09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33332/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровськогоокружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
20 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невстановленння, та ненарахування ОСОБА_1 надбавки за вислугу років (24 роки) в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 14.11.2022 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік», який на 01 січня 2022 року визначений у розмірі 2481 гривня.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 27.02.2022 року по 14.11.2022 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Станом на лютий 2022 року його вислуга років складала понад 24 роки. На запит позивача Військовою частиною НОМЕР_4 надано витяг з наказу про зарахування до списку особового складу, належним чином засвідчений витяг з наказу про виключення із списку особового складу, довідку про нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення та премії з для зарахування до списку особового складу по день виключення зі списку особового складу. Проте, відповідно до копії витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.02.2022 № 2 позивачу протиправно не встановлено та не виплачено надбавку за вислугу років (24 роки) у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. Також за період проходження військової служби відповідач здійснював розрахунок належних позивачу сум грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2022. В той же час, жодних пояснень щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за вислугу років, а також грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з 27.02.2022 по 14.11.2022, надано не було. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішенням рішення Дніпропетровськогоокружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 14.11.2022 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік», який на 01 січня 2022 року визначений у розмірі 2481 гривні. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Матеріалами справи встановлено , що наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.02.2022 № 1 підполковника запасу ОСОБА_1 призначено на посаду начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла ВОС - НОМЕР_6 військової частини НОМЕР_2 .
Вказаним наказом також встановлено позивачу посадовий оклад у розмірі 3520 грн на місяць за 13 тарифним розрядом.
Наказом командира (по особовому складу) військової частини НОМЕР_7 від 26 жовтня 2022 № 236 підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом 2 підпунктом «а» - за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.11.2022 № 262 підполковника запасу ОСОБА_1 з 14.11.2022 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до грошового атестата серії ЗС № 369889 вислуга років ОСОБА_1 на 01 січня 2004 року складає 24 роки 4 місяці 30 днів.
Позивач через свого представника звертався до відповідача із запитом, в якому, зокрема, просив повідомити про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з 27.02.2022 по 14.11.2022, надання належним чином засвідченого витягу з наказу про зарахування до списку особового складу, належним чином засвідченого витягу з наказу про виключення із списку особового складу, довідку про всі без виключення нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення та премії з дня зарахування до списку особового складу по день виключення зі списку особового складу, належним чином засвідчену копію письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні та документ на підтвердження дати отримання ним зазначеного повідомлення, розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось з 27.02.2022 по 14.11.2022 помісячно з зазначенням формул розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Як зазначає позивач, листом від 12.11.2023 № 3/5634 Військовою частиною НОМЕР_4 надано витяг з наказу про зарахування до списку особового складу, належним чином засвідчений витяг з наказу про виключення із списку особового складу, довідку про нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення та премії з для зарахування до списку особового складу по день виключення зі списку особового складу.
Однак пояснень щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за вислугу років та грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з 27.02.2022 по 14.11.2022 надано не було.
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні та бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невстановленння та ненарахування надбавки за вислугу років (24 роки) в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Згідно зі ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З набранням чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постанови № 704 (01.03.2018) п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відтак, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції.
При цьому згідно пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Колегія суддів зазначає, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 по постанови Кабінету Міністрів України № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Враховуючи те, що норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показнику ніж прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Апеляційний суд наголошує, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі 826/9052/18 було викладено висновки про необхідність зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 10.10.2022 у справі № 400/6214/21 та від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 -залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровськогоокружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов