про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2025 року Справа № 915/522/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Селянського фермерського господарства "Агродар", вул. Історична, 85Д, смт. Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200, код ЄДРПОУ 30790955
електронна пошта: agrodar2000@gmail.com
представник позивача - Струць Тетяна Ігорівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" вул. Каботажний спуск,1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 14291113
електронна пошта: mail@nibulon.ua
представник відповідача, Кравченко Олександр Борисович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: стягнення 369 547, 92 грн.
Селянське фермерське господарство "Агродар" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 02.04.2025 (вх.№5107/25 від 03.04.2025) в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 369 547, 92 грн.
Також позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №3991/2021 від 02.02.2022 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умовами договорів.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява б/н від 02.04.2025 (вх.№5107/25 від 03.04.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Згідно із частиною другою статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, позивачем в порушення ст.162 ГПК України у позовній заяві не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позовні вимоги позивача заявлені на підставі Договору поставки №3991/2021 від 02.02.2022, який надано до суду не в повному обсязі, без сторінок які містять посилання на п.10.4-10.14.
Позивачем не вказано обставин та доказів:
- оформлення Додатків до Договору поставки №3991/2021 від 02.02.2022, як то визначено п.1.1, п.2.1, п.3.1, п.3.3 Договору;
- оформлення складського документа на товар та його реєстрації в реєстрі складських документів ДП «Держреєстри України», як то визначено п.2.4 Договору поставки №3991/2021 від 02.02.2022;
- надання документів, як то визначено п.5.1, 5.2 Договором поставки №3991/2021 від 02.02.2022.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривня.
Так, позивачем в позовній заяві викладено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 369 547,92 грн.
Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви повинен бути сплачений у розмірі 5 543,22 грн. (369 547,92 грн. х 1,5%).
Як доказ сплати судового збору позивачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №59 від 13.12.2024 на суму 5 543,22 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
На виконання вказаних норм, суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у справі №915/522/25, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №59 від 13.12.2024 на суму 5 543,22 грн.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір сплачений позивачем у сумі 5 543,22 грн. (за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №59 від 13.12.2024) зарахований за звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою у справі №915/9/25.
Отже, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №59 від 13.12.2024 на суму 5 543,22 грн. вже була використана заявником при зверненні до суду з іншою позовною заявою у справі №915/9/25.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2025 у справі №915/9/25 позовну заяву повернуто Селянському фермерському господарству «Агродар» на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
У відповідності до ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Враховуючи викладене, надана квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №59 від 13.12.2024 на суму 5 543,22 грн. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки при перевірці зарахування судового збору згідно вказаної платіжної інструкції, не підтверджено його зарахування у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №915/522/25.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164, Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву б/н від 02.04.2025 (вх.№5107/25 від 03.04.2025) Селянського фермерського господарства "Агродар" - залишити без руху.
2. Селянському фермерському господарству "Агродар" усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Роз'яснити СФГ "Агродар", що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук