11 квітня 2025 року м.Київ №320/42545/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві , Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся 15.11.2023 до суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 22.09.2023 № 1537 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у м. Києві від 12.10.2023 № 1769 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII);
- стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
У подальшому, у зв'язку із встановленням обставини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до НП України, ГУНП у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу, стягнення моральної шкоди залишено без руху та позивачеві встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу ГУНП у м. Києві від 22.09.2023 № 1537 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказу ГУНП у м. Києві від 12.10.2023 № 1769 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII. Роз'яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, відповідно до пунктів 2, 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання зазначеної ухвали суду позивачем 30.04.2024 (зареєстровано 02.05.2024) надано до суду заяву про поновлення процесуального строку (вхід. № 40716). Обґрунтовуючи заяву позивач стверджує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Крім того, зазначає, що його представник - адвокат Амельченко В. П. отримав травму, що унеможливило своєчасно подати цю позовну заяву, оскільки позивач не є фахівцем з питань захисту прав та інтересів в адміністративному суді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_1 . Позовну заяву ОСОБА_1 до НП України, ГУНП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 про залишення позову без розгляду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.02.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 скасовано. Справу № 320/42545/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Скасовуючи ухвали суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав на те, що суд першої інстанції не вирішував питання про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та не визнавав підстави такого пропуску поважними чи ні.
Верховний суд додатково зазначив, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
Матеріали справи були одержані Київський окружним адміністративним судом 24.02.2025.
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справи було визначено суддю Лисенко В.І.
24.03.2025 матеріали справи були передані судді для подальшого розгляду.
Ухвалою суду від 25.03.2025 прийнято адміністративну справу до свого провадження. Визнано неповажними підстави пропуску строку, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом від 30.04.2024 (зареєстрованої 02.05.2024, вхід. № 40716). Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, стягнення моральної шкоди, - залишено без руху.
07.04.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що позивач не є фахівцем у галузі права. При складанні процесуальних документів, в тому числі позовної заяви і даної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду він потребував професійної правничої допомоги адвоката. З метою реалізації належного права на професійну правничу допомогу він уклав відповідний договір з адвокатом Амельченком В.П. Однак, 12.10.2023 адвокат Амельченко В.П. отримав травму - комбінований розрив медіального меніску лівого колінного суглобу, що підтверджується письмовою консультацією ортопеда-травматолога від 16.10.2023. За результатами обстеження адвокату Амельченку В.П. рекомендоване оперативне лікування. Відповідно до Методичних рекомендацій «Орієнтовні терміни непрацездатності при скелетній травмі», затвердженими 24.09.2019 на засіданні Вченої ради Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», мінімальний строк тимчасової непрацездатності при розриві передньої хрестоподібної зв'язки складає 14 тижнів. Відсутність у представника листка тимчасової непрацездатності пояснюється тим, що згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою, що робить економічно недоцільним оформлення адвокатом листка тимчасової непрацездатності для самого себе. Однак, відсутність листка непрацездатності не спростовує того факту, що 12.10.2023 представником було отримано травму, яка позбавила його здатності ходити, і яка згідно з висновками згаданої вище Вченої ради є об'єктивною причиною для втрати працездатності, як мінімум, на 14 тижнів. Складність пошуку іншого представника також була пов'язана з тим, що адвокат Амельченко В.П. має досвід проходження служби в органах внутрішніх справ, загальний стаж роботи в галузі права 22 роки, а також значний досвід представництва інтересів працівників поліції у суді. Знайти іншого адвоката з аналогічним досвідом за вказаний судом п'ятнадцятиденний строк об'єктивно є вкрай складною задачею.
Також, позивач зазначив про те, що обставини цієї справи не є подібними до обставин справи №160/14919/22, оскільки п'ятнадцять днів - це проміжок часу, який у двадцять разів менший ніж десять місяців, а відтак, він мав у двадцять разів менше часу на звернення до суду, ніж позивач у справі №160/14919/22.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Відповідно до положень статей 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників судового процесу.
Керуючись статтями 49, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.