Справа №761/2444/25
Провадження №11-сс/824/1784/2025
02 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Судді-доповідача: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
адвоката: ОСОБА_6
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває судове провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29 січня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 212 КК України.
02 квітня 2025 року під час судового засідання адвокатом ОСОБА_6 заявлено відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Уважає, що наявні підстави - інші обставини, які викликають сумніви в неупередженості суддів, що виникли в процесі розгляду даної справи.
Заява обґрунтована тим, що суд, з'ясувавши чи є клопотання в органу досудового розслідування, не запитав чи є клопотання у представника власника майна, перейшовши до розгляду апеляційної скарги по суті.
Окрім того, вказує, що цей склад суду брав участь у розгляді аналогічних клопотань у межах цього кримінального провадження, виносив суперечливі рішення, які не відповідають вимогам діючого законодавства, у тому числі врахував докази, які були подані на стадії апеляційного розгляду, проте були здобуті органом досудового розслідування задовго до звернення з клопотанням про арешт майна.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 80 КПК України особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді за наявності обставин, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так Європейським судом з прав людини у пункті 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Аргументи заявника про те, що суд, з'ясувавши чи є клопотання в органу досудового розслідування, не запитав чи є клопотання у представника власника майна, перейшовши до розгляду апеляційної скарги по суті; цей склад суду брав участь у розгляді аналогічних клопотань у межах цього кримінального провадження, виносив суперечливі рішення, які не відповідають вимогам діючого законодавства, у тому числі врахував докази, які були подані на стадії апеляційного розгляду, проте були здобуті органом досудового розслідування задовго до звернення з клопотанням про арешт майна, фактично зводяться до незгоди з прийнятими судом процесуальними рішеннями, що не може бути підставою для відводу колегії суддів.
При цьому, представником власника майна ОСОБА_6 у судовому засіданні жодних клопотань заявлено не було.
Отже, жодних об'єктивних даних на підтвердження обставин, які б викликали сумніви у неупередженості суддів, заявником надано не було, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Вищенаведені обставини не можуть свідчить про наявність підстав для висновку про упередженість колегії суддів та не є безумовними обставинами, визначеними статтями 75, 76 КПК України, які виключають участь колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у даному судовому провадженні.
Підстав для встановлення будь-якої прямої чи побічної зацікавленості судді, що викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності, під час розгляду даної заяви також не встановлено.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Інших обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у даному судовому провадженні заявником не наведено.
Виходячи з необґрунтованості заявленого відводу, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.
Керуючись статтями 75, 81, 418, 419 КПК України, -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3