печерський районний суд міста києва
757/38440/24-к
1-кс-33430/24
30 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Одеського слідчого ізолятора,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до ЄРДР його заяви № 27-р про вчинене кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не прибув. Подав заяву про розгляд скарги без його участі. У задоволенні скарги просив відмовити.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність прокурора на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, заслухавши скаржника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення(злочину), наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення (злочин) є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення (злочину). Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
З матеріалів скарги вбачається, що листом від 15.03.2024 Офісом Генерального прокурора заява ОСОБА_3 за № 27-р була скерована до Миколаївської обласної прокуратури для організації розгляду та прийняття рішення, про що заявника повідомлено листом від 15.03.2024 №27/2-23041вих-24 27р.
Відповідь отримана ОСОБА_3 28.03.2024.
Скарга надіслана суду 03.04.2024.
Наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 затверджено Інструкцію про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні правопорушення (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3.7 Інструкції, за заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, що не підслідні органам прокуратури, але надійшли на розгляд прокуратур обласного рівня чи Генеральної прокуратури України керівники структурних підрозділів апаратів організовують роботу щодо скерування їх відповідно до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня за територіальною юрисдикцією.
Пунктом 5 Глави 2 Розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, визначено, що облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами статті 218 КПК України.
Крім того, відповідно до п. 1 Розділу 2 Положення, облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, органу дізнання або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п'ятою статті 214 КПК України.
Отже, направлення службовими особами Офісу Генерального прокурора вказаної заяви про вчинене кримінальне правопорушення за територіальним принципом узгоджується з вищезазначеними вимогами закону та наказом Генерального прокурора № 125 від 03.12.2012 р. та свідчить про вчинення службовими особами дій, направлених на дотримання прав заявника щодо прийняття заяви про кримінальне правопорушення та подальшого внесення по ній відомостей до ЄРДР.
Відтак, відсутня бездіяльність, на яку посилається скаржник, оскільки Офіс Генерального прокурора діяв у межах чинного законодавства та наданих йому повноважень і на виконання вимог вищезазначених наказів Генеральної прокуратури України, а також з урахуванням положень ст. 216 КПК України (підслідність) та ст. 218 КПК України (місце проведення досудового розслідування).
Крім того, статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Отже, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Тому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
У судовому засіданні було встановлено, що на думку скаржника ОСОБА_3 , кримінальне правопорушення полягає в тому, що під час розгляду справи за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (вироком від 20.09.2022 Заводським районним судом м. Миколаїв ОСОБА_3 засуджений до 7 років позбавлення волі, вирок не вступив у законну силу) змінюються прокурори, йому змінили адвоката без його згоди, однак він просить, що його захист здійснював адвокат ОСОБА_4 , який призначений йому державою. Крім того, є свідчення осіб про його невинуватість. Експертним висновком підтверджено, що ножем, який є речовим доказом, він не наносив удар потерпілому. Є інша особа, яка вчинила цей злочин. Обвинувачення від 03.03.2021 передане до суду неправомірно, його продовжують тримати під вартою незаконно, докази вчинення ним кримінального правопорушення відсутні, а докази його невинуватості приховуються. В апеляційному суді відмовились підключати на ВКЗ його адвоката ОСОБА_4 та змінили йому адвоката, а коли він запитав у прокурора, на яких підставах йому пред'явлено обвинувачення, його видалили із зали суду.
Заслухавши скаржника ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлені скаржником події не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, що у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.
Наведені обставини, що були висловлені ОСОБА_3 у судовому засіданні, зводяться по суті до незгоди із висунутим йому обвинуваченням, прийнятими рішеннями суддями про продовження його запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміною прокурорів у кримінальному провадженні та зміною адвоката, призначеного державою. Висунута підозра була предметом розгляду Заводського районного суду м. Миколаїв та переглядається наразі судом апеляційної інстанції.
Посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Крім того, скаржником до скарги не було долучено копії заяви про вчинення кримінального правопорушення, що позбавляє слідчого суддю дослідити її зміст. Однак, повідомлені ОСОБА_3 в ході розгляду скарги обставини не свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя не вчиняє заходів щодо збирання доказів за скаргою, такий обов'язок покладається на скаржника.
Слідчий суддя, виходячи із принципу диспозитивності, не може вийти за межі своїх повноважень та вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд.
Конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу її процедуру, яка здійснюється, водночас право на звернення у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду).
Враховуючи, що положенням ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких ОСОБА_3 у судовому засіданні наведено не було, копії заяви про вчинення кримінального правопорушення до матеріалів скарги долучено не було, а заява не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, і заява ОСОБА_3 скерована до Миколаївської обласної прокуратури для розгляду, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності суспільного-небезпечного діяння, відсутня.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
Керуючись ст. 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 06.01.2025 о 09:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_5