Справа № 761/12793/25
Провадження № 1-кс/761/8982/2025
29 березня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджено з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42025112350000023 від 14.03.2025, за підозрою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не одруженої, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025112350000023 від 14.03.2025за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно зі ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий режим власності визначається виключно законами України.
Окрім того, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 України молодший лейтенант ОСОБА_3 повинна керуватися вимогами ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 14.03.2025, інженер відділення спеціального зв?язку інформаційно-телекомунікаційного центру (департаментів Міністерства оборони України) військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_3 , вступила у злочинну змову з невстановленими службовими особами Генерального штабу ЗС України, з метою сприяння в одержанні такими особами неправомірної вигоди за переведення військовослужбовців із «бойових» військових частин у «тилові».
Так, на початку березня 2025 року молодший лейтенант ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_7 , який діяв у інтересах військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_8 , що зможе вирішити питання переведення ОСОБА_8 із бойової військової частини в тилову.
В подальшому, 27.03.2025, приблизно о 17 год. 00 хв., молодший лейтенант ОСОБА_3 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , перебуваючи у внутрішньому дворі, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Генерального штабу ЗС України з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на сприяння в одержанні невстановленими службовими особами Генерального штабу ЗС України неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , за переведення ОСОБА_8 з однієї військової частини в іншу, внаслідок чого ОСОБА_8 мав бути переведений в «тилову» військову частину, розуміючи, що ОСОБА_8 , самостійно не має змоги перевестись, висловила ОСОБА_7 протиправну вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди у в розмірі 6 000 доларів США, для їх подальшої передачі невстановленим службовим особам Генерального штабу ЗС України за вирішення ними питання щодо переведення ОСОБА_8 у тилову військову частину.
28.03.2025 о 15 год. 55 хв., ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на сприяння в одержанні невстановленими службовими особами Генерального штабу ЗС України неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Генерального штабу ЗС України, перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 6, заклад «Сяйво книги», отримала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США для їх подальшої передачі невстановленим службовим особам Генерального штабу ЗС України за переведення ОСОБА_8 у тилову військову частину.
28.03.2025 о 15.55 год. в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.03.2025 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.03.2025, який повідомив про осіб, які здійснюють переведення осіб з військових частин;
-протоколом за результатами проведення негласних слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 27.03.2025;
-протоколом за результатами проведення негласних слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 28.03.2025;
-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ;
-протоколом особистого обшуку затриманої особи в прядку ст. ст. 208 КПК України;
-протоколом обшуку від 28.03.2025;
-повідомленням про підозру ОСОБА_3 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно здійснення впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисники, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив слідчого суддю обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи це необґрунтованістю ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В матеріалах клопотання слідчим наведено достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_3 , яка підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає, що відносно останньої необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності його вини загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів»;
-ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_3 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того слідчому судді не надано доказів того, що ОСОБА_3 , за станом здоров'я, не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також слідчий суддя приходить до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України до підозрюваної слід також визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрювану необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 197, КПК України
Клопотання слідчої ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів з моменту затримання підозрюваної, тобто до 26.05.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків передбачених КПК України у вигляді 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так і через інших осіб;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1