Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття адміністративної справи до провадження
09 квітня 2025 року Справа №640/11701/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи № 640/11701/22 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду м. Києва (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а, код ЄДРПОУ 02894757), треті особи - Державна судова адміністрація України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Державна казначейська служба України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646), Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду м. Києва (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Апеляційного суду м. Києва, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/11701/22 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/11701/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність прийняття адміністративної справи № 640/11701/22 до свого провадження.
Відповідно до приписів частини другої статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.
Щодо форми адміністративного судочинства, за якою розглядатиметься справа, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.
Верховний Суд в постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 580/871/24 навів такі висновки:
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
За ч. 3 ст. 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З цими положеннями співвідносяться (частково) норми ч. 1 ст. 263 КАС, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію).
Положеннями ч. 4 ст. 12 КАС передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Згідно з ч. 5 ст. 12 КАС умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача колегія суддів дійшла таких висновків:
у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 6 ст. 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС);
якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні ч. 6 ст. 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 257 КАС);
за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у ч. 3 ст. 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження;
скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд з підстави, встановленої п. 2 ч. 2 ст. 353 КАС, стосується тих випадків, коли суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, щодо якої процесуальний закон містить імперативні вимоги про розгляд за правилами загального позовного провадження, за умов коли це унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи суд першої інстанції у межах наданого йому законом розсуду вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження і Верховний Суд не вбачає у цій справі порушення вищенаведених норм процесуального законодавства, а тому відхиляє відповідні доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі.
Отже, враховуючи вищевикладене, та враховуючи позицію Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 580/871/24, суд приходить до висновку, що справа № 640/11701/22 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва, треті особи - Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду м. Києва про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не належить до тих справ, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ч. 5 ст. 262 КАС справа розглядатиметься без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, суд,
Прийняти до провадження адміністративну справу № 640/11701/22 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду м. Києва (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а, код ЄДРПОУ 02894757), треті особи - Державна судова адміністрація України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Державна казначейська служба України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646), Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду м. Києва (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву. У разі подання відзиву, його копія та додані до нього документи мають бути надіслані (надані) до суду та позивачу одночасно.
Роз'яснити сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.М. Тарасенко