09.04.2025 м.Дніпро Справа № 904/3505/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є
розглянувши заяву Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 904/3505/23
за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля"
до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ"
про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту, стягнення авансу та штрафних санкцій
В провадженні Центрального апеляційного господарського суду знаходиться справа № 904/3505/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024.
До Центрального апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" надійшла заява про забезпечення позову.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що станом на день звернення ДБ «КБ «Південне» з заявою про забезпечення позову, заборгованість AT «Дніпроважмаш» перед ДП «КБ «Південне» становить 3 571 200,00 грн. (яка складається з суми невикористаного та не повернутого авансу).
Жодних дій, спрямованих на повернення суми невикористаного авансу та штрафних санкції!, AT «Дніпроважмаш» не вчиняє.
Таким чином, на думку заявника, вказані дії (бездіяльність) AT «Дніпроважмаш» свідчать про недобросовісність даного товариства, а тому відповідно, наявні обгрунтовані припущення, що з метою унеможливлений виконання судового рішення по даній справі (в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДП «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 3 571 200,00 грн.) AT «Дніпроважмаш» будуть вчинятися дії спрямовані на виведення коштів зі своїх рахунків та переоформлення належного йому нерухомого майна на інших осіб, що відповідно дає всі обґрунтовані підстави стверджувати про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, так як на момент його виконання, грошові кошти, які наявні на рахунках відповідача, та його нерухоме майно, можуть зникнути, або істотно зменшитись.
Також, заявник звертає увагу на те, що лише у період з 01.01.2024р. по 05.04.2025р. судами України було видано 54 судових наказів про стягнення з ЛТ «Дніпроважмаш» заборгованості.
Так, зокрема,
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025р. справа № 904/5130/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", 49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, код ЄДРПОУ 00168076 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт", 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд.81, корпус 20 (літ.Б), кімн.427, код ЄДРПОУ 35951704 заборгованість у розмірі 1 260 776,90 грн (один мільйон двісті шістдесят тисяч сімсот сімдесят шість гривень 90 копійок), пеню у розмірі 169 833,07 грн (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять три гривні 07 копійок), 3 % річних у розмірі 19 534,00 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 00 копійок), інфляційні втрати у розмірі 54 911,77 грн (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот одинадцять гривень 77 копійок) та судовий збір у розмірі 18 060,67 грн (вісімнадцять тисяч шістдесят гривень 67 копійок).
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2025р., справа № 904/4246/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш"
(ідентифікаційний код 00168076; вул. Сухий Острів, буд. З, м. Дніпро, 49000) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 03341305; вул. Троїцька, буд. 21-А, м. Дніпро, 49001) основний боргу розмірі 2 446 832,36 грн (два мільйони чотириста сорок шість тисяч вісімсот тридцять дві гривні 36коп.), пеня у розмірі 677 720,61 грн (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот двадцять гривень 61коп.), 3% річних у розмірі 34 779,13 грн (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень 13коп.), втрати від інфляції у розмірі 79 518,30 грн (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 30коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 72 302,97 грн (сімдесят дві тисячі триста дві гривні 97коп.);
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2024р., справа № 904/3392/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (вулиця Сухий Острів, будинок 3, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон-Транс Плюс" (вулиця Генерала Наумова, будинок 66, м. Київ, 03164; ідентифікаційний код 42092083) - 2 193 803,90 грн. - основного боргу та 32 907,06 грн. - витрат по сплаті судового збору.
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024р., справа № 904/2838/24, стягнуто з відповідача Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь позивача - Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, буд. 29, офіс 504; код ЄДРПОУ 32688148): 673 118,91 грн. - основного боргу, 8 303,41 грн. інфляційних збитків, 6 637,65грн. 3% річних, 66 028,70 грн. пені та 9 049,07 грн. - витрат на сплату судового збору.
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024р., справа № 904/1855/24, стягнуто з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (код ЄДРПОУ: 00168076, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, 49000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЫО ЕНЕРДЖІ ІОКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 43231355, 01001, м.Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 34) заборгованість у розмірі 6 354 695,38 грн (шість мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять гривень 38 копійок) за Договором №25/10-21 на постачання природного газу від 25.10.2021р., три проценти річних в розмірі 440 745,46 грн (чотириста сорок тисяч сімсот сорок п'ять гривень 46 копійок), інфляційні втрати в розмірі 2 152 737,52 грн (два мільйони сто п'ятдесят дві тисячі сімсот тридцять сім гривень 52 копійки), штраф в розмірі 551 600,31 грн (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча шістсот гривень 31 копійка), пеню в розмірі 1 977 832,09 грн (один мільйон дев'ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 09 копійок) та судовий збір у розмірі 168 084,50 грн (сто шістдесят вісім тисяч вісімдесят чотири гривні 50 копійок);
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2024р., справа № 904/2805/24, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (вулиця Сухий Острів, будинок 3, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарост" (вулиця Верхоянська, будинок 49, м. Дніпро, 49049; ідентифікаційний код 38333525) - 370 229 грн. 16 коп. основного боргу, 28 492 грн. 67 коп. пені, 118 694 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 26 877 грн. 21 коп. 3% річних та 6 531 грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору;
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024р., справа № 904/6672/23, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42082379) заборгованість у розмірі 312 638,40 грн. (триста дванадцять тисяч шістсот тридцять вісім грн 40 коп), 3% річних у розмірі 2521,51 грн (дві тисячі п'ятсот двадцять одна грн 51 коп), інфляційне збільшення в розмірі 1131,25 грн (одна тисяча сто тридцять одна грн 25 коп) та судовий збір у розмірі 3795,49 грн ('гри тисячі сімсот дев'яносто п'ять грн 49 коп);
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024р., справа № 904/6660/23, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, ідентифікаційний код 42082379) заборгованість у розмірі 681 149,28 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча сто сорок дев'ять грн 28 коп), 3% річних у розмірі 5077,94 грн (п'ять тисяч сімдесят сім грн 94 коп), інфляційне збільшення в розмірі 2769,95 грн (дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять грн 95 коп) та судовий збір у розмірі 8267,97 грн (вісім тисяч двісті шістдесят сім грн 97 коп);
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024р., справа № 904/3028/23, стягнуто з Акціонерного товариства Днігіроважмаш (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. З, код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплеск" (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 77, офіс 4-5, код ЄДРПОУ 44150450) 40 777 грн 68 коп. (сорок тисяч сімсот сімдесят сім грн 68 коп.) 3% річних, 393 694 грн 46 коп. (триста дев'яносто три тисячі шістсот дев'яносто чотири гри 46 коп.) інфляційних втрат, 6 517 грн 08 коп. (шість тисяч п'ятсот сімнадцять грн 08 коп.) витрат по сплаті судового збору, 5 000 грн 00 коп. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу;
згідно наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р., справа № 904/4722/23, стягнуто з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, гіросп. Слобожанський, 29, оф. 504; код ЄДРПОУ 32688148) за договором № 050720: основний борг у розмірі 620 559,36 грн., пеня у розмірі 142 279,07 грн., 3% річних у розмірі 8 855,54 грн., інфляційні збитки у розмірі 21 581,56 грн; за договором № 050721: основний борг у розмірі 26 674,00 грн., пеня у розмірі 6 115,69 грн., 3% річних у розмірі 380,64 грн., інфляційні збитки у розмірі 927,66 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 410,60 гри. та витрати позивача на відправку позову з додатками на адресу відповідача засобами поштового зв'язку в розмірі 36,00 грн.
Крім того, як вбачається з сервісу Опендатабот (opendatabot.ua), який надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу, станом на кінець 2024 року AT «Дніпроважмаш» має фінансових зобов'язань на загальну суму 730 522 000,00 грн. При цьому розмір статутного капіталу AT "Дніпроважмаш" складає всього 29923370,40 грн.
За таких обставин, без забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки та нерухоме майно AT "Дніпроважмаш", виконати рішення суду, в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДГІ «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважмаш» невикористаної суми авансу у розмірі 3 571 200,00 грн., буде неможливо, адже лише з період з 01.01.2024р. по 05.04.2025р. судами України було видано 54 судових наказів про стягнення з AT «Дніпроважмаш» заборгованості, загальний розмір якої становить десятки мільйонів. Крім того, на кінець 2024 року AT «Дніпроважмаш» мало фінансових зобов'язань на загальну суму 730 552 000,00 грн. А розмір статутного капіталу AT "Дніпроважмаш" становить всього 29 923 370,40 грн., що є значно менше ніж загальна заборгованість AT «Дніпроважмаш».
Заявник вважає, що грошові кошти, які належать AT "Днігіроважмаш" та його нерухоме майно, на момент пред'явлення ДП "КБ "Південне" судового наказу про стягнення з AT "Дніпроважмаш" 3 571 200,00 грн. (в разі залишення Центральним апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову ДІІ «КБ «Південне» про стягнення з AT «Дніпроважімаш» невикористаної суми авансу у розмірі 3 571 200,00 грн.), можуть зникнути або зменшитись за кількістю, не лише внаслідок необмеженого права AT «Дніпроважмаш» на зняття коштів зі своїх рахунків та реалізацією належного на праві власності AT «Дніпроважмаш» нерухомого майна, з метою унеможливлення виконання судового рішення, а також внаслідок стягнення даних коштів з AT "Днігіроважмаш" та виставлення на торги його нерухомого майна, в якості погашення інших боргових зобов'язань, або в якості виконання судових наказів за іншими судовими рішеннями, що відповідно істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь ДП "КБ "Південне".
Апеляційний господарський суд, дослідивши аргументи, наведені у заяві, та оцінивши долучені до неї докази, вважає, що заяву належить задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Апеляційний суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).
Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20, від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі №908/1487/21 (908/1624/21), від 19.05.2022 у справі № 913/2239/21.
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Така правова позиція, наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19).
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Слід зауважити, що у даній справі предметом позову згідно поданої позовної заяви є стягнення з AT «Дніпроважмаш» на користь ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» суми невикористаного авансу по контракту № 6-32/005 в розмірі 3 571 200,00 грн.
Тобто у межах справи № 904/3505/23 господарський суд вирішує майновий спір.
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання, що відповідає правовим висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
У постанові від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголошено на тому, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 03.08.2023 у справі № 910/1756/23, від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт рухомого і нерухомого майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Враховуючи, що предметом позову є вимога майнового характеру про стягнення 3571200,00 грн, виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.
В свою чергу, щодо адекватності вжитого заходу забезпечення позову та урахування принципу збалансованості інтересів сторін, колегія суддів акцентує увагу на тому, що в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Водночас, у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення, а у майбутньому такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав AT "Дніпроважмаш" чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 зі справи № 911/1111/20.
Крім того, колегія суддів враховує, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог є безпосередньо пов'язаним із предметом спору.
Щодо обраного способу забезпечення позову, слід зауважити, що арешт коштів як такий не означає зміну їх власника, водночас, у випадку стягнення грошових коштів на користь певної особи, такі кошти зараховуються на рахунки особи, на користь якої ухвалене судове рішення, та вибувають із власності боржника.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №908/3247/20.
При цьому зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу.
В свою чергу, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі № 918/812/21 відхилив посилання скаржника на те, що арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору та вказав, що можливість накладення арешту на майно у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог; у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Адже як свідчить стала практика Верховного Суду при вирішенні подібних процесуальних питань, допускається можливість застосування заходів забезпечення позову шляхом одночасного накладення арешту як на грошові кошти, що належать відповідачу, так і на майно, яке належить останньому, але саме у межах суми, яка була б достатньою для відповідного стягнення, у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (постанови від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24).
Піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такі правові висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі №916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20).
За таких обставин, арешт грошових коштів та майна у розмірі ціни позову (спірної суми) забезпечить паритетність становища обох сторін та баланс їх інтересів, та не позбавить AT "Дніпроважмаш" можливості провадити господарську діяльність, а лише обмежить його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.
В даному випадку судом також приймається до уваги, що вжиття заходу забезпечення позову в цій справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Акціонерному товариству «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми у розмірі 3 571 200,00 грн є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та виправданим заходом, оскільки спрямований забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, але при цьому не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, блокуванню чи створенню перешкод в його діяльності.
Щодо зустрічного забезпечення, судом враховується правова позиція Верховного Суду, яка, зокрема, викладена у постанові від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18, про те, що процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
AT «Дніпроважмаш» не позбавлено права звернутися до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення, у разі надання відповідних доказів, які б обґрунтовували необхідність застосування такого заходу.
Як передбачено ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 129, 136-141, 233-235, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Акціонерному товариству «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 00168076), інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми у розмірі 3 571 200,00 грн.
Стягувач: Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3, код ЄДРПОУ 14308304,
Боржник: Акціонерне товариство «Дніпроважмаш», 49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076.
Постанова є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання у строк до 10.04.2028.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття - 09.04.2025, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко