Справа № 298/240/25
Номер провадження 3/298/191/25
11 квітня 2025 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Чорноголова Великоберезнянського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №145578 від 13 січня 2025 року, 12 січня 2025 року близько 17 год. 00 хв. на околиці населеного пункту Забрідь (територія Великоберезнянської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги на відстані близько 400 метрів до державного кордону України, на напрямку 108 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» був виявлений та затриманий гр.України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, шляхом надсилання SMS-повідомлення згідно поданої ним заяви на отримання електронних повісток в судове засідання повторно не з'явився.
Крім цього, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП відбудеться у Великоберезнянському районному суді за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За змістом ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
4 квітня 2025 року через канцелярію суду надійшла заява офіцера відділення по роботі з іноземцями відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу ОСОБА_2 від 4 квітня 2025 року в якій вона просить долучити до матеріалів справи №298/240/25 від 07.02.2025 про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП рапорт старшого прикордонного наряду ОСОБА_3 та довідку про самовільне залишення військової частини.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ч.1 ст.204-1 КУпАП встановлено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно ст.9 Закону України "Про Державний кордон України" перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «;Про оперативно-розшукову діяльність».
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право втому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, визначено, що військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до статті 222-1, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, дії останнього за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, кваліфіковані вірно.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №145578 від 13 січня 2025 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- протоколом про адміністративне затримання від 12 січня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 17 год. 00 хв. 12 січня 2025 року на строк до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 12 січня 2025 року, за відомостями якого молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - дозиметрист 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 у присутності двох понятих, провів особистий огляд, огляд речей ОСОБА_1 ;
- рапортом офіцера речової служби відділу тилового забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону майстер-сержанта ОСОБА_3 від 1 квітня 2025 року, яким останній доповідає про обставини події, що мали місце о 16 год. 55 хв. 12 січня 2025 року, за участі громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- доповіддю тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 про подію, кримінальне правопорушення, що трапилось, з якої вбачається, що 12.01.2025 року водій-сапер розмінування 2 відділення розмінування 1 взводу розмінування 1 роти 4 батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив КНП «ЗОКЛ ім. А.Новака» ЗОР де перебував на лікуванні з 03.01.2025 р. на телефонні дзвінки солдат ОСОБА_1 не відповідає. Зброя та боєкомплект солдату ОСОБА_1 не видавались;
- копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; заявою ОСОБА_1 від 12.01.2025, в якій він зазначив, що відмовляється від послуг адвоката з центру безоплатної вторинної правової допомоги; довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів.
Отже, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 12 січня 2025 року близько 17 год. 00 хв. здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, в результаті чого був виявлений та затриманий на околиці населеного пункту Забрідь Ужгородського району Закарпатської області на відстані 400 метрів до лінії державного кордону в районі 108 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Прикордонний патруль».
Суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці населеного пункту Забрідь Ужгородського району Закарпатської області на відстані 400 метрів до лінії державного кордону в районі 108 прикордонного знаку, його поведінка під час затримання та виявлені в нього речі, відстань до кордону, на якій був виявлений та затриманий, дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 мав намір перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску.
Таким чином, докази покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.
Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 08.02.2025 року строком на 90 діб.
Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору допустимості, об'єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його наслідків, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним протиправних дій в подальшому.
Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст.35 КУпАП суд визнає обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 - вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
У порядку вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП суд враховує встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинено, особу порушника, наявність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.204-1 КУпАП в межах санкції вказаної частини статті у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 204-1, 252, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/Великоберезнянська ТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету21081100.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Суддя Зизич В.В.