Справа № 761/12792/25
Провадження № 1-кс/761/8981/2025
29 березня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000000056 від 21.01.2025, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Улан-Уде, РФ, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , не одружений, офіційно не працевлаштований, який
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000056 за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2024 року, не маючи постійного джерела доходів, переслідуючи на меті особисте збагачення, створив злочинну групу з числа мешканців м. Чернівці, об'єднав їх противоправні дії, розподілив між ними злочинні обов'язки, визначив способи виконання злочинного плану, відомого всім учасникам групи, спрямованого на вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень на території м. Чернівці та Чернівецької області за наступних обставин.
Визначившись з напрямками протиправної діяльності та взявши на себе функції керівника і активного учасника організованої групи, ОСОБА_8 з огляду на особисті якості кандидатів, зокрема, схильність до вчинення злочинів, навички скоєння злочинів у минулому, умови та спосіб їх життя, фізичний стан, зв'язки, здатність до підпорядкування залучив до складу групи учасників, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інших невстановлених не цей час досудовим розслідуванням осіб.
Вказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, за попередньою змовою зорганізувались у внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об'єднання, метою якого є вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, склали при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного, мали єдині наміри щодо вчинення кримінальних правопорушень, підтримували між собою міцні зв'язки, встановили чіткі правила поведінки всередині угрупування, керівником якого є ОСОБА_8 , та виконували всі його вказівки.
Так, у невстановленому на це час досудовим розслідуванням місці тау невстановлений час, проте не пізніше грудня 2024 року, ОСОБА_8 , довів ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свої наміри щодо заволодіння майном ОСОБА_12 . Після цього кожен із вказаних учасників почав діяти відповідно до раніше розробленого плану вчинення кримінального правопорушення та відведеної йому ролі.
28.01.2025 ОСОБА_8 , переслідуючи мету незаконного заволодіння майном ОСОБА_12 , надав вказівку ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , прибути до спортивного клубу «Аполлон» за адресою: м. Чернівці, вул. Парковий проїзд, 2. Того ж дня, приблизно о 12 год 05 хв, по прибуттю до визначеного місця ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , виконуючи вказівки ОСОБА_8 , прослідкували за маршрутом пересування ОСОБА_12 та, перебуваючи поблизу спортивного клубу «Аполлон», висунули йому вимогу про сплату неіснуючого боргу в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США (далі - «борг»), погрожуючи при цьому насильством, завданням шкоди його здоров'ю, наругою над його честю та гідністю.
У той же день приблизно о 12 год 20 хв до вказаного місця прибули ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , які на виконання спільного плану, разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_10 продовжили вимагати у ОСОБА_12 грошові кошти. При цьому ОСОБА_8 , застосовуючи фізичний вплив, погрожував останньому насильством, завданням шкоди його здоров'ю, наругою над його честю та гідністю, якщо останній не поверне «борг».
У подальшому, 08.02.2025 приблизно о 15 год 30 хв за вимогою ОСОБА_9 ОСОБА_12 прибув до торгівельного центру «DEPO'tMall»за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 265а. Під час спілкування ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_8 повторно повідомив ОСОБА_12 про необхідність вчасної сплати «боргу». У свою чергу, ОСОБА_12 , усвідомлюючи можливі небезпечні наслідки для свого життя та здоров'я, погодився і запропонував ОСОБА_9 сплатити частину«боргу» в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США. Натомість, ОСОБА_9 відповів, що частина повинна бути більшою та наполягав на сплаті всієї суми «боргу» до кінця лютого 2025 року.
Продовжуючи реалізацію розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, 28.02.2025 приблизно о 15 год 56 хв, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , зустрілись з ОСОБА_12 у торгівельному центрі «DEPO'tMall», де продовжили вимагати у ОСОБА_12 повернення всієї суми «боргу», однак останній повідомив про можливість передати їм грошові коштив сумі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США як частину сплати «боргу».
Цього ж дня ОСОБА_9 з використанням особистого облікового запису у месенджері «WhatsApp» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 повідомив ОСОБА_12 місцезнаходження автомобіля «Volkswagen» із державними номерними знаками «White» та проінструктував його, що автомобіль буде відчинений, а грошові кошти у розмірі 5 000 (п'яти тисяч) доларів США, що є частиною «боргу» ОСОБА_12 повинен покласти до речового ящику навпроти переднього пасажирського місця автомобіля.
Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що для контролю передачі грошових коштів ОСОБА_12 повинен відзвітувати у форматі відеозапису процесу залишення грошових коштів.
У подальшому, 28.02.2025 приблизно о 19 год 30 хв, ОСОБА_12 , перебуваючи під постійним фізичним та психологічним тиском організованої групи ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальну загрозу для свого життя та здоров'я, яка існує від вказаних осіб, на виконання злочинних вказівок співвиконавців злочинів, зокрема ОСОБА_9 , прибув до місця знаходження вказаного транспортного засобу на станції технічного обслуговування за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 265д, де залишив грошові кошти у сумі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США у речовому ящику автомобіля «Volkswagen» із державними номерними знаками «White», чим здійснив сплату частини «боргу», виконавши відеофіксацію своїх дій та надіславши відеозапис ОСОБА_9 у месенджері «WhatsApp».
Таким чином, ОСОБА_4 умисними діями, які виразилися у вимозі передачі чужого майна та вчиненні дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим (вимаганні), вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 КК України, що обґрунтовується такими матеріалами:
-листом ГУ «Д» ДЗНД СБ України від21.01.2025 щодо виявлення ознак кримінального правопорушення;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.03.2025;
-протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_13 від 08.03.2025;
-листом ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 14.03.2025 щодо виконання доручення;
-протоколом огляду від 28.10.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21.03.2025;
-протоколом огляду носія інформації від 21.03.2025;
-протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_14 від 21.03.2025;
-іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно здійснення впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілих; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи це недоведеністю підозри та ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також заявив скаргу в порядку ст. 206 КПК України.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В матеріалах клопотання слідчим наведено достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_4 , який підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає, що відносно останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_4 у випадку доведеності його вини загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів»;
-ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілого, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_4 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб;
-ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 має у своєму користуванні майно (речі), документи, які мають істотне значення для досудового розслідування, та у разі їх спотворення чи знищення встановлення всіх обставин кримінального правопорушення буде неможливим. Органом досудового розслідування проведено обшуки, під час яких виявлено та вилучено велику кількість речей і документів, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були знаряддям протиправних дій.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, із погрозою застосування насильства, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України слідчий суддя не визнає розмір застави.
Крім того суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину.
Також того слідчому судді не було надано доказів того, що ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Що стосується скарги захисника, заявленої в порядку ст. 206 КПК України, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
В своєму клопотанні захисник просить слідчого суддю:
1.Визнати затримання ОСОБА_4 , безпідставним.
2.Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти із залу суду.
Разом з тим слідчий суддя не вирішує питання законності затримання особи в порядку розгляду клопотання за ст. 206 КПК України.
Слідчий суддя роз'яснює, що підставою для звільнення особи з-під варти в порядку ст. 206 КПК України є лише відсутність судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти особа після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку; та у випадку якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Слідчий суддя, в порядку розгляду клопотання по ст. 206 КПК України не має права вирішувати питання щодо законності рішень слідчого, прокурора чи рішень суддів.
Натомість слідчий суддя встановлює наявність правових підстав для позбавлення особи свободи.
Так слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 був затриманий на підставі протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.03.2025 року.
Отже підстав для задоволення скарги захисника в порядку ст. 206 КПК України не має.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 197, КПК України,-
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на безпідставне затримання підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання слідчого ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити тривалістю 60 днів, починаючи з 28 березня 2025 року до 26 травня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1