вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"11" квітня 2025 р. Справа № 910/11250/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Сітайло Л.Г.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів»
про ухвалення додаткового рішення,
подану за результатами розгляду апеляційної скарги Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект»
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024
у справі №910/11250/24 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів»
до Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект»
про стягнення заборгованості.
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» звернулося з позовом до Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 14331,87 грн, з яких: 14149,62 грн - основний борг, 97,35 грн - 3% річних та 84,90 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/11250/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» задоволено повністю. Також вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 12425,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Виробничо-будівельне мале приватне підприємство «Респект» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/11250/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/11250/24, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву та заперечень на клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
21.01.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві позивач зазначив, що докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги, будуть надані впродовж п'яти днів після ухвалення рішення в порядку, встановленому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/11250/24 залишено без змін.
25.03.2025 до суду у встановлений строк представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено Виробничо-будівельному малому приватному підприємству «Респект» строк до 07.04.2025 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Ухвалу від 31.03.2025 про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення доставлено до електронного кабінету Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект» 01.04.2025 о 20:30 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 02.04.2025.
Разом з цим, в межах встановленого процесуального строку відповідач заперечень щодо розміру судових витрат до суду не подав, що в свою чергу не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в апеляційному суді, у розмірі 45000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення процесуального закону, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та 12.01.2023 у справі №910/8342/21.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Цей закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заявив клопотання про покладення на відповідача судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги. Одночасно, позивач зазначив, що докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу будуть надані до суду у порядку, встановленому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн в межах встановленого строку позивачем надано наступні докази:
- додаткова угода №2 від 31.01.2025 до договору про надання правової допомоги №09/09/2024-1ПД від 09.09.2024;
- акт від 31.01.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором на суму 45000,00 грн;
- електронна довіреність від 20.01.2025, сформована в системі Електронний суд.
Водночас, договір про надання правової допомоги №09/09/2024-1ПД від 09.09.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» (клієнт) та адвокатом Спиридоновим О.В. (адвокат), надано позивачем ще під час розгляду справи в суді першої інстанції.
За договором про надання правової (правничої) допомоги №09/09/2024-1ПД від 09.09.2024 представництво прав та законних інтересів позивача у справі №910/11250/24 здійснював адвокат Спиридонов О.В.
Відповідно до п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у господарських судах всіх інстанцій шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект» щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.
Правова допомога включає, зокрема, підготовку та подання до суду заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, а також здійснення представництва процесуальних прав та обов'язків клієнта в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України (п. 1.2 договору).
За змістом п. 4.1 договору за представництво клієнта та ведення справи в господарському суді апеляційної інстанції, в тому числі підготовку та подання апеляційної скарги та інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначену в додаткових угодах до цього договору, за розрахунковою ставкою 4500,00 грн за 1 годину витраченого часу адвоката.
31.01.2025 між позивачем та адвокатом Спиридоновим О.В. укладено додаткову угоду №2 до договору, згідно з п. 1 якої сторони домовилися, що розмір винагороди адвоката за представництво клієнта та ведення в Північному апеляційному господарському суді справи №910/11250/24, в тому числі підготовку та подання заяв по суті справи та інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях обраховується за розрахунковою ставкою 4500,00 грн за 1 годину витраченого часу адвоката, відповідно до п. 4.1 договору.
Вивчення та аналіз апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/11250/24 на предмет відповідності вимогам законодавства України, у тому числі правовим висновкам Верховного Суду, фактичним обставинам справи, встановленим Господарським судом міста Києва, опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта, підготовку та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та заперечення проти поновлення апелянту строку на подання доказів та долучення нових доказів до матеріалів справи - 29250,00 грн.
Вивчення та аналіз письмових пояснень відповідача щодо відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання (заяву) про долучення нових доказів, підготовка та подання до суду заперечення проти доводів, викладених в письмових поясненнях від 27.01.2025 - 15750,00 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг правової (правничої) допомоги за представництво інтересів клієнта та ведення в Північному апеляційному господарському суді справи №910/11250/24 складає 45000,00 грн.
Як убачається з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.01.2025, загальний час, витрачений адвокатом на надання послуг правничої допомоги клієнту під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, склав 10 год. 00 хв. а саме:
- вивчення та аналіз матеріалів апеляційної скарги, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини, судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносин, опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта, написання (набрання) тексту відзиву на апеляційну скаргу (на 4 аркушах), написання (набрання) тексту заперечення проти поновлення апелянту строку на подання доказів та долучення нових доказів до матеріалів справи (на 7 аркушах), підготовка та подання зазначених заяв через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд - витрачено 06 год. 30 хв;
- вивчення та аналіз письмових пояснень щодо відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання (заяву) про долучення нових доказів, написання (набрання) тексту заперечення проти доводів, викладених в письмових поясненнях від 27.01.2025 (на 7 аркушах), підготовка та подання даної заяви через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд - витрачено 03 год. 30 хв.
Північний апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена у вказаному акті інформація щодо наданих адвокатом Спиридоновим О.В. позивачу послуг підтверджується матеріалами справи, а саме: під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу, заперечення проти поновлення відповідачу строку на подання доказів та долучення нових доказів до матеріалів справи, а також заперечення проти доводів, викладених в письмових поясненнях відповідача від 27.01.2025.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Спиридоновим О.В. зазначених в акті послуг. Поряд з цим, досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів вважає заявлений до стягнення позивачем розмір судових витрат значно завищеним з огляду на наступне.
Так, параграф 1 глави 1 розділі IV ГПК України «Апеляційна скарга» визначає заявами по суті справи, що подаються учасниками справи, лише апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу. Жодних інших заяв по суті спору під час перегляду судових рішень в апеляційному суді процесуальним законом не визначено.
Окрім цього, враховуючи подання відповідачем разом з апеляційною скаргою клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, апеляційний суд у п. 5 резолютивної частини ухвали від 08.01.2025 встановив позивачу також строк на подання заперечень щодо вказаного клопотання.
Натомість, дозвіл на подання позивачем заперечення проти доводів, викладених у письмових поясненнях відповідача від 27.01.2025, суд апеляційної інстанції не надавав і подання вказаного документу не вимагається процесуальним законом.
Як наслідок, колегія суддів дійшла висновку про те, що витрати позивача в частині вивчення та аналізу письмових пояснень щодо відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання (заяву) про долучення нових доказів, написання (набрання) тексту заперечення проти доводів, викладених в письмових поясненнях від 27.01.2025 (на 7 аркушах), підготовка та подання даної заяви через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд, слід виключити з розподілу.
Водночас, колегія суддів також звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Тому суд враховує, що дана справа не є унікальною чи складною, спір є звичайним розрахунковим спором, наявні в матеріалах справи докази є типовими для такої категорії справ, а позиція відповідача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу, кардинально не відрізняється від аргументів позовної заяви.
До того ж, обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи в апеляційному суді не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста.
Однак, ключовим фактором, який слугує підставою для того, щоб не покладати усі витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» на відповідача, є те, що заявлені витрати у розмірі 45000,00 грн є абсолютно неспівмірними з сумою позовних вимог, яка складає всього 14331,87 грн. Тобто, фактично, витрати позивача на професійну правничу допомогу перевищують суму позову у три рази.
Отже, суд, керуючись критеріями, визначеними ч. ч. 5-7 та 9 ст.129 ГПК України вважає, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» витрат на правову допомогу у сумі 45000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, а відтак їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище сумі.
Апеляційний суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №640/8316/20 та 21.10.2021 у справі №420/4820/19). Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
З огляду на зазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та наявність підстав для стягнення таких витрат у розмірі 5000,00 грн. В частині відшкодування витрат у розмірі 40000,00 грн суд вважає за можливе відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» у стягненні таких витрат з Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект».
Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Виробничо-будівельне мале приватне підприємство «Респект».
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11250/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Виробничо-будівельного малого приватного підприємства «Респект» (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 60-А, поверх 8, ідентифікаційний код 13515510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» (81551, Львівська область, Городоцький район, село Воля-Бартатівська, вулиця Львівська, будинок 33, ідентифікаційний код 31417137) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч),00 грн.
3. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів»
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді Л.Г. Сітайло
В.В. Андрієнко