Справа №757/39671/24-п Головуючий у 1 інстанції: Константінова К.Е.
Провадження №33/824/286/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
13 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 7 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року в частині накладення стягнення змінити, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що належним чином не був повідомлений про розгляд справи у суді 25 вересня 2024 року.
4 жовтня 2024 року ОСОБА_1 було надано матеріали справи для ознайомлення, що підтверджується матеріалами справи та повідомлено про прийняте судом першої інстанції рішення.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Апеляційні вимоги обґрунтуванні тим, що 28.08.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи на місці ДТП визнав свою вину, розкаявся у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП.
Вказує, що його розкаяння було добровільним та щирим, базувалось на його внутрішньому переконанні, вважав, що саме дії ОСОБА_1 призвели до виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Відповідний запис про визнання вини зафіксований у пояснення від 26.08.2024 року та міститься в матеріалах справи.
Крім того, звертає увагу апеляційного суду на те, що вжив всіх залежних заходів з метою забезпечення відшкодування шкоди потерпілим особам. Перебуваючи на місці події сприяв працівникам патрульної поліції.
ОСОБА_1 та його захисник Василина А.Р. в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.
Відповідно до ст. 294 неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Доповівши обставини справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції змінити, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 26.08.2024 о 14 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Старонаводницька, керуючи автомобілем Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , всупереч п. 2.3(б), п. 13.1, п. 12.1 Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не впорався з керуваннням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями Шевроле, д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ) та автомобілем Хонда, д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3 ), в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу.
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При розгляді справи судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Даний висновок суду об'єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 118143 від 26 серпня 2024 року, рапортом, схемою ДТП, письмовими поясненнями водіїв.
Постанова суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, а тому перегляду не підлягає.
При цьому, суд першої інстанції застосував до ОСОБА_1 найсуворіше адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП, а саме позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 34 КУпАП зазначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Обставини, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є проявом принципу індивідуалізації покарання.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Однак, при накладенні адміністративного стягнення у виді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців, судом, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 КУпАП, належним чином не були враховані характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, його майновий стан, а також обставини, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, дані про його особу, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у тому, що допустив порушення правил дорожнього руху, відшкодував шкоду потерпілим, що підтверджується їх письмовими поясненнями, в яких вони підтримали апеляційну скаргу та просили не позбавляти останнього права керування транспортними засобами, а також відсутність відомостей про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений судом першої інстанції, на штраф.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2024 року в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП в вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гаращенко Д.Р.