07.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2021/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Братухін О.Ю. (поза межами суду);
від відповідача: Вдовенко М.В. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.24 (суддя Колісник І.І., повний текст якого підписаний 14.11.2024) у справі №904/2021/24
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 668 983,19 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулася Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" завданих державі збитків у сумі 668983,19 грн внаслідок забруднення земельних ресурсів.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підтвердження чого позивачем надано акт перевірки, складений за результатами проведення у період з 10 по 16 квітня 2020 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/2021/24 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладено на позивача.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Так, Інспекція зазначає, що відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 (далі - Методика), факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Пунктом 4.2 Методики визначено, що основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.
Пунктом 4.7.1. Методики визначено, що щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Розрахунок збитків проведено відповідно п. 4.6 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 за № 149, зареєстрованої в Мінюсті України 25.04.2007 за № 422/13689 за формулою (1):
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, грн/кв.м;
Пд - площа забруднення земельної ділянки, кв.м;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючих речовин в об'ємі забрудненої земельної ділянки залежно від глибини просочування;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючих речовин в об'ємі забрудненої земельної ділянки залежно від глибини просочування;
Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
визначається за додатком 2.
Відповідно до п. 4.7. Методики (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149), довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Інспекція звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання інформації щодо категорії та нормативної грошової оцінки земельної ділянки з наданням карти схеми. У разі відсутності даних про визначення нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки просили надати нормативну грошову оцінку угідь по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування) із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації (листи від 23.04.2020 №4-3132-10-3 та від 24.06.2020 №4-4536-10-3).
Відповідно листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №11-4-0.10-5988/2-20 від 07.09.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, з врахуванням коефіцієнтів індексації 3811,87 грн./м2.
Також у листі вказано, що категорія земель даної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Вказані дані використано при обчисленні суми завданої шкоди.
Таким чином, нормативна грошова оцінка, яка застосована при здійснені розрахунку шкоди, яка заподіяна в результаті забруднення земельних ділянок у даній справі відповідає встановленому законодавством розміру.
Як вбачається із матеріалів справи, забруднена земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.
Однак, суд не дослідив до якої категорії земель відноситься забруднена земельна ділянка та зробив помилкові висновки про невірно обчислену суму шкоди.
Відповідач у відзиві просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/2021/24 залишити без змін.
Зазначає, що розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа відділу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 11-4-0.10-5988/2-20 від 07.09.2020, згідно з яким земельна ділянка в районі СТО "Юність" по вул. Бердянській 11 у м. Кривому Розі не сформована; визначення її грошової оцінки не проведено; земельна ділянка відноситься до категорії землі житлової та громадської забудови.
При цьому, всупереч підпункту 4.7.1 пункту 4.7 Методики за основу під час розрахунку взято не нормативно грошову оцінку сільськогосподарських угідь по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування) з понижувальним коефіцієнтом 0,2, а грошову оцінку 1 кв.м, яка станом на 01.01.2020, з урахуванням функціонального призначення (землі комерційного використання) у розрізі економіко-планувальних зон та з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2019 роки (1,8972),/ становить 3811,87 грн.
Відповідач констатує, що наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які підтверджені неналежними доказами, отже, позивачем не доведено розмір шкоди, який має бути стягнутий з Відповідача внаслідок забруднення земельної ділянки. За таких обставин відповідач вважає, що надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також не доводять розміру завданої шкоди, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.
У зв'язку з відсутністю матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.11.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
04.12.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/2021/24; розгляд справи призначено на 07.04.2025; сторонам надано строк для надання власних заяв та клопотань.
07.04.2025 розпорядженням керівника апарату, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/2021/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025, справу №904/2021/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.
В судовому засіданні 07.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Заступником начальника Державної екологічної інспекції Дніпропетровської області 09.04.2020 видано наказ № 268-п "Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України стосовно інформації, викладеної у зверненні гр. ОСОБА_1 на телефонну "гарячу лінію" Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 08.04.2020 № 20-ТГЛ/СА щодо факту несанкціонованого витоку каналізаційних стоків біля СТО "Юність" по вул. Вільна у м. Кривому Розі Дніпропетровської області" (далі - наказ № 268-п від 09.04.2020) (а.с. 5).
Зазначений наказ видано згідно зі статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 з призначенням у період з 10.04.2020 по 16.04.2020 проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України стосовно викладеної у зверненні гр. Савченка П.Я. інформації.
Для проведення цієї перевірки призначено комісію у складі старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Жигалової К.А., семи державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Ясюри К.В., Солонько С.М., Чернушко Г.І., Остапенко А.О., Тараненко Н.В., Крейтор К.С., головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Окуня О.С.
На виконання наказу № 268-п від 09.04.2020 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - також Інспекція) у період з 10 по 16 квітня 2020 року проведено відповідну перевірку, за результатом якої комісією у складі старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Жигалової К.А. та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Солонько С.М., Чернушко Г.В., Ясюри К.В. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.04.2020 (далі - акт перевірки, акт від 16.04.2020) (а.с. 8-9).
Відповідно до цього акта 10 квітня 2020 року під час перевірки інформації, вказаної у зверненні гр. Савченка П.Я., представниками Інспекції при візуальному огляді виявлено сліди витоку зворотних (каналізаційних) вод в річку Саксагань в районі СТО "Юність" по вул. Вільна та буд. 11 по вул. Бердянська у м. Кривому Розі в результаті засмічення самопливного трубопроводу діаметром 300 мм до КНС № 7 КП "Кривбасводоканал".
На момент перевірки скид каналізаційних вод в річку Саксагань не відбувався.
З метою встановлення можливого забруднення ґрунту представниками позивача - державними інспекторами інструментально-лабораторного контролю Чернушко Г.В. та Солонько С.М. та у присутності представника відповідача інженера хімічного аналізу ХВП КП "Кривбасводоканал" Шмагайло Л.В. відібрано проби ґрунтів на земельних ділянках з видимими ознаками забруднення загальною площею 108,0 м2, що зафіксовано в акті відбору проб № 01-20-2 від 10.04.2020, додатком до якого є схема відбору відповідних проб (а.с. 6-7).
Акт відбору проб № 01-20-2 від 10.04.2020 підписаний представником відповідача без зауважень.
Згідно з наявним у матеріалах справи протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 01-20-2 від 16.04.2020 за результатами інструментально-лабораторного контролю у відібраних пробах ґрунтів виявлено перевищення вмісту азоту амонійного та нітратів у порівнянні з фоновою концентрацією на загальній площі 108,0 м2, у зв'язку з чим зафіксовано порушення статей 35, 45 Закону України "Про охорону земель" та статей 91, 96, 167 Земельного Кодексу України.
Інспекцією до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" направлено лист № 4-3575-3 від 18.05.2020 про необхідність забезпечення явки відповідальних посадових осіб підприємства для надання письмових пояснень щодо факту несанкціонованого витоку каналізаційних стоків в районі СТО "Юність" по вул. Вільна у м. Кривому Розі (а.с. 9-10).
У відповідь Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" листом № 4426 від 25.05.2020 повідомило, що явка відповідальних осіб для надання пояснень щодо факту несанкціонованого скиду каналізаційних стоків буде можливою після завершення карантину, пов'язаного з СОVID-19 (а.с. 10).
Листом № 4-3946-10-3 від 29.05.2020 Інспекція повідомила Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" про результати інструментального інспекційного контролю з виявленим перевищенням вмісту азоту амонійного та нітратів у порівнянні з фоновою концентрацією (а.с. 11).
Згідно з відповіддю, викладеною у листі № 5336 від 22.06.2020, Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" прийнято до відома та подальшого опрацювання інформацію щодо забруднення земельної ділянки в районі СТО "Юність" по вул. Вільна в Саксаганському районі м. Кривого Рогу внаслідок витоку каналізаційних стоків (а.с. 11).
Інспекція звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням надати інформацію щодо категорії та нормативної грошової оцінки земельних ділянок за наданою картою-схемою, а в разі відсутності даних про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок просила надати нормативну грошову оцінку угідь по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування) із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів (листи № 4-3132-10-3 від 23.04.2020, №4-4536-10-3 від 24.06.2020) (а.с. 12-13).
У відповідь на вказане звернення Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області у листі № 11-4-0.10-5988/2-20 від 07.09.2020 повідомило, що за інформацією відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області земельна ділянка, розташована в районі СТО по вул. Бердянській, 11 у м. Кривий Ріг, не сформована, тому ним надається інформація про грошову оцінку 1 кв.м, яка станом на 01.01.2020, з урахуванням функціонального призначення (землі комерційного використання) у розрізі економіко-планувальних зон та з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2019 роки (1,8972), становить 3811,87 грн. Додатково Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області повідомлено, що категорія земель даної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (а.с. 14).
На підставі фактів, установлених в акті перевірки від 16.04.2020, Інспекцією здійснено розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод, на суму 668983,19 грн (а.с. 14-15).
Розрахунок розміру шкоди виконано за формулою 1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Мінюстиції України 25.04.2007 за № 422/13689, а саме Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де:
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, з врахуванням коефіцієнтів індексації 3811,87 грн/м2 (лист № 11-4-0.10-5988/2-20 від 07.09.2020 Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області);
Пд - площа забруднення земельної ділянки, 108,0 м2;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючих речовин в об'ємі забрудненої земельної ділянки залежно від глибини просочування, який визначається за формулою 4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Мінюстиції України 25.04.2007 за № 422/13689;
Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, згідно з п. 4.9.1 (Кн = 1,5 (амоній), Кн = 2,5 (нітрати));
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель (для земель житлової громадської забудови Кег - 1,0).
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №27-11/20 (лист № 4-7445-11-3 від 30.09.2020), в якій просив останнього добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, в сумі 668983,19 грн у місячний термін з дня одержання претензії (а.с. 15-16).
Відповідач претензію не визнав, в обґрунтування відсутності підстав для задоволення викладених у ній вимог повідомив позивача, що Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" не отримані документи, передбачені частиною шостою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері; копію направлення на перевірку; акт перевірки (лист № 9792 від 22.10.2020; а.с. 17).
Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд зазначив, що наданий позивачем розрахунок розміру шкоди на суму 668983,19 грн, зумовленої забрудненням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які не відповідають положенням Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та не підтверджені належними доказами.
Тому, позивачем не доведено розмір шкоди, який має бути стягнений з відповідача внаслідок забруднення земельної ділянки. Надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, а саме розміру завданої шкоди, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.
Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп. 8, 9 п. 4 даного Положення, пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. (ч. 6 ст. 7 вказаного Закону).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, посадовими особами позивача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України стосовно викладеної у зверненні гр. ОСОБА_1 інформації, про що складений відповідний акт обстеження від 16.04.2020.
Статтею 38 (частини 1, 3) Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно з приписами ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані, зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 3К України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Відповідно до пункту "б" статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
За приписами ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією га видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення, відходів та екологічно безпечне поводження з ними.
Статтею 56 вказаного Закону визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 211 3К України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).
Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де:
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, з врахуванням коефіцієнтів індексації 3811,87 грн/м2 (лист № 11-4-0.10-5988/2-20 від 07.09.2020 Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області);
Пд - площа забруднення земельної ділянки, 108,0 м2;
Кз - коєфіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючих речовин в об'ємі забрудненої земельної ділянки залежно від глибини просочування, який визначається за формулою 4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Мінюстиції України 25.04.2007 за № 422/13689;
Кн - коєфіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, згідно з п. 4.9.1 (Кн = 1,5 (амоній), Кн = 2,5 (нітрати));
Кег - коєфіцієнт еколого-господарського значення земель (для земель житлової громадської забудови Кег - 1,0).
Згідно з п. 4.2, 4.7 Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.
Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки отримані позивачем у ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Таким чином, позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 668983,19 грн. відповідно до положень п. п. 4.2, 4.7 Методики.
У своїй апеляційній скарзі позивач вказує на те, що судом не було досліджено докази визначення нормативно-грошової оцінки.
Так, матеріали справи не містять інших, відмінних доказів від зазначеного у відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до якої земельна ділянка, розташована в районі СТО по вул. Бердянській, 11 у м. Кривий Ріг, не сформована, тому ним надається інформація про грошову оцінку 1 кв.м, яка станом на 01.01.2020, з урахуванням функціонального призначення (землі комерційного використання) у розрізі економіко-планувальних зон та з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2019 роки (1,8972), становить 3811,87 грн.
За таких умов, апеляційним судом приймається до уваги правомірність застосування позивачем при визначенні розміру шкоди відомостей наданих ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про те, що розмір НГО становить 3811,874 грн., тобто вказана обставина є встановленою та підтверджена належними доказами.
Апеляційний суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з законодавства про охорону середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності вини у заподіянні шкоди.
Позивачем розрахована завдана державі шкода на підставі розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, яку відповідач зобов'язаний утримувати в належному стані.
Суду надано обґрунтування розрахунку заявленої до стягнення суми з деталізацією розрахунку.
В свою чергу, перерахування шкоди в розмірі 668983,19 грн. відповідачем не здійснено і доказів апеляційному суду невідповідності обчисленого розміру шкоди суду не надано.
З огляду на викладене вище, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем розміру шкоди, який має бути стягнений з відповідача внаслідок забруднення земельної ділянки.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
На підставі викладеного апеляційна скарга Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/2021/24 підлягає задоволенню, рішення суду слід скасувати, необхідно прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позов.
Положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що у разі задоволення позову понесені витрати покладаються на відповідача. Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги підлягає відшкодуванню та стягненню з Комунального підприємства "Кривбасводоканал".
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/2021/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/2021/24 - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення 668 983,19 грн. задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 668983,19 (шістсот шістдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три грн. 19 коп) збитків, завданих державі внаслідок забруднення земельних ресурсів.
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 10034 грн. 74 коп. судового збору за розгляд позовної заяви та 12041,70 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 10.04.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя А.Є. Чередко