Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 квітня 2025 року Справа№200/2159/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
26 березня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій позивач просить скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною 14.03.2025, прийняту в межах виконавчого провадження № 77440218 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головне управління ПФУ в Донецькій області, як боржник у виконавчому провадженні № 77440218, листом від 11.03.2025 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про те, що для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі № 200/5445/24 в повному обсязі, необхідним є надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . Після опрацювання операції «макетна обробка», виконання рішення суду 15.10.2024 по справі № 200/5445/24 буде здійснено в найкоротший термін. Отже, Головне управління ПФУ в Донецькій області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про підстави, які станом на 07.03.2025 (дата винесення постанови про відкриття провадження ВП № 77440218) призупинили виконання рішення суду від 15.10.2024 по справі № 200/5445/24.
31 березня 2025 року постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху.
02 квітня 2025 року постановлена ухвала про відкриття провадження у справі. З урахуванням висновків Верховного Суду (постанова від 02.11.2023 у справі №580/4398/22), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Також залучено другого відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - ВДВС).
08 квітня 2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 14.03.2025 винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив відмовити в їх задоволенні.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
З урахуванням положень частини 4 статті 287 КАС України розгляд справи здійснюється протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Ознайомившись із заявами по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі № 200/5445/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок пенсії та виплатити нараховану пенсію ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінет Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням вже проведених виплат.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі № 200/5445/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
18 лютого 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 200/5445/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок пенсії та виплатити нараховану пенсію ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінет Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням вже проведених виплат.
07 березня 2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 77440218 про примусове виконання виконавчого листа №200/5445/24, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 18.02.2025 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок пенсії та виплатити нараховану пенсію ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінет Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням вже проведених виплат. В постанові зазначено, що боржнику необхідно повідомити про виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, а також вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 грн.
Листом від 11.03.2025 № 0500-0305-5/21215 «Щодо відкладення проведення виконавчих дій по справі ВП №77440218 ОСОБА_1 » Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило ВДВС про те, що для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі № 200/5445/24 в повному обсязі, необхідним є надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . Після опрацювання операції «макетна обробка», виконання рішення суду 15.10.2024 у справі № 200/5445/24 буде здійснено в найкоротший термін.
14 березня 2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною винесено постанову у межах ВП 77440218 «Про стягнення виконавчого збору» з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 32000,00 грн.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 5 №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону №1404-VIII:
1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
5. Виконавчий збір не стягується, серед іншого,:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
У розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
У постанові від 20 березня 2024 року у справі № 520/7410/23 Верховний Суд зазначив, що норми Закону № 1404-VIII (у редакції Закону № 2475-VIII) не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов'язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний самостійно з'ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.
Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №360/3324/19 та від 23.12.2020 у справі №620/334/20.
Суд наголошує, що стягнення з боржника виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України. Ця правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року (справа № 703/1086/17) та від 13 лютого 2019 року (справа № 295/13991/16-а), у також від 19 вересня 2019 року (справа №420/1373/19).
Під час розгляду справи судом встановлено, що виконавче провадження №77440218 відкрите за заявою стягувача у зв'язку з невиконанням рішення суду.
Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував виконання рішення суду від 15.10.2024 у справі №200/5445/24. Більш того, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області навіть не намагається спростувати факт невиконання рішення суду на момент відкриття виконавчого провадження і прийняття оскаржуваної постанови.
У відповідності до частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для її скасування.
Суд вважає помилковими посилання позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18, оскільки у вказаній справі спір виник у зв'язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа). Також у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові.
Таким чином, позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору не підлягає задоволенню.
З урахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ: 13486010) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32, код ЄДРПОУ: 43316700), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 40003, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, будинок 28, код ЄДРПОУ: 43316700) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору - відмовити повністю.
Повне рішення суду складене 09 квітня 2025 року.
Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Лазарєв