Головуючий І інстанції: М.М. Шаповал
04 квітня 2025 р. Справа № 480/6621/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерство у справах ветеранів України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/6621/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства у справах ветеранів України, в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій , Міністерства у справах ветеранів України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" від 01.02.2024 № 2/111/3/8, яким відмовлено позивачу в наданні статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , який є позивачем про надання йому статусу учасника бойових дій. з урахуванням висновків суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" від 02 лютого 2024 № 2/ІІІ/3/8 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій.
Зобов'язано Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що ніколи не заперечував факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, також звертає увагу, що суд першої інстанції не здійснив детальний аналіз обставин справи, ототожнюючи поняття “добровольче формування» та “добровольче формування територіальної оборони», хоча це є добровольчі формування різного характеру, не врахувавши, що особи, які до них входили відносяться до різних пунктів статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував, що довідку командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2024 видано позивачу саме як члену добровольчого формування територіальної громади та вона не може бути підставою для надання статусу учасника бойових дій згідно з пунктом 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ,
Також, суд першої інстанції не дослідив відмінність підстав для надання статусу учасника бойових дій та як наслідок не надав правову оцінку чи має позивач право на отримання статусу учасника бойових дій саме згідно з пунктом 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Також, апелянт покликається на те, що міжвідомча комісія не приймала рішення про відсутність взагалі правових підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, як це зазначає суд першої інстанції, оскільки це виходить за межі компетенції міжвідомчої комісії. Відтак, мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення спотворює належні та допустимі докази, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення міжвідомчої комісії позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій саме відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, тобто лише в межах компетенції міжвідомчої комісії, а не взагалі відповідно до всього Закону № 3551-ХІІ.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від відповідача також надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, відповідач вважає заперечення відповідача, викладені у відзиві безпідставними та необґрунтованими, просить задовольнити апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 02.04.2022 позивачем офіційно укладено контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування Сумської територіальної громади № 3 в особі ОСОБА_2 , який набув чинності з 26.02.2022.
02.04.2024 командиром військової частини НОМЕР_2 видано довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України № 2/4051 про те, що позивач дійсно в період з 26.02.2022 по 07.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України м. Суми.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати його учасником бойових дій у відповідності до ст 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ.
Міжвідомча комісія на своєму засіданні 01.02.2024 розглянула заяву позивача та прийняла рішення № 2/ІІІ/3/8 відмовити позивачу, у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Приймаючи зазначене вище рішення, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 5 Порядку № 413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:
1) комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - відомчі комісії) - стосовно осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ;
2) міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінветеранів - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, при наданні статусу особам, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, та особам, зазначеним у пункті 21 або пункті 25 частини першої статті 6 Закону.
Також, відповідач вказав, що зі змісту заяви та доданих неї документів, вбачається, що позивач просить розглянути на міжвідомчій комісії питання надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-ХІІ. Однак, згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 02.01.2024 № 2/20 позивач брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, у період з 26.02.2022 по 07.04.2022 як доброволець Добровольчого формування № НОМЕР_3 Сумської територіальної громади, що не відповідає пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ. Натомість особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади та брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону, що згідно з пунктом 5 Порядку виходить за межі компетенції міжвідомчої комісії. Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу III Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 за № 521/36143, міжвідомча комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій. Враховуючи вищезазначене, міжвідомчою комісією (протокол засідання від 01.02.2024 № 2) прийнято рішення відмовити позивачу в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вважаючи рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з відсутності обґрунтування підстав прийняття відмови в наданні статусу учасника бойових дій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Згідно зі статтею 4 Закону N 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII, учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року, відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п'ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є:
- свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
- особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 413 (далі - Порядок №413)
Відповідно до пункту 5 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - Порядок № 413, в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення міжвідомчої комісії) рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - відомчі комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку (тобто осіб, зазначених у пунктах 19, 20 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ); міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінветеранів, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно осіб, зазначених в абзацах четвертому та шостому пункту 2 цього Порядку (тобто осіб, зазначених у пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, або командири добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання. Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.
Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзацах четвертому і шостому пункту 2 цього Порядку, або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.
Спірні правовідносини врегульовані Положенням про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 N 43.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 1 Розділу II вказаного вище Положення № 43 основними завданнями Міжвідомчої комісії є, зокрема:
-надання статусу учасника бойових дій у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, особам, зазначеним в пунктах 19, 20 та 22 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
-надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За приписами пункту 2 Розділу III цього ж Положення Міжвідомча комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі документів, зазначених у пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону, пункті 4 Порядку № 413 та пункті 4 Порядку № 203.
Міжвідомча комісія розглядає документи та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання (відмови у наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії, підприємства, установи, організації або їх працівників, осіб, зазначених у «пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону, за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення. (пункт 3 Розділу III Положення).
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу III Положення № 43 міжвідомча комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.01.2024 командиром військової частини НОМЕР_2 видано довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України № 2/20 про те, що позивач дійсно в період з 26.02.2022 по 07.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України м. Суми (а.с.8).
Також, 02.04.2022 позивачем укладено контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі командира цього ДФТГ ОСОБА_2 , згідно з п. 13 цей контракт діє з 26 лютого 2022 року.
Позивач прийняв присягу добровольця територіальної громади 26 лютого 2022 року, що також підтверджується копією контракт добровольця територіальної оборони (а.с. 5).
Наведені вище фактичні обставини сторонами не оспорюються.
Аналізуючи оскаржуване рішення міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 01.02.2024 № 2/ІІІ/3/8 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій колегія суддів зазначає таке.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що позивач звернувся до міжвідомчої комісії із заявою від 13.01.2024 щодо надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до статті 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зі змісту заяви, та доданих до неї документів, вбачається, що ОСОБА_1 просить розглянути на міжвідомчій комісії питання надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини 1 ст. 6 Закону Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У подальшому, досліджуючи довідку командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 02.01.2024 міжвідомча комісія не ставлячи під сумнів підтвердженість даною довідкою факту приймання позивачем участі у здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державу у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України, звернула увагу, що згідно з даною довідкою позивач входив до складу добровольчого формування територіальної громади, що не відповідає пункту 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Крім того, зі спірного рішення також вбачається, що позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій на підставі підпункту 1 пункту 5 розділу III Положення № 43, тобто за відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій. Разом з тим у рішенні міжвідомчої комісії конкретизовано, що ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Колегія суддів зазначає, що пунктом 25 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено дві підстави для набуття статусу учасника бойових дій, а саме:
-учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року, відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
-учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою для набуття статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є період протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а саме з 24 лютого по 25 березня 2022 року.
У резолютивній частині оскаржуваного рішення міжвідомчої комісії Позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій саме відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Разом з тим, у спірному рішенні міжвідомчою комісією надано оцінку щодо наявності у позивача підстав для набуття статусу учасника бойових дій в частині участі позивача у складі добровольчого формування. Проте міжвідомча комісія не надала оцінки наявності у позивача підстав для набуття статусу учасника бойових дій у зв'язку із здійсненням заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України".
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 Розділу III Положення N 43 міжвідомча комісія наділена правом уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховувати пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості прийняття відмови в наданні статусу учасника бойових дій, оскільки міжвідомча комісія в оскаржуваному рішенні не надала оцінки щодо наявності у позивача підстав для набуття статусу учасника бойових дій, передбачених пунктом 25 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині участі позивача у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року, відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України".
Щодо доводів апеляційної скарги про відмінність підстав для надання статусу учасника бойових дій особам, які відносяться до “добровольчого формування» та “добровольчого формування територіальної оборони», тобто до різних пунктів статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», колегія суддів зазначає, що у рішенні міжвідомчої комісії не надано вичерпної оцінки щодо наявності у позивача підстав для набуття статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Посилання ж відповідача в оскаржуваному рішенні на наявність у позивача підстав для набуття статусу учасника бойових дій відповідно до п. 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не звільняє відповідача від обов'язку надати обґрунтовану оцінку у своєму рішенні щодо наявності або відсутності у позивача підстав для набуття статусу учасника бойових дій, передбачених пунктом 25 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у межах поданої заяви.
Щодо посилань відповідача на помилковість застосування судом першої інстанції положення Закону України "Про звернення громадян", оскільки згідно з абзацом третім пункту 1 Порядку № 413 адміністративні акти, процедура прийняття яких визначається цим Порядком, приймаються з дотриманням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, установлених Законом № 3551-ХІІ колегія суддів зазначає, що станом на час прийняття спірного рішення міжвідомчої комісії, діяла редакція Порядку № 413 від 23.12.2023, яка не містила вказаного положення. Відтак, колегія суддів відхиляє дані доводи.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 480/6621/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий