вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2025 р. Справа № 910/3659/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Іноземцев О.В. (у режимі відеоконференції)
від відповідача: Лобанова О.В., Шурай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 (повний текст складено та підписано 23.10.2024) (суддя Карабань Я.А.)
у справі № 910/3659/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой"
до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
про стягнення 22 771 852,19 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (відповідач) про стягнення 22 771 852, 19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за контрактною угодою від 27.06.2019 (далі - Контракт) в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/3659/24 позов задоволено частково та стягнуто з Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" 21 894 441,94 грн основного боргу та 328 416,63 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що строк оплати сертифіката на момент подання позову настав. Разом із тим, відповідач як замовник обов'язок з оплати не виконав. Судом враховано, що сторонами підписано поправку № 2 від 10.09.2021 до Контракту, відповідно до якої частину В "Спеціальні положення" Спеціальних умов Контракту в параграфі 14.2 Спеціальних умов Контракту було доповнено новим абзацом: "Не дивлячись на вищенаведені положення, за умови окремого погодження між сторонами допускається оплата сум, завірених у платіжних сертифікатах, у місцевій валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату такого платіжного сертифіката.". Також, судом встановлено, що кінцевий платіжний сертифікат інженером складено 30.11.2021, а тому саме на вказану дату має розраховуватись вартість робіт за офіційним курсом Національного банку України, а не на 31.01.2021, як визначено помилково позивачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/3659/24, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 2 Закону України "Про міжнародні договори України", і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що сторонами не досягнуто згоди про збільшення вартості Контракту, а відповідач як замовник не брав на себе зобов'язань здійснювати фінансування робіт за Контрактом за рахунок бюджетних коштів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/3659/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2025 о 10:20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/3659/24; оголошено перерву в судовому засіданні до 25.03.2025 о 09:45.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що всі роботи за Контрактом були виконані та прийняті у відповідності до умов Контракту, визначення вартості робіт, включаючи нові розцінки, надсилались сторонам і в разі зауважень із боку замовника використовувались для оцінки вартості виконаних підрядником робіт.
Також, позивач та відповідач подали до Північного апеляційного господарського суду письмові додаткові пояснення в даній справі.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 25.03.2025 взяли участь представник позивача (в режимі відеоконференції) та представники відповідача (в залі суду).
У судовому засіданні представники відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримали і просили суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов контрактної угоди від 27.06.2019, укладеної між Державним агентством автомобільних доріг України "Укравтодор" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" як підрядником (Контракт), замовником прийнято тендерну пропозицію підрядника на виконання робіт із капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянках: км 300+550 - км 323+000; км 329+050 - км 333+250, Лот 5 - ОМТ 2.6.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 29 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство автомобільних доріг України перейменовано на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Згідно з листом про прийняття тендерної пропозиції вартість Контракту складає 12 290 265,06 доларів США.
У п. 3 Контракту погоджено, що в обмін на оплату з боку замовника на користь підрядника відповідно до цієї угоди, підрядник бере на себе зобов'язання перед замовником виконати роботи, а також усунути в них будь-які дефекти відповідно до положень Контракту.
Пунктом 4 Контракту передбачено, що замовник бере на себе зобов'язання виплатити підряднику за виконання і завершення робіт, та усунення в них будь-яких дефектів ціну Контракту або будь-які інші суми, які можуть підлягати оплаті згідно з положеннями Контракту, в такі терміни і таким чином, як це передбачено Контрактом.
Відповідно до п. 1.1.2.4 Контракту інженер - це особа, яка призначена замовником діяти в якості інженера за Контрактом та іменується таким чином у відомостях по Контракту, або інша особа, яка призначається час від часу замовником із повідомленням підрядника відповідно до параграфа 3.4 (заміна інженера).
Замовником було призначено інженером СП "Темелсу Інтернешнл Інжиніринг Сервісез Інк. і ТОВ "ФБМ Україна" (далі - інженер), що підтверджується відповідним листом інженера від 03.09.2019.
Згідно з п. 11.9 Контракту зобов'язання підрядника не вважаються виконаними до тих пір, поки інженер не надасть підряднику сертифікат про завершення робіт, із зазначенням дати, на яку підрядник виконав свої зобов'язання відповідно до Контракту.
Пунктом 14.12 Контракту встановлено, що при наданні остаточного звіту, підрядник надає документ, в якому підтверджує, що загальна сума остаточного звіту є повним та остаточним розрахунком відповідно або у зв'язку з Контрактом.
За положеннями п. 14.13 Контракту протягом 28 днів після отримання остаточного звіту та документа про звільнення від зобов'язань відповідно до параграфа 14.11 (замовлення на кінцевий платіжний сертифікат) та параграфа 14.12 (звільнення від зобов'язань), інженер надає замовнику та підряднику кінцевий платіжний сертифікат, в якому зазначається сума до сплати, яку він справедливо визначив як остаточну та після обліку на користь замовника всіх сум, раніше сплачених замовником, та всіх сум, на які замовник має право, остаточна сума (при наявності), яку замовник повинен сплатити підряднику або підрядник замовнику в залежності від ситуації.
Пунктом 14.7 Контракту визначено, що суму, яку було засвідчено в кінцевому платіжному сертифікаті, замовник сплачує підряднику протягом 56 днів із моменту його отримання.
Поправками до Контракту сторони внесли зміни та доповнення до нього, зокрема, поправкою № 1 від 30.07.2019 у параграфі 14.2 спеціальних умов Контракту було змінено перше речення третього абзацу таким: "Підрядник надає замовнику проміжний платіжний сертифікат на авансовий платіж після отримання акта (відповідно до параграфа 14.3 [заявки та проміжні платіжні сертифікати]) та після отримання замовником (і) забезпечення виконання Контракту відповідно до параграфа 4.2 [забезпечення виконання Контракту] та (іі) гарантії в сумах і валютах авансового платежу."; поправкою № 2 від 10.09.2021 частину В "Спеціальні положення" Спеціальних умов Контракту доповнено пунктом 14.15 (а) (і), а саме доповнено пункт 14.15 (а) (і) новим абзацом: "Не дивлячись на вищенаведені положення, за умови окремого погодження між сторонами допускається оплата сум, завірених у платіжних сертифікатах, у місцевій валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату такого платіжного сертифіката.".
Розпорядженням про внесення змін за № 2.6/5.1 від 15.04.2020 суму Контракту змінено на 17 809 645,20 доларів США (з урахуванням ПДВ і резервних сум).
13.12.2021 підрядником було надано інженеру остаточний звіт.
31.01.2022 інженером відповідно до п. 14.13 Контракту подано замовнику кінцевий платіжний сертифікат від 30.11.2021, яким підтверджено для оплати на користь підрядника суму 805 715,85 доларів США.
Згідно з кінцевим платіжним сертифікатом та заключним звітом загальна вартість робіт за Контрактом склала 18 434 866,57 доларів США.
Листом від 31.01.2022 інженер повідомив замовника про причини перевищення загальної вартості робіт над сумою, яка була зазначена в Контракті при його укладанні та внесенні до нього змін. Зокрема, на збільшення ціни Контракту вплинули: влаштування шумозахисних екранів в с. Супрунівка та м. Решетилівка для забезпечення зниження впливу шуму на приватні забудови; влаштування підпірних стінок на підходах до скотопрогону на км 318+828 для можливості розміщення проїзду та водовідведення в стиснених умовах; влаштування систем закритого водовідведення в місцях, де неможливо влаштувати кювет відкритим способом між місцевими проїздами та основним проїздом, а також за неможливості перевлаштування деяких інженерних комунікацій вздовж місцевих проїздів; влаштування додаткових тротуарів у відповідь на звернення громад із метою встановлення конструктивних суспільних відносин та соціальної солідарності в межах проекту та забезпечення належної безпеки для пішоходів у межах населених пунктів.
Листом від 05.03.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням виконати умови Контракту та оплатити вартість виконаних робіт у сумі 22 771 852,19 грн. Направлення листа підтверджується накладною, описом вкладення в цінний лист № 6501500930706 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 05.03.2024.
Відповідачем кінцевий платіжний сертифікат на суму 805 715,85 доларів США оплачений не був, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" із позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Статтею 851 ЦК України передбачено право підрядника не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Як встановлено ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
У ч. 1, 4 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
У ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
За приписами ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.
Згідно із ч. 1-4 ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. У разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника - розірвання договору в установленому порядку.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Контракту 31.01.2022 інженером було подано замовнику кінцевий платіжний сертифікат від 30.11.2021, відповідно до якого визначено для оплати на користь підрядника суму 805 715,85 доларів США.
Листом від 31.01.2022 інженер повідомив замовника про причини перевищення загальної вартості робіт над сумою, яка була зазначена в Контракті при його укладанні та внесенні до нього змін. Зокрема, на збільшення ціни Контракту вплинули: влаштування шумозахісних екранів у с. Супрунівка та м. Решетилівка для забезпечення зниження впливу шуму на приватні забудови; влаштування підпірних стінок на підходах до скотопрогону на км 318+828 для можливості розміщення проїзду та водовідведення в стиснених умовах; влаштування систем закритого водовідведення в місцях, де неможливо влаштувати кювет відкритим способом між місцевими проїздами та основним проїздом, а також за неможливості перевлаштування деяких інженерних комунікацій вздовж місцевих проїздів; влаштування додаткових тротуарів у відповідь на звернення громад з метою встановлення конструктивних суспільних відносин та соціальної солідарності в межах проекту та забезпечення належної безпеки для пішоходів у межах населених пунктів.
Разом із тим, доказів на підтвердження досягнення згоди із замовником щодо перевищення вартості Контракту на суму 625 221,31 доларів США, своєчасне повідомлення про них замовника, роботи на цю суму не були передбачені п. 13.1 контракту.
Зокрема, місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до наявних у матеріалах справи листів (у тому числі листа, вказаного в додатку Е "Фінансові питання" заключного звіту інженера), адресованих замовнику, інженер повідомляв, що в разі відсутності зауважень з боку замовника вказані в них одиничні розцінки будуть використані для оплати виконаних робіт та що оплата здійснюється на підставі фактичних вимірювань за рахунок коштів, отриманих шляхом перерозподілу статей ВОР, без збільшення вартості Контракту.
При цьому згідно з п. 14.1 загальних умов Контракту ціна Контракту узгоджується та визначається відповідно до п. 12.3 (оцінка) і підлягає коригуванню відповідно до Контракту.
Згідно з п. 12.3 Контракту, якщо інше не вказано в Контракті, інженер діє відповідно до п. 3.5 для досягнення згоди або визначення ціни Контракту шляхом оцінювання кожної позиції робіт, застосовуючи вимірювання, погоджені або визначені відповідно до п. 12.1 та 12.2, а також відповідні розцінки чи ставки на такі позиції робіт. До моменту досягнення згоди або визначення відповідної ставки або розцінки інженер розглядає умовну ставку або розцінку, з метою обліку в проміжних платіжних сертифікатах, після початку вказаних робіт.
У п. 3.5 загальних умов Контракту передбачено зобов'язання інженера проконсультуватись зі всіма сторонами з метою досягнення згоди.
Також, судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що Контракт було укладено в межах кредитної угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі - МБРР) в особі Міністерства фінансів України та Проектної угоди між Укравтодором та МБРР від 11.10.2012 № 8195-UA.
Наведену угоду було укладено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 424-р "Про залучення від Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації проекту "Другий проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху" та розпорядження Президента України від 17.07.2012 № 140/2012-рп.
Метою кредитної угоди було приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної догори М-03 Київ-Харків на ділянці від м. Лубни до м. Полтава.
Таким чином, з огляду на викладене, укладений між сторонами спору Контракт фінансувався за рахунок отриманих від МБРР кредитних коштів.
Разом із тим, згідно із ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
Наведеною в частині першій статті 23 БК України умовою здійснення бюджетного зобов'язання та платежів з бюджету законодавець встановив особливості розрахунків бюджетними коштами - за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відповідно до статті 46 БК України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету (1); затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів (2); взяття бюджетних зобов'язань (3); отримання товарів, робіт і послуг (4); здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань (5); використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм (6); повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету) (7).
Згідно із статтею 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ч. 1-5 ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
Тобто, норми статті 23 БК України та частини третьої статті 48 БК України встановлюють вимогу до умов розміщення закупівлі та умов договору, що укладається за результатами цієї процедури, а саме - здійснення бюджетного зобов'язання та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Така вимога законодавця закладає основи розрахунків у правовідносинах із публічної закупівлі товарів (робіт/послуг) за відповідним договором, наслідком недотримання сторонами цієї вимоги є недійсність укладеного договору в силу закону (його нікчемність) (частина третя статті 48 БК України).
Щодо порядку здійснення розрахунків за договором підряду, то за статтями 843, 844, 846, 854 ЦК України порядок розрахунків, ціна роботи та строки її виконання є істотними умовами договору підряду. Ці умови визначаються та погоджуються в договорі на розсуд сторін, а у випадках, передбачених законом, - відповідно до актів цивільного законодавства (норми частини третьої статті 6, частини першої статті 628 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 23 БК України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Водночас умови здійснення довгострокових бюджетних зобов'язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі за текстом - Порядок № 309), що розроблений на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116-118 БК України.
Строк дії укладеного між сторонами Контракту становить більше одного календарного року, тобто фінансові зобов'язання за цим договором є довгостроковими в розумінні БК України.
За змістом пункту 2.2 Порядку № 309 умовою бюджетного зобов'язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов'язкова наявність додатку до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
Додаткові вимоги до договору підряду, період виконання робіт за яким становить більше одного календарного року, що визначені законодавцем у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови), також передбачають наявність такої невід'ємної частини договору підряду як план, за яким проводиться фінансування робіт (будівництва об'єкта).
Цей план складається з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат) (пункти 5, 83, 84 Загальних умов).
Відповідно до пункту 2 Загальних умов, цей нормативний акт є обов'язковим для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
За змістом наведених положень Порядку № 309 та Загальних умов, ці підзаконні акти конкретизують норму статті 23 БК України, встановлюючи однакову та обов'язкову в розумінні частини третьої статті 6, частини першої статті 628 ЦК України вимогу до довгострокового договору (підряду), який фінансується за рахунок бюджетних коштів, а саме наявність складеного за правилами зазначених нормативних актів плану фінансування робіт (календарного плану). Такий план може бути у вигляді додатка до договору (його невід'ємної частини) або визначений безпосередньо в тексті договору та становить порядок здійснення розрахунків за таким договором.
Отже, саме цей план, яким визначається порядок розрахунків, вказує, що при розміщенні публічного замовлення з придбання робіт з довгостроковими бюджетними зобов'язаннями та укладенні відповідного договору дотримано вимоги статті 23 БК України щодо встановленого нею порядку здійснення довгострокових бюджетних зобов'язань - за наявності відповідного бюджетного призначення (аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у складі об'єднаної палати у постанові від 15.03.2024 у справі № 916/1621/22).
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Матеріали даної справи не містять доказів взяття відповідачем зобов'язання з оплати вартості робіт за Контрактом за рахунок відповідного бюджетного асигнування.
При цьому, у зв'язку із закінченням фінансування Контракту з боку МБРР, зобов'язання відповідача перед позивачем також мають бути включені як бюджетні зобов'язання.
З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи помилковий висновок суду першої інстанції про задоволення позову, рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/3659/24 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судові витрати
Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
З урахуванням того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" не підлягають задоволенню, судові витрати, понесені ним у суді першої інстанції, покладаються на позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой").
У свою чергу, витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на задоволення апеляційної скарги, покладаються на позивача в розмірі 492 624,95 грн.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/3659/24 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" відмовити повністю.
5. Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, покласти на позивача.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" (65009, місто Одеса, вулиця Генуезька, будинок 1а, ідентифікаційний код 33658865) на користь Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, ідентифікаційний код 37641918) 492 624 (чотириста дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн 95 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
9. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 10.04.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко