Справа №949/779/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
31 березня 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000097 від 28 березня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велюнь, Сарненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, одруженого, освіти середньої-спеціальної, раніше несудимого,
Старший слідчий СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000097 від 28 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу командира військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №744 від 04 листопада 2024 року, молодшого лейтенанта ОСОБА_7 призначено на посаду командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №183 від 01 липня 2024 року, сержанта ОСОБА_8 призначено на посаду стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Частина 3 статті 18 Кримінального кодексу України визначає, що службовою особою є особа, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймає в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційного розпорядчих чи адміністративно господарських функції, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноваженим органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноваженим органом, організації, судом або законом.
Відповідно до пункту 1 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 являються службовими особами, що обіймають посади в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 15:00 год. 28 березня 2025 року до 20:00 год. 29 березня 2025 року, командир взводу охорони при ІНФОРМАЦІЯ_5 молодший лейтенант ОСОБА_7 , стрілець взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 сержант ОСОБА_8 на підставі наказу №210 від 28 березня 2025 року "Про організацію роботи груп оповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_7 " були залучені до проведення мобілізаційних заходів, а саме вручення повісток про виклик військовозобов'язаним до Сарненського РТЦКСП. З ними в автомобілі була інспектор СВГ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 . Близько 15:30 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , рухаючись на службовому автомобілі марки "Nissan X-Trail", р.н. НОМЕР_1 , побачили в полі поблизу с. Загребля, Сарненського району Рівненської області, троє невідомих осіб та поїхали туди, щоб перевірити їх військово-облікові дані, однак ті втекли в напрямку с. Велюнь, Сарненського району Рівненської області. Після того вони поверталися по ґрунтовій дорозі до с. Загребля, де в зустрічному напрямку рухався трактор невстановленої марки під керуванням ОСОБА_4 . Під'їхавши до автомобіля марки "Nissan X-Trail", ОСОБА_4 двічі здійснив наїзд передньою частиною трактора на передню частину даного автомобіля. Після того, як ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вискочили з транспортного засобу, ОСОБА_4 ще раз під'їхав до автомобіля з лівого боку та вдарив його передньою частиною трактора, намагаючись зіштовхнути в канаву. Після того ОСОБА_4 , розуміючи, що останні є службовими особами та перебувають у форменому одязі Збройних сил України, маючи на меті перешкодити їх службовій діяльності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вискочив з трактора, дерев'яною дошкою вдарив по лівій руці ОСОБА_7 , що спричинило останньому закритий перелом верхньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням. Після того, ОСОБА_4 продовжив наносити удари руками по обличчю та тілу ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження.
28 березня 2025 року о 19 год. 30 хв. в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, було затримано ОСОБА_4 та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України.
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий, викладаючи обставини, на підставі яких дійшов висновку про наявність вказаних ризиків, послався на те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки санкцією частини 2 статті 350 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, тому враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, слідчого та прокурора.
Обґрунтування ризику - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 супроводжувалось із застосуванням насильства відносно потерпілих.
Отже, з огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, окрім як домашній арешт неможливе.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього, передбачені частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- носити електронний засіб контролю.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просить про його задоволення з тих самих мотивів, на які посилається слідчий та вказує на те, що із врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту. Водночас стороною захисту зазначено, що підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу не вбачають.
Потерпілий ОСОБА_7 був повідомлений у телефонному режимі про розгляд даного клопотання. Однак, у зв"язку із отриманими травмами, на момент розгляду клопотання потерпілий ОСОБА_7 перебував у військовому госпіталі, а тому просив суд обрати ОСОБА_4 суворіший запобіжний захід, аніж домашній арешт.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 відносно обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, висловив думку про те, що такий запобіжний захід буде надто м"яким, а тому вважав, що ОСОБА_4 слід обрати суворіший запобіжний захід. Також потерпілий ОСОБА_8 суду додав, що йому ОСОБА_4 28 березня 2025 року спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м"яких тканин потиличної ділянки зліва, у зв"язку із чим він проходить лікування у медичному закладі КНП "Дубровицька МЛ".
Суд, відповідно до статті 193 частини четвертої КПК України, допитав в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Дані свідки суду показали, що ОСОБА_4 , достеменно знаючи, що перед ним перебували працівники РТЦК та СП, оскільки вони перебували у форменому одязі Збройних Сил України, зумисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , таким чином перешкоджаючи їх законній діяльності. Окрім того, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 суду показали, що ОСОБА_4 зумисно двічі здійснив наїзд передньою частиною свого трактора на передню частину службового автомобіля марки "Nissan X-Trail", в якому перебували ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно зі змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір завданої майнової шкоди та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 28 березня 2025 року СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000097 та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином.
28 березня 2025 року о 19 год. 30 хв. в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, було затримано ОСОБА_4 та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України
Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення є докази на які посилається слідчий та які додані до клопотання, а саме: рапорт про прийняття повідомлення про вчинене правопорушення, протокол огляду місця події від 28 березня 2025 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28 березня 2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 31 березня 2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 28 березня 2025 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 28 березня 2025 року, медичною картою стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_8 , висновком експерта №57 від 29 березня 2025 року, іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "К.Г. проти Німеччини" - "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Разом з тим, обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Слід зауважити, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у частині 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Між тим, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинно бути обрано такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Тому, аналізуючи вказані у клопотанні слідчим та підтримані у судовому засіданні прокурором ризики, слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено наявність всіх тих ризиків, про які йдеться у клопотанні.
При цьому, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину та його наслідків, а також правової позиції Верховного суду у зазначеній категорії справ, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеними рикизи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вчинине кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , супроводжувалось із застосуванням насильства відносно потерпілих.
Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування домашнього арешту, як запобіжного заходу, прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено обставини встановлені в пунктах 1, 4, 5 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, однак не доведено необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Так, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який діє на даний час.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.
Відповідно до наказу командира військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №744 від 04 листопада 2024 року, молодшого лейтенанта ОСОБА_7 призначено на посаду командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №183 від 01 липня 2024 року, сержанта ОСОБА_8 призначено на посаду стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до пункту 1 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У той же час, при врахуванні тяжкості злочину потрібно враховувати раціональний зміст та ступінь суспільної небезпечності цієї особи, який дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від слідства й суду.
Отже, викладені в клопотанні слідчого обставини не дають підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте, свідчать про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, та в повній мірі узгоджуватиметься з нормами національного законодавства.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000097 від 28 березня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України - відмовити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити до 19:30 год. 27 травня 2025 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;
Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ ;
Код банку отримувача (МФО): 820172;
Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого за кожним викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти про зміну свого місця проживання слідчого, прокурора або суд;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватись із свідками і потерпілими у кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Дубровицького районного суду Рівненської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово Дубровицький районний суд Рівненської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків доручити ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 04 квітня 2025 року.
Слідчий суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1