справа №759/23933/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/495/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина 2021 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 20 серпня 2020 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за частиною другою статті 309 КК України направлене для розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, у кримінальному провадженні №12024100080003606 від 11 листопада 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Встановлено, що ухвала слідчого судді діє до 09 січня 2025 року включно.
Визначено відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку частини третьої статті 183 КПК України заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, а саме: отримувач ТУ ДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві, р/р UA128201720355259002001012089.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначено двохмісячний термін дії обов'язків, покладних на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.
У клопотанні сторони захисту - відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити старшому слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього зазначених у частині п'ятій статті 194 КК України обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
У мотивування скарги зазначає, що обґрунтована підозра та ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, не тільки не доведені, але й взагалі відсутні.
Посилається на те, що матеріали, які обґрунтовують подане стороною обвинувачення клопотання, взагалі не містять належного доказу, який доводить будь-яку причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому правопорушення, оскільки в ході особистого обшуку останнього не було вилучено жодної речовини.
Звертає увагу суду на те, що у ОСОБА_8 взагалі відсутні підстави переховуватись або виїхати на тимчасово окуповану територію, що стосується втечі за кордон, то наразі це не є можливим із-за військової агресії російської федерації.
Уважає, що старшим слідчим та прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним стороною обвинувачення ризикам.
Зауважує, що підозрюваний ОСОБА_8 є дуже хворою людиною, у нього тонзиліт, хибний суглоб ноги, остеомієліт великої та малої берцевої кістки ноги, гнійні рани ноги.
На переконання сторони захисту, до підозрюваного цілком можливим було б застосувати нічний домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100080003606 від 11 листопада 2024 року, в якому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено частиною другою статті 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 11 листопада 2024 року, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - «Амфітамін» масою 2,630 г, з метою особистого вживання та без мети збуту.
Надалі, усвідомлюючи, що вказана речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - «Амфетамін», ОСОБА_8 , маючи злочинний намір, спрямований на незаконне зберігання, поклав її до кишені штанів та кишені куртки, в яку був одягнутий, таким чином незаконно придбав та став зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром психотропної речовини амфетаміну у великому обсязі встановлена її вага від 1,5 г до 15 г.
11 листопада 2024 року о 12 год. 01 хв. працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Вахтанга Кікабідзе, 8 у порядку статті 208 КПК України було затримано громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при якому в ході особистого обшуку було вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - «Амфітамін» масою 2,630 г.
12 листопада 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
12 листопада 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100080003606 від 11 листопада 2024 року про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Встановлено, що ухвала слідчого судді діє до 09 січня 2025 року включно.
Визначено відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку частини третьої статті 183 КПК України заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, а саме: отримувач ТУ ДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві, р/р UA128201720355259002001012089.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначено двохмісячний термін дії обов'язків, покладних на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.
У клопотанні сторони захисту - відмовлено.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції; протоколом затримання ОСОБА_8 у порядку статті 208 КПК України від 11 листопада 2024 року; протоколами допитів свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчим суддею також враховано, що підозрюваний ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований та не має постійного місця проживання.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог частини четвертої, пункту 3 частини п'ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України, взявши до уваги надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі й тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зваживши на підвищену суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
З урахуванням наведеного, посилання апелянта на те, що матеріали, які обґрунтовують подане стороною обвинувачення клопотання, взагалі не містять належного доказу, який доводить будь-яку причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому правопорушення, оскільки в ході особистого обшуку останнього не було вилучено жодної речовини, є передчасними та підлягають встановленню під час судового розгляду.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Викладеними вище обставинами, які встановлені судом першої інстанції при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 , спростовуються доводи скаржників щодо неналежності та необґрунтованості доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
При цьому, посилання скаржника на те, що ОСОБА_8 є дуже хворою людиною, у нього тонзиліт, хибний суглоб ноги, остеомієліт великої та малої берцевої кістки ноги, гнійні рани ноги, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Колегією суддів в ході судового розгляду досліджено усі надані стороною захисту відомості про стан здоров'я підозрюваного та наявність у нього захворювання, відомості про яке містяться в матеріалах судової справи.
Разом з тим, надані відомості про стан здоров'я не можуть слугувати самостійною підставою для пом'якшення підозрюваному запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не надано доказів про неможливість утримання підозрюваного під вартою та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах установи попереднього ув'язнення, як не надано і відомостей про те, що наявні та діагностовані у ОСОБА_8 захворювання відносяться до переліку хвороб, які несумісні із триманням під вартою.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Окрім того, згідно з вимогами статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Станом на час розгляду апеляційної скарги строк дії ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року закінчився.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4