про повернення позовної заяви
07 квітня 2025 рокусправа №380/5142/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_2 завдану шкоду державі (безпідставно набуті кошти) в розмірі 75537,62 грн.
Окрім того, подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, мотивоване тим, що посадові особи військової частини постійно переміщались в районі виконання бойових завдань по території України, що свідчить про такі обставини, за яких своєчасне пред?явлення позову стає неможливим або утрудненим. Також, звернув увагу, що Військова частина НОМЕР_1 є частиною, яка з перших днів війни і до цього часу приймає безпосередню участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України в районі виконання бойових завдань, тому на воєнний стан переведено увесь особовий склад.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою судді від 24.03.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків, зокрема, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.
31.03.2025 року від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, мотивована тим, що на виконання бойового розпорядження командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.02.2022 року №591т/окп особовий склад Військової частини НОМЕР_3 вибув у відрядження в район виконання завдання для виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження. Зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення збройних формувань російської федерації на територію України Військова частина НОМЕР_1 , як тактична одиниця Збройних Силах України, сумлінно та ефективно виконує бойові завдання, визначені військово-політичним керівництвом держави на найбільш небезпечних напрямках бойових дій - Київська, Житомирська, Миколаївська, Запорізька області, Бахмутський район Донецької області, міста Бахмут, Соледар, АДРЕСА_1 . Крім того, звернув увагу, що помічник командира Військової частини НОМЕР_1 з 25.02.2022 року був відряджений у район виконання бойових завдань за призначення (станом на 24.03.2025 року - Куп?янський район Харківської області) з метою виконання обов?язків юридичного радника командира Військової частини НОМЕР_3 в частині дотримання вимог Міжнародного гуманітарного права, а також інших обов?язків, які виникають в ході ведення бойових дій, зокрема вирішення соціально-побутових та правових питань особового складу військової частини, які отримали поранення (травмування, контузії), загинули, зникли безвісті або потрапили в полон. Вищевказані обставини унеможливлюють ефективну роботу в адміністративно-господарському напрямку військової частини та призводять до неможливості своєчасно здійснювати судово-претензійну роботу військової частини. З у рахуванням викладеного, просить поновити строк звернення до суду та прийняти позовну заяву до розгляду.
Даючи оцінку вказаним доводам, суддя враховує таке.
За приписами ст.5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Строки звернення до адміністративного суду визначені у ст.122 КАС України.
Згідно з ч.1 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Також цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (ч.3 ст.122 КАС України).
Частиною 5 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, варто зазначити, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 року у справі №140/6315/20, від 24.06.2021 року у справі №420/4099/20, від 06.04.2023 року у справі №320/7204/21 та підстави для відступлення від них відсутні.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач, серед іншого, вказує, що «…03.02.2023 року під час звірки військовослужбовців, які перебувають в лікувальних закладах встановлено, що сержанта ОСОБА_1 виписано 30.11.2022 року з КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» м.Нововолинськ Волинської області, до Військової частини НОМЕР_1 з невідомих причин під час дії військового стану не прибув для проходження військової служби, місцезнаходження військовослужбовця не встановлено (рапорт міститься в акті службового розслідування від 17.03.2023 року №258А).».
З наведеного слідує, що 03.02.2023 року позивачу стало відомо про вчинене відповідачем порушення, втім, до суду з даним позовом Військова частина НОМЕР_1 звернулася лише 07.03.2025 року, тобто з пропуском встановленого законом тримісячного строку (більше ніж через два роки).
При цьому, суддя враховує, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2024 року №206 сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_1 звільнено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення - з 17.07.2024 року.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропущення строку звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на введення на території України з 24.02.2022 року правового режиму воєнного стану та відрядження особового складу Військової частини НОМЕР_2 в район виконання бойових завдань.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на момент вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом воєнний стан в Україні триває.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивачем не зазначено та не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан унеможливив своєчасне звернення до суду, адже, по перше: позовна заява від імені Військової частини НОМЕР_1 підписана представником Військової частини НОМЕР_1 , офіцером юридичної служби, лейтенантом юстиції Владиславом БУГАЙОВИМ, який діє на підставі довіреності від 02.07.2024 року; однак доказів відрядження ОСОБА_2 в район ведення бойових дій чи будь-яких інших підстав неможливості звернення до суду з даною позовною заявою у період з липня 2024 року по 07.03.2025 року ні у заяві про поновлення строку від 07.03.2025 року, ні у заяві на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху - не зазначено та судом встановлено. По друге, як видно з матеріалів позовної заяви, у період з лютого 2022 року у Військовій частині НОМЕР_1 проводилася правова робота, про що свідчать накази командира Військової частини від 04.02.2023 року №399А «Про призначення службового розслідування по факту неповернення з лікувального закладу військовослужбовця», від 17.03.2023 року №973А «Про результати службового розслідування та покарання винних» та від 12.07.2024 року №1072 «Про заподіяння матеріальної шкоди державі внаслідок неналежного виконання обов'язків військової служби та покарання винних».
З наведеного слідує висновок, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Позивач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 року у справі №560/403/22, від 03.11.2022 року у справі №560/15534/21, від 22.12.2022 року у справі №380/19423/21 та від 18.01.2023 року у справі №200/7384/19-а.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року по справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Втім, покликання позивача на введення воєнного стану, як причину пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини, які є об'єктивно непереборними та такими, що перешкоджали зверненню до суду упродовж двох років, не можуть бути визнані судом поважними.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України, а саме - повернення позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що в силу вимог ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович