Іменем України
16.11.07 Справа №7/349-26/262/06-20/137/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Колодій Н.А. судді Колодій Н.А. , Кричмаржевський В.А. , Юхименко О.В.
при секретарі - Шерник О.В.,
за участю представників:
від позивача - Вишневський С.Ю., дов.№3237 від 25.12.06;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області № 77, м. Бердянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 31.05.2007 року у справі №7/349-26/262/06-20/137/07
за позовом Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал», м. Бердянськ Запорізької області (далі - ДКП «Бердянський міськводоканал»)
до Бердянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області №77, м. Бердянськ Запорізької області (далі - Бердянська виправна колонія №77)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області (далі - виконком Бердянської міськради)
про стягнення 17 991,65 грн.,
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від №3052 від 15.11.2007 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Колодій Н.А. (доповідач), судді - Кричмаржевський В.А., Юхименко О.В. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.05.2007 року у справі №7/349-26/262/06-20/137/07 (суддя Гандюкова Л.П.) позов ДКП «Бердянський міськводоканал» про стягнення з Бердянської виправної колонії №77 суми боргу за відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію в розмірі 17 991, 65 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 7 075 грн. 48 коп. суми боргу. Судові витрати покладено на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення суми боргу в розмірі 10 916,17 грн., господарський суд виходив з того, що оскільки відповідач за період листопад 2004 року та червень 2005 року сплатив суму 26 000 грн., відповідно до виставлених позивачем рахунків, без розмежування за воду та стоки, слід зарахувати вказану суму, як сплачену в рахунок заявленої суми, а стягненню підлягає 7 075,48 грн.
В частині задоволення позову рішення суду мотивоване умовами укладеного між сторонами договору №77 від 18.05.2000р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію, положеннями ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 11, 509, 530, 526 Цивільного Кодексу України, приписами Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Бердянська виправна колонія №77, відповідач у справі, звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 31.05.2007р. та припинити провадження по справі, так як він є неналежним відповідачем у даній справі. В обґрунтування такої позиції зазначає наступне. Приймання стічних вод до комунальної каналізації здійснюється відповідно до «Правил приймання стічних вод підприємств до комунальної та відомчої системи населених пунктів України», затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37. Відповідач стверджує, що до нього не можуть застосовуватись промислові стандарти щодо вмісту забруднюючих речових у стоках, які застосовуються до підприємств, а в даному випадку до виробничої зони колонії, так як сама колонія є установою для проживання спецконтингента та по складу стоків відноситься до житлової-комунальної організації. На думку заявника, посилання суду першої інстанції на те, що хімлабораторія «Міськводоканалу» акредитована на право вимірювання показників вмісту забруднюючих речовин у стічних водах не спростовує сумніви щодо достовірності проведених аналізів. Скаржник посилається на висновок Держуправління екології та природних ресурсів в Запорізькій області про відсутність жодних забруднюючих речовин в даних стоках.
В судове засідання по розгляду апеляційної скарги відповідача, призначене Запорізьким апеляційним господарським судом на 16.11.2007р., повноважний представник заявника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги сторони у справі були повідомлений належним чином.
ДКП «Бердянський міськводоканал», позивач у справі, з рішенням суду першої інстанції погоджується повністю, заперечує проти доводів відповідача, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду по даній справі - без змін.
Повноважний представник третьої особи в судове засідання не прибув, письмового відзиву не надав.
Колегія суддів, вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача та третьої особи, що не суперечить приписам ст. 75 ГПК України.
За заявою представника позивача судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За згодою представника позивача, в судовому засіданні 16.11.2007р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено підчас розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, 18.05.2000р. між Державним комунальним підприємством "Бердянський міськводоканал" (позивач) та Бердянською виправною колонією № 77 (відповідач, абонент) був укладений договір №34 на відпуск води та прийом стоків у комунальну каналізацію (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити абоненту подачу питної води до місця приєднання останнього до міського водопроводу і приймання стоків від абонента в міський каналізаційний колектор в об'ємах згідно показників приборів обліку води.
Сторони домовились керуватися «Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України», "Правилами приймання промислово-побутових стічних вод підприємств, установ, організацій в каналізацію м. Бердянська", "Правилами експлуатації і технічним вимогам до приладів обліку питної, технічної води промислових і госпфекальних стоків" і іншими нормативними актами, які регулюють взаємовідносини по цьому договору (п. 1.1).
Підпунктом 2.2.11. пункту 2.2 Договору передбачено, що скидання абонентом стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин оплачується по підвищеним тарифам відповідно до Правил приймання стічних вод підприємства в систему міської каналізації міста Бердянська.
Відповідно до п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, які вказані в п.п.1.1 Договору.
Згідно з розділом 4 Договору основним документом для оплати є рахунок. Рахунки за воду виписуються на підставі акту щомісячного зняття показників водолічильника; розрахунку використання води згідно з додатком №1 до договору, акту про порушення "Правил...". Кінцева оплата здійснюється не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку.
В Розділі 6 Договору встановлено, що договір діє строком до 31.12.2000р. Вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
Додатковою угодою від 10.09.2003р. п.2.2.11 викладений в редакції, відповідно до якої згідно з рішенням виконкому №29 від 23.01.2003р. про прийняття "Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Бердянська" для БВК-77 затверджені основні допустимі величини показників концентрації речовин у стічних водах підприємства: азот амонійний 25 мг/дм куб.; фосфати 6,0 мг/дм.куб.
Як вбачається з матеріалів справи, за надані послуги відповідно до умов Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки за листопад 2004р. на суму 8629,82 грн. (з них обсяг прийнятих стоків 4289 куб. м. на суму 3509,07 грн. без ПДВ), за червень 2005р. на суму 19747,31 грн. (з них обсяг прийнятих стоків 4842 куб м на суму 5587,74 грн. без ПДВ).
Також, позивачем були виписані окремі рахунки на суму 2345,40 грн. та 15 646,25 грн. (з ПДВ) з урахуванням підвищеного тарифу за перевищення встановлених нормам концентрації певних речовин, а саме: азоту амонійному (40,6 мг/дм.куб при затвердженій допустимій концентрації 25,0 мг/дм. куб.) та 08.06.2005р. - азоту амонійному (67,7 мг/дм.куб. при затвердженій допустимій концентрації 25,0 мг/дм.куб.) і фосфатам (19,3 мг/дм.куб. при затвердженій допустимій концентрації 10,0 мг/дм.куб.). Вказані перевищення вмісту речовин у стічних водах відповідача були виявлені в результаті хімічних аналізів, проведених акредитованою хіміко-бактеріологічною лабораторією Водоканалу після відбору стічних вод на контрольному колодязі випуску стічних вод відповідача.
Направлені позивачем претензії від 09.06.2005р. і 29.07.2005р. щодо сплати суми 2345,40 грн. і 15 646,25 грн. відповідачем були залишені без задоволення, що стало приводом для звернення ДКП «Бердянський міськводоканал» до господарського суду для стягнення зазначеної суми в примусовому порядку.
Зобов'язання відповідача щодо сплати по підвищеним тарифам за скидання стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин передбачено умовам укладеного між сторонами договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.3.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №29 від 23.01.2003р. (із подальшим змінами), які сторони домовились застосовувати у своїх правовідносинах, підприємства зобов'язані дотримуватись установлених міськводоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу.
Пунктом 7.2 вказаних Правил передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємств, що скидаються в систему каналізації, у порівнянні з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача підвищеної плати за скид забруднюючих речовин з перевищенням допустимих концентрацій.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, які підтверджуються матеріалами справи, що відповідачем за спірний період (листопад 2004р. і червень 2005р.) сплачено 26 000 грн. без розмежування на воду та стоки, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність зарахування 10 916,17 грн. суми, сплаченої відповідачем за стоки, в рахунок заявленої суми, як плату за скид понаднормативних забруднень, а тому стягненню підлягає сума 7075,48 грн.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Договір на відпуск води та приймання стоків укладений саме між позивачем та відповідачем. Як вбачається з умов договору та додаткових угод до нього (а.с.75-79 том 2), відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, безпосередньо для БВК-77 затверджені відповідні норми допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Саме на контрольному колодязі випуску стічних вод відповідача було проведено відбір стічних вод для перевірки, про що свідчать складені акти (а.с.12,18 том 1). В результаті проведення хімічних аналізів відібраних стічних вод лабораторією МКП "Бердянський міськводоканал" виявлено у стоках відповідача перевищення встановлених норм концентрації.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги, з приводу претензії стосовно скиду забруднюючих речовин повинні пред'являтись підприємству колонії, а не їй самій, так як вони є різними юридичними особами, до уваги не приймаються, як безпідставні та такі, що спростовуються вищезазначеним.
Також, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо неправильності проведення аналізів та сумнівів у достовірності висновків лабораторії водоканалу. Колегія суддів вважає дані доводи документально необґрунтованими. Відповідачем ні в суді першої, ні апеляційної інстанції не спростовано факт перевищення норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин у його стоках.
Крім того, відповідно до Атестату акредитації №70 від 26.08.2003 року, який є чинним до 26.08.2007 року, Вимірювальна хіміко-бактеріологічна лабораторія водовідведення Державного комунального підприємства "Бердянський міськводоканал", яка проводила аналізи відібраних проб стічних вод відповідача, відповідає критеріям акредитації і акредитована на право проведення вимірювань фізико-хімічних та бактеріологічних показників стічних вод побутових, промпідприємств, зворотних і поверхневих вод (а.с.60-64 том 2). Таким чином, підстав вважати результати проведених аналізів лабораторією водоканалу недостовірними немає.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищезазначеним.
Отже, колегія суддів вважає, що господарський суд при прийнятті рішення всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального і процесуального права, правових підстав для скасування чи зміни рішення господарського суду немає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою покладаються на заявника - відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Бердянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області 77, м. Бердянськ Запорізької області, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.05.2007р. у справі №7/349-26/262/06-20/137/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Колодій Н.А.
судді Колодій Н.А.
Кричмаржевський В.А. Юхименко О.В.