаючи безпосередню участь у бойових діях або забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, визначенню «безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, яке закріплене у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298, а також [в цілому] у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (зважаючи на дати їх видання і застосування).
Подібні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 08.05.2024 у справі № 620/546/23.
Судом встановлено, що позивач у спірний період проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 на посаді техніка обслуговування засобів автоматизованого контролю та електронної автоматики інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї ВЧ НОМЕР_1 .
З довідки про доходи, виданої відповідачем, вбачається виплата позивачу винагороди, зокрема, у лютому 2022 року 0,00 грн, у березні 2022 року 29 550,69 грн, у квітні 2022 року 5 806,45 грн, у травні 2022 року 30 000,00 грн, у червні 2022 року 70 645,17 грн, у липні 2022 року 30 000,00 грн, у серпні 2022 року 42 500,00 грн.
Пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/20 від 23.06.2022 визначено вичерпний перелік завдань, при виконанні яких військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, серед яких зокрема визначено:
- під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно;
- у районах ведення воєнних дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
- у районах ведення воєнних дій з ураження противника у складі підрозділу ракетних військ і артилерії;
- на території противника;
- з вогневого ураження повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- у районах ведення воєнних дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняється, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ВЧ НОМЕР_1 входить до складу військових частин, яка веде воєнні дії у складі діючих Угруповань військ Сил оборони держави, що знаходиться у нього в оперативному підпорядкуванні та була на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань.
Також позивачем у позовній заяві не зазначено, які саме бойові завдання ним виконувались і коли саме вони виконувались.
Більше того, відсутні докази, які б підтверджували безпосередню участь позивача на лінії бойового зіткнення з противником, зокрема: докази перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та виконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії; перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій, якого включено до складу груп по охороні та обороні військових об'єктів (крім випадків виконання бойових завдань із відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються (згідно з даними журналу бойових дій, постових відомостей); перебування військовослужбовців на військових об'єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противником.
Відомостей щодо відрядження позивача для виконання службових обов'язків в зону проведення бойових дій матеріали справи не містять.
Тобто, визначені у пункті 1 Окремого доручення завдання, при виконанні яких військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач не виконував.
Крім того, як можна зрозуміти з поданої позивачем позовної заяви, останній не пов'язує своє право на виплату додаткової винагороди у підвищеному розмірі власне з виконанням ним бойових завдань та заходів, які у значенні Постанови № 168 означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Це підтверджується, зокрема, тим, що позивач на обґрунтування своєї позиції не зазначає, до виконання яких завдань чи заходів він був залучений під час перебування у відповідному позиційному районі протягом спірного періоду; не конкретизує, у якому місці та за яких обставин ці завдання ним виконувалися; не наводить щонайменшої деталізації виконуваних ним бойових завдань чи заходів.
У цьому контексті суд уважає за доцільне підкреслити, що для належного обґрунтування наявності права на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. на місяць, військовослужбовець повинен не лише послатися на сам факт своєї участі у бойових діях та заходах, але й навести конкретні обставини такої участі, включаючи опис, обставини та умови виконуваних завдань.
У спірному випадку позивач фактично уважає достатньою підставою для виплати йому додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. факт введення воєнного стану та перебування його на військовій службі за контрактом у військовій частині, яка територіально знаходиться на території Київської області.
Суд наголошує на тому, що лише перебування позивача в районі ведення бойових дій та не виконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини, яка веде бойові дії, не є підставою для врахування періоду його перебування у ВЧ НОМЕР_1 в якості підстави для виплати підвищеної винагороди до 100 000 грн. на місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 400/249/23, від 27.06.2024 у справі № 380/5880/23, від 06.06.2024 у справі № 400/1217/23.
Суд не бере до уваги ту обставину, що у Київській області протягом березня - серпня 2022 року велися активні бойові дії, оскільки активні бойові дії на території громади (розташування військової частини), де позивач проходив службу, були припинені у квітні 2022 року.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно цього Переліку останнім днем припинення можливості бойових дій на території Київської області є 01 квітня 2022 року.
Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач у спірний період виконував будь-які бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним вище умовам.
Отже, позивачем не надано жодних доказів своєї безпосередньої участі в бойових діях, як і не надано відповідних бойових розпоряджень командира військової частини.
Таким чином, судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу відповідно до Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, а не 100 000 грн та у винесенні спірного наказу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач у спірний період дійсно брав безпосередню участь саме у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, залучався безпосередньо до виконання бойових (спеціальних) завдань, наслідком чого є відсутність підстав для включення таких періодів в накази командира військової частини про призначення та виплату підвищеної додаткової допомоги.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.