Справа № 504/317/25
Номер провадження 3/504/397/25
03.04.2025с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.,
секретаря судового засідання Батяла М.О.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
встановив:
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Під час розгляду справи встановлено, що 13.01.2025 року о 20:38 год ОСОБА_1 , повторно, протягом року керував автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Середня в с. Корсунці Одеського району Одеської області, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив 2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
За вказаним фактом співробітниками поліції відносно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №123286 від 13.01.2025 року за ч.5 ст.126 КУпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, вина правопорушника повністю доведена та підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №123286 від 13.01.2025 року, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення;
-довідкою про вчинення повторності адміністративного правопорушення, складеною 17.01.2025 року інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Стояновою В. з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період з 13.01.2024 року по 13.01.2025 року притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.ч.2-4 ст.126 КУпАП;
-витягом з інформаційного порталу Національної поліції про вчинення адміністративного правопорушення, сформованим 17.01.2025 року інспектором САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Стояновою В.;
-постановою про накладання адміністративного стягнення по страві про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3147056 від 27.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;
-відеозаписом, доданим до вказаного протоколу.
У рішенні «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення правопорушення, суд приходить до висновку про застосування до порушника адміністративного стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, викладеною у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 21.11.2024 у справі №752/17171/24 (провадження №33/824/4871/2024); у постанові Львівського апеляційного суду від 10.01.2025 у справі №461/7563/24 (провадження №33/811/1783/24); у постанові Полтавського апеляційного суду від 21.01.2025 у справі №553/3085/24 (провадження №33/814/186/25); у постанові Миколаївського апеляційного суду від 27.01.2025 у справі №482/137/24 (провадження №33/812/48/25); у постанові Запорізького апеляційного суду від 31.01.2025 у справі №314/4159/24 (провадження №33/807/279/25); у постанові Вінницького апеляційного суду від 18.02.2025 у справі №133/3229/24 (провадження №33/801/149/2025).
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд враховує те, що транспортний засіб ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .
Відповідно до п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
За таких обставин, суд вважає за неможливе застосувати до ОСОБА_1 такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9,11,21,33-35,40-1,126,221,283,384 КУпАП, п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд,
ухвалив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада»: https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Роз'яснити, що у випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Суддя А. В. Литвинюк