1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 квітня 2025 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційні скарги представників власників майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_9 ,
представників
власника майна адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_8
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, яке вилучено 20.01.2025 під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 та під час проведення обшуку за місцезнаходженням психіатричної амбулаторії № 2
КНП «Психіатрія» в каб. НОМЕР_7, яким користується ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- мобільний телефон Iphone 8 «НОМЕР_8», з моб. тел. НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон Самсунг (особистий), блакитного кольору у чохлі «книжечка» чорного та синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон LG (робочий), білого кольору в чохлі бузкового кольору,
ІМЕІ НОМЕР_5 ,
- журнал реєстрації хворих, які перебувають на АППД в КНП «КЛ «Психіатрія» ППА № 2 на 96 арк. без печаток та підписів із зазначенням прізвищ ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,ОСОБА_13 із зазначенням дат проведення оглядів, дат судових рішень стосовно застосування до них примусових заходів медичного характеру.
Не погоджуючись з таким рішенням, представники власників майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Адвокат ОСОБА_6 , просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладенні арешту на майно яке вилучено 20 січня 2025 року під час проведення обшуку за місцезнаходженням психіатричної амбулаторії № 2
КНП «Психіатрія» в каб. НОМЕР_7, яким користується ОСОБА_5 , за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 64А, та в цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Адвокат ОСОБА_8 просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone 8 «НОМЕР_8», з моб. тел. НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 .
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначили, що 24 січня 2025 року клопотання слідчого розглянуто без повідомлення власників майна, з оскаржуваною ухвалою сторона захисту ознайомилася 12 та 27 лютого 2025 року, апеляційні скарги направлено, через систему «Електронний суд» 17 лютого 2025 року та поштовим зв'язком 02 березня 2025 року. З цих підстав, апелянти просили поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, а відтак арешт накладено незаконно.
Крім того, мобільні телефони вилучено всупереч ухвалі слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставників власників майна, які просили задовольнити апеляційні скарги, пояснення прокурора, який заперечив щодо їх задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
В обґрунтування клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянти зазначили, що 24 січня 2025 року клопотання слідчого розглянуто без повідомлення власників майна, з оскаржуваною ухвалою сторона захисту ознайомилася 12 та 27 лютого 2025 року, апеляційні скарги направлено, через систему «Електронний суд» 17 лютого 2025 року та поштовим зв'язком 02 березня 2025 року. Колегія суддів вважає, що за наведених обставин строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17 грудня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024102070000139, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» внаслідок службової недбалості, що виразилось у неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, завдали шкоди охоронюваним законом правам, громадським інтересам та спричинили тяжкі наслідки.
Так, згідно заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_11 від 12.12.2024, яка підписана директором КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 27.12.2023 відносно ОСОБА_11 у зв'язку із скоєнням суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115
КК України застосовано примусові заходи медичного характеру.
В подальшому ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.05.2024 дію примусових заходів медичного характеру продовжено строком на шість місяців.
В порушення вимог ч. 4, 5 ст. 12, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ч. 2 ст. 95 КК України комісією лікарів-психіатрів з 22.05.2024 не проведено огляд ОСОБА_11 протягом 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання допомоги. Вказаний огляд ОСОБА_11 комісією лікарів-психіатрів проведено лише 11.12.2024. Крім того, службовими особами КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», всупереч вимогам закону, не подано до суду відповідної заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру в строк 6 місяців в період дії ухвали Подільського районного суду м. Києва від 22.05.2024.
Таким чином, огляд комісією лікарів-психіатрів та направлення заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру службовими особами КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» проведено поза строками дії ухвали суду.
Аналогічні факти мають місце під час подання заяв про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_4 (за результатами розгляду 17.12.2024 судом прийнято рішення про відмову в задоволенні заяви, з тих підстав, що заява подана за межами шестимісячного строку).
Так, під час досудового розслідування встановлено, що до заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги, в примусовому порядку щодо ОСОБА_11 , що подана 16.12.2024 до Подільського районного суду м. Києва за підписом директора ОСОБА_14 додано висновок комісії лікарів - психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до вказаного висновку встановлено, що комісію проведено 11.11.2024 у складі комісії лікарів-психіатрів: голова - ОСОБА_15 (заступник директора з спеціальної та амбулаторної допомоги, лікар-психіатр вищої категорії), член комісії - ОСОБА_5 (завідувач Правобережної психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Психіатрія», лікар-психіатр вищої категорії), лікар-доповідач - ОСОБА_7 (лікар-психіатр дільничний Правобережної психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Психіатрія»).
Також, під час досудового розслідування встановлено, що до заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги, в примусовому порядку щодо ОСОБА_12 , що подана 16.12.2024 до Подільського районного суду міста Києва за підписом директора ОСОБА_14 , додано висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру. Відповідно до вказаного висновку встановлено, що комісію проведено 11.11.2024 у складі комісії лікарів-психіатрів: голова - ОСОБА_15 (заступник директора з спеціальної та амбулаторної допомоги, лікар-психіатр вищої категорії), лікар-доповідач - ОСОБА_7 (лікар-психіатр дільничний Правобережної психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Психіатрія»).
Крім того, до заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги, в примусовому порядку щодо ОСОБА_13 , що подана 16.12.2024 до Подільського районного суду міста Києва за підписом директора ОСОБА_14 , додано висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру. Відповідно до вказаного висновку встановлено, що комісію проведено 11.11.2024 у складі комісії лікарів-психіатрів: голова - ОСОБА_15 (заступник директора з спеціальної та амбулаторної допомоги, лікар-психіатр вищої категорії), член комісії - ОСОБА_5 (завідувач Правобережної психіатричної амбулаторії № 2
КНП «Психіатрія», лікар-психіатр вищої категорії), лікар-доповідач - ОСОБА_7 (лікар-психіатр Дільничний Правобережної психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Психіатрія»).
Крім цього, встановлено, що 12.12.2024 директором КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_16 видано довіреність, якою доручено лікарю-психіатру дільничному Правобережної психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_7 бути представником Довірителя при продовженні застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
За версією органу досудового розслідування до вчинення кримінального правопорушення, може бути причетна ОСОБА_5 , яка перебуває на посаді завідувача Правобережної психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Психіатрія» робочий кабінет НОМЕР_9 за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 64 А.
20 січня 2025 року на підставі ухвали слідчого суддіПодільського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання лікаря - ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 8 «НОМЕР_8», з моб. тел. НОМЕР_6 , ІМЕІ НОМЕР_2 .
20 січня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08 січня 2025 року проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 64А, за місцезнаходженням психіатричної амбулаторії № 2 КНП «Психіатрія» в каб. НОМЕР_7, яким користується ОСОБА_5 , завідувачка амбулаторії № 2, в ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони та журнали реєстрації хворих.
21 січня 2025 року постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 зазначені мобільні телефони та журнали реєстрації хворих, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
22 січня 2025 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на вказані мобільні телефони та журнал реєстрації хворих.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42024102070000139, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з потребами кримінального провадження та їх зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апеляційних скарг, що арештовано майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.
Доводи апелянтів про те, що мобільні телефони вилучено всупереч ухвалі слідчого судді не заслуговують на увагу, колегія суддів вважає, що дозвіл на вилучення мобільних телефонів хоча і не надався, однак вони мають статус тимчасово вилученого майна, у зв'язку із чим до слідчого судді подано клопотання про їх арешт та вони мають значення у кримінальному провадження
При цьому арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги представників власника майна - задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представникам власників майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - адвокату ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представників власників майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - адвоката ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19
Єдиний унікальний № 758/1062/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_20
Справа № 11сс/82/2162/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК