Справа № 298/162/23
Номер провадження 2/298/92/23
08 квітня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Коваль А.Ю.,
номер справи 298/162/23,
учасники справи:
позивач: орган опіки та піклування Костринської сільської ради,
відповідач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Великий Березний в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Орган опіки та піклування Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначається, що до служби у справах дітей Костринської сільської ради надійшло усне повідомлення від старости Вишківського старостинського округу про випадок, який стався на території АДРЕСА_1 . У сім'ї Скубенич-Хиля 23.10.2022 відбувся сімейний конфлікт між ОСОБА_1 та співмешканцем ОСОБА_2 , під час сварки чоловік побив дружину, облив легкозаймистою речовиною і підпалив. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , госпіталізовано у відділення реанімації та інтенсивної терапії КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака» ЗОР м. Ужгород. ОСОБА_2 затримано поліцією та взято під варту.
Вказується, що свідками конфлікту стали троє малолітніх дітей відповідачки ОСОБА_1 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З метою захисту прав дітей та перевірки вищевказаної інформації комісією у складі поліції, служби у справах дітей Костринської сільської ради, старостою Вишківського старостинського округу та із подальшим залученням сімейного лікаря здійснено виїзд за місцем проживання сім'ї ОСОБА_6 . За результатами виїзду складено акт оцінки рівня безпеки дітей та акт обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 , за результатами яких дітей тимчасово влаштовано в сім'ю родичів ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 до вирішення питання щодо подальшого влаштування дітей.
Виконкомом Костринської сільської ради прийнято рішення від 24.10.2022 №66 Про відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у зв'язку з реальною загрозою життю та здоров'ю дітей.
Внаслідок цієї події діти залишилися без батьківського піклування, зважаючи на наявну необхідність здійснення належного захисту їх прав протягом проходження курсу лікування матір'ю, службою було проведено заходи по можливості влаштування дітей у сімейні форми виховання. За клопотанням Костринської сільської ради від 27.10.2022 №07-08/923, розпорядженням міського голови Свалявської міської ради від 31.10.2022 № 162, троє дітей ОСОБА_1 влаштовано в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_8 (с. Стройне, 270, Мукачівського району).
Зазначається, що мати дітей ОСОБА_1 ніде не працює, не має самостійного доходу та житла, останнє місце реєстрації АДРЕСА_3 . На даний момент місце реєстрації відсутнє. Фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Вказується, що батька дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - записано відповідно до ч.1 ст. 135 СКУ. Батьком ОСОБА_5 - є ОСОБА_2 .
Сім'я ОСОБА_6 має важке матеріальне становище, час від часу батьки зловживають алкогольними напоями. Співмешканець ОСОБА_2 та мати дітей ОСОБА_1 офіційно ніде не працюють.
Позивач зазначає, що у сім'ї ОСОБА_6 було четверо дітей, але рішенням Перечинського районного суду від 27.09.2022 (справа №298/1386/21) матір було позбавлено батьківських прав на малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та рішенням виконкому Костринської сільської ради від 11.11.2022 №69 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Посилається, що у зв'язку з реальною загрозою життю та здоров'ю дітей, що підтверджується актом оцінки рівня безпеки від 23.10.2022 служба у справах дітей Костринської сільської ради звернулась з клопотанням до органу опіки та піклування про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від матері ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від батька ОСОБА_2 .
Згідно характеристики, виданої Вишківським старостинським округом Костринської сільської ради від 04.01.2021 № 02/29, мати ОСОБА_1 та батько хлопчика ОСОБА_2 ніде не працює, зловживають алкоголем.
В обґрунтування вимоги про стягнення аліментів, позивач зазначає, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
За вказаних обставин, з посиланням на ст.ст. 164, 167, 170, 182 СК України орган опіки та піклування Костринської сільської ради звернувся до суду з метою відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, з метою відібрання малолітнього ОСОБА_5 від батька ОСОБА_2 , без позбавлення його батьківських прав, та про передачу дітей органу опіки та піклування Костринської сільської ради для подальшого їх влаштування до сімейних форм виховання та стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, а також стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2023 року позовну заяву органу опіки та піклування Костринської сільської ради було залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 квітня 2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2023 року визнано обов'язковою явку в судові засідання з розгляду даної справи представника позивача Органу опіки та піклування Костринської сільської ради.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідачі відзивів на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надали.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.
22 травня 2024 року та 8 квітня 2025 року від відповідачки ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшли заяви, в яких вона просить цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Костринської сільської ради до неї та ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, розглянути без її участі, у вказаних заявах відповідачка щодо позову не заперечує, вирішення такого залишає на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду від нього не надходило. Судова повістка, була надіслана йому в Закарпатську УВП №9, де останній утримується під вартою. Жодних клопотань від відповідача не надходило.
Крім цього, судом надсилалися повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідача, що встановлена в порядку передбаченому ч. 6 ст.187 ЦПК України, однак поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В силу приписів п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.
У порядку ст.223 ЦПК України неявка відповідачів у судове засідання, які є належним чином повідомленими про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.
У судовому засіданні 22 травня 2024 року представник позивача в.о. начальника служби у справах дітей Костринської сільської ради Довганич О.В. в судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав наведених в ньому та просила такий задовольнити. Повідомила, що на даний момент діти відповідачів знаходяться у будинку сімейного типу в м. Рахові. Зазначила, що відповідачка ОСОБА_1 за станом здоров'я є інвалідом 1 групи і не може піклуватися про дітей.
03.04.2025 на електронну адресу суду надійшла заява від Костринського сільського голови, у якій порушується питання про залишення без розгляду позовну вимогу в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів.
Протокольною ухвалою суду від 08.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви Костринського сільського голови про залишення без розгляду позовну вимогу в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів, оскільки така подана до суду у порушення п. 5 ч. 1 ст. 257ЦПК України, а саме на стадії розгляду справи по суті.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні 22 травня 2024 року, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Вказані обставини стверджуються даними свідоцтва про народження (повторно) ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданого 11 листопада 2022 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), даними свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 , виданого 18 серпня 2017 року Великоберезнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у закарпатській області, та даними свідоцтва про народження (повтороно) ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , виданого 11 листопада 2022 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 , №00037450051 від 9 листопада 2022 року та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , №00037451789 від 9 листопада 2022 року, відомості про батька дітей внесено в порядку частини першої статті 135 СК України, тобто за вказівкою матері.
За відомостями повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 , №00037450339 від 9 листопада 2022 року, батьком дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до довідки №228, виданої Костринською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області 4 січня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не зареєстрована, але проживає в АДРЕСА_1 , та має наступний склад сім'ї: співмешканець - ОСОБА_2 , 1993 р.н.; дочка - ОСОБА_3 , 2014 р.н.; дочка - ОСОБА_4 , 2017 р.н.; син - ОСОБА_5 , 2021 р.н.
Згідно даних характеристики, виданої Костринською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області від 4 січня 2023 року №02/29, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з співмешканцем ОСОБА_2 , з 2016 року. Ніде не працює, має схильність до вживання алкогольних напоїв. В сім'ї четверо малолітніх дітей, дочка ОСОБА_10 , 2014 р.н., приїхала з мамою, а трьох народила разом з співмешканцем: дочка ОСОБА_11 , 2017 р.н., дочка ОСОБА_12 , 2020 р.н., яку за рішенням виконкому Вишківської сільської ради в 2020 р. вилучено з сім'ї; та син ОСОБА_13 , 2021 р.н.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 23.10.2022, складеного т.в.о. начальника служби у справах дітей Костринської сільської ради та сторостою с. Вишка, на підставі доручення органу опіки та піклування проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 . Умови проживання наступні: в хаті брудно, холодно, діти налякані. Матір відвезла швидка допомога. Для виховання та розвитку дітей створені такі умови: старша дитина відвідує школу, є іграшки, засоби особистої гігєни для дітей, харчування (суміш) для найменшої дитини в достатній кількості. Матір з батьком зловживають спиртними напоями. Матір відвезла швидка допомога з ознаками побиття та опіками, батька взято під варту, дітей вилучено з сім'ї, тимчасово влаштовано в сімю родичів - ОСОБА_14 .
З Актів проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично проживаючих за адресою АДРЕСА_1 , судом встановлено, що батьки дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , безробітна, а батько ОСОБА_2 , безробітний. На момент виявлення діти мають зовнішні ознаки недогляду та занедбаності, низький рівень гігієни дітей. Помешкання, в якому проживають діти не пристосоване до їхнього проживання.
Висновки щодо рівня безпеки дітей - дуже небезпечно, негайне відібрання дітей у батьків.
Також судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №66 від 24 жовтня 2022 року «Про відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 », малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відібрано від матері ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від батька ОСОБА_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
Згідно з розпорядженням міського голови Свалявської міської ради Закарпатської області №162 від 31.10.2022 «Про влаштування дітей в сім'ю патронатного вихователя» 31 жовтня 2022 року влаштовано в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_8 , мешканки АДРЕСА_4 , дітей залишених без батьківського піклування: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , терміном на три місяці.
Згідно з розпорядженням голови Рахівської РДА №22 від 21.03.2023 влаштовано в прийомну сім'ю ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на спільне проживання та виховання дітей позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до актів про факт передачі дитини від 31 жовтня 2022 року, служба у справах дітей Свалявської міської ради в особі начальника ССД Поленич А.І., передала дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 - патронатному вихователю.
Також судом встановлено, що за відомостями відповіді від 28.10.2022 №201/01-12 наданої КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради, наданої сільському голові Костринської сільської ради, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканка АДРЕСА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з діагнозом: термічний опік полум'ям голови, шиї, тулубу, обох рук та правої нижньої кінцівки ІІ-ІІІ ст.. 40%. Опіковий шок ІІ-ІІІ ст.. Опік дихальних шляхів ІІ ст.
З рішення виконавчого комітету Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №69 від 11 листопада 2022 року «Про надання статусу дитини. Позбавленої батьківського піклування» судом встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , матір'ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування, а ОСОБА_1 рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 вересня 2022 року позбавлено батьківських прав.
Крім цього судом встановлено, що відносно батька малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , Великоберезнянським районним судом Закарпатської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Останній утримується в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Відповідно до даних сайту Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень, щодо відповідача ОСОБА_2 24.02.2024 Великоберезнянським районним судом Закарпатської області ухвалено вирок, яким останнього засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років і 6 місяців позбавлення волі. Вказаний вирок не набрав законної сили.
За даними медичної документації ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, підгрупи А. Згідно висновку ЛКК №1790 ОСОБА_1 проживає у КУ "Виноградівський геріатричний пансіонат", має високий ступінь втрати здоров'я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов'язків. Довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №298406, підтверджується, що ОСОБА_1 має повну залежність від інших осіб, потербує постійного стороннього догляду, має повну нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною другою статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції регламентовано, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частинами першою, шостою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України»).
Аналіз наведених норм права, а також практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину (ст. 150 СК України).
Відповідно до частини першою статті 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною четвертою статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок.
Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №402/428/16-ц.
Суд констатує безумовне право матері та батька на виховання дітей, однак, вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.
Суд вважає, що на даний час є підстави для відібрання дітей від відповідачів, оскільки останні належним чином не виконують батьківських обов'язків щодо належного виховання та розвитку дітей, відповідачка в силу свого стану здоров'я не спроможжна виконувати материнські обов'язки, обставини є загрозливими для життя та здоров'я дітей, враховуючи їхній вік, суд вважає, що позивачем доведено всі підстави для відібрання дітей від матері та батька без позбавлення їх батьківських прав.
Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом, однак такий спосіб захисту прав дітей у цій конкретній ситуації найбільше відповідає інтересам малолітніх дітей.
Згідно з вимогами частини третьої статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.
При цьому суд зазначає, що відібрання дітей у відповідачів та їх перебування у закладі, визначеному органом опіки та піклування, буде відповідати інтересам дітей і їх слід здійснити без визначення конкретного терміну. Цей спосіб надасть можливість збереження сімейних стосунків між батьками та дітьми, та не позбавить відповідачів права в подальшому ставити питання про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №755/11989/18.
Що стосується заявленої вимоги про стягнення аліментів, то суд зазначає наступне.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (частина четверта статті 170 СК України).
Щодо порядку сплати аліментів, то частиною третьою статті 193 СК України встановлено, що за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги інтереси дітей, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_1 , аліментів на утримання малолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, які перераховувати на особисті рахунки дітей, відкриті у відділенні Державного ощадного банку України, та про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 , аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.
Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернувся із позовом до суду - з 26 січня 2023 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні спору по суті суд враховує вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд констатує, що відповідачі в судове засідання не з"явилися, не надали відзиву на позов, не надали суду жодних доказів, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог.
Суд на підставі вищенаведених та оцінених доказів у їх сукупності, дійшов переконання про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Беручи до уваги вимоги ч.6 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073 гривні 60 копійок.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" є звільненою від сплати судового збору, то судовий збір в сумі 2147 гривень 20 копійок слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд,
Позов органу опіки та піклування Костринської сільської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Відібрати від ОСОБА_1 малолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , без позбавлення її батьківських прав.
Відібрати від ОСОБА_2 малолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , без позбавлення його батьківських прав.
Передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , органу опіки та піклування Костринської сільської ради для подальшого влаштування.
Стягувати на період відібрання дітей з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на користь дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, які перераховувати на особисті рахунки дітей, відкриті у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з 26 січня 2023 року, але не більше ніж до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати на період відібрання дитини з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з 26 січня 2023 року, але не більше ніж до досягнення дитиною повноліття.
Зобов'язати орган опіки та піклування Костринської сільської ради відкрити особисті рахунки дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: орган опіки та піклування Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: 89022, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Кострино, 47, ЄДРПОУ 04350926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 8 квітня 2025 року.
Суддя Зизич В.В.