справа № 640/38033/21
провадження № П/380/3795/25
01 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник - Петров О.М.
відповідача: представник - Школьний С.В.
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача від 03 червня 2022 року та від 26 березня 2025 року про залишення позову без розгляду у справі № 640/38033/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2021 року № 0139174-2408-2651.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято матеріали адміністративної справи № 640/38033/21 до провадження; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
03 червня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що на виконання вимог підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України Головне управління ДПС у м. Києві в автоматичному режимі 14 травня 2021 року провело обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік. Сформоване податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2021 року № 0139174-2408-2651 Головним управлінням ДПС у м. Києві не виносилося та платнику податків не надсилалося. В інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 не відображений податковий борг з належного позивачу об'єкта оподаткування (нежитлової будівлі). Станом на 01 червня 2022 року позивач не звертався до Головного управління ДПС у м. Києві з письмовою заявою за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.
З огляду на вказане просить суд позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві залишити без розгляду у зв'язку з невинесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
28 липня 2022 року представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначає, що після звернення позивача з цим позовом до суду та отримання відповідачем примірника позовної заяви з додатками відповідач як адміністратор електронного кабінету (користувачем якого є позивач) без відома позивача та будь-яких пояснень видалив спірне податкове повідомлення-рішення. Утім оскаржуване податкове повідомлення-рішення на час звернення з цим позовом до суду було як таке та не було відкликаним відповідачем із електронного кабінету платника податків - позивача. Також зауважує, що стаття 240 КАС України містить вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду, який розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на вказане просить суд у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду відмовити.
27 березня 2025 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що за податковий період 2020 по належному позивачу об'єкту нерухомості податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2021 року № 0139174-2408-2651 Головним управлінням ДПС у м. Києві не виносилося, не друкувалось, не підписувалося та платнику податків не надсилалося, зазначене податкове повідомлення-рішення не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розуміння Податкового кодексу України. Отже, таке податкове повідомлення-рішення не може бути скасоване судом, а позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутній предмет спору. Станом на 01 червня 2022 року до Головного управління ДПС у м. Києві Вус Станіслав Михайлович не звертався з письмовою заявою за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.
З огляду на вказане просить суд позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві залишити без розгляду у зв'язку з невинесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутністю предмета спору.
У судовому засіданні, яке відбулося 01 квітня 2025 року, представник відповідача подані клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, просив їх задовольнити; представник позивача проти задоволення вказаних клопотань заперечив, просив у їх задоволенні відмовити.
Вирішуючи клопотання представника відповідача від 03 червня 2022 року та від 26 березня 2025 року про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини другої, пункту 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Підстави для залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 КАС України. Так, відповідно до частини першої цієї статті суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Отже, наявність хоча б однієї із вказаних у статті 240 КАС України обставин може бути правовою підставою для залишення позову без розгляду.
Водночас суд відзначає, що зазначений вище перелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, на що обґрунтовано звертає увагу представник позивача.
Відповідно до норм КАС України кожна із сторін у справі наділена правом заявити клопотання про залишення позову без розгляду.
Утім таке клопотання повинно бути належно обґрунтованим, а підстави, з яких позов підлягає залишенню без розгляду, - відповідати вимогам статті 240 КАС України.
Такий висновок суду прямо випливає з норми статті 44 КАС України згідно із якою учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи наявність підстав для залишення позову без розгляду у цій справі, відповідач покликається на невинесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та як наслідок відсутність предмета спору.
Утім, така підстава для залишення позову без розгляду статтею 240 КАС України не передбачена.
Оскільки перелік підстав для залишення позову без розгляду, визначений статтею 240 КАС України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, то залишення позову без розгляду з будь-яких інших, крім зазначених у вказаній статті підстав, не допускається.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що у задоволенні клопотань представника відповідача від 03 червня 2022 року та від 26 березня 2025 року про залишення позову без розгляду належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 240, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотань представника відповідача від 03 червня 2022 року та від 26 березня 2025 року про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Повний текст ухвали складено 07 квітня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.