ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/14256/24
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/14256/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31; ідентифікаційний код 41916045)
до Служби безпеки України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33; ідентифікаційний код 00034074)
про стягнення 56 579, 41 грн.,
без виклику представників сторін,
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - позивач) з позовом про стягнення з Служби безпеки України основного боргу у розмірі 56 579, 41 грн. за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24 березня 2021 року № 40958012П-Т121.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник) та Службою безпеки України в особі відокремленого підрозділу «Військова частина НОМЕР_1 » (далі - Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24.03.2021 № 40958012ПТ121 (далі - Договір), додатком до якого є Комерційна пропозиція «Тендер» постачальника електричної енергії ТОВ «Київські енергетичні послуги» Військовій частині НОМЕР_1 Служби безпеки України (далі - Комерційна пропозиція). Відповідачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 . Договір достроково розірвано сторонами з 01.11.2021 (останній день дії Договору - 31.10.2021), про що Відповідача повідомлено листом № 25/4/7/10/32455 від 08.10.2021. При цьому, пунктом 10.3 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі розірвання Договору за ініціативою будь-якої зі сторін, він діє до повної оплати заборгованості по Договору. Оскільки «Військова частина НОМЕР_1 » не є юридичною особою, то, з урахуванням ст.ст. 80, 95, 96 Цивільного кодексу України, не може самостійно виступати відповідачем у суді, а за її зобов'язаннями відповідає юридична особа, якою створено відповідний відокремлений структурний підрозділ. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З урахуванням зазначеного, стягнення заборгованості за Договором здійснюється зі Служби безпеки України як юридичної особи від імені якої діє відокремлений структурний підрозділ.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Пунктом 4.1 Договору встановлено ціну за одиницю товару станом на дату укладення Договору, яка в подальшому змінювалася шляхом підписання додаткових угод до Договору. Зокрема, 27.08.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 24.03.2021 № 40958012ПТ121 за О/Р 40958012 (далі - Додаткова угода № 3). Пунктом 2 Додаткової угоди № 3 сторони погодили внести зміни до Договору та додатків до Договору, що містять інформацію про ціну за одиницю (грн/кВт*год), та викласти ціну за одиницю в наступній редакції: «Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що з серпня 2021 р. становить 2,89634 грн/кВт*год (без ПДВ)». Відповідно до абз. 1 п. 4.2 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії. Пункт 4.3 Договору зазначає, що розрахунковим періодом за Договором є 1 календарний місяць. Відповідно до п. 4.2 Комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Згідно з абз. 5 п. 5.1 Комерційної пропозиції у разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем. Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Згадана інформація додатково підтверджена у додатку 24 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 20.12.2021 № 3/01/3/41879. На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії Позивачем сформовано та видано рахунок за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» від 01.11.2021 № 40958012/10/1 на суму - 67 212,98 грн. Крім того, нарахування за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» скориговано Позивачем, зокрема: - рахунком від 19.11.2021 № 40958012/11/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму -18,35 грн; - рахунком від 17.05.2022 № 40958012/5/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму -10 810,57 грн; - рахунком від 16.04.2024 № 40958012/4/1 здійснено донарахування на суму 195,35 грн. В коригувальному рахунку розміри коригувань окремо по розрахункових періодах з технічних причин зазначаються без ПДВ, а ПДВ нараховується на загальну суму коригувань. В позовній заяві суми коригувань зазначаються одразу з ПДВ. Оплати в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» Відповідачем не здійснювались. Таким чином, за період 01.10.2021 - 31.10.2021 (розрахунковий період «жовтень 2021 р.») Відповідачу з урахуванням донарахувань / коригувань нараховано 56 579,41 грн, а сплачено 0,00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач - Служба безпеки України подало до суду 13.12.2024 Відзив на позовну заяву, яким повністю заперечує проти заявлених позовних вимог з наступних підстав. 24.03.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 СБ України (далі - СБ України) та ТОВ "КЕП" укладено договір № 40958012П-Т121/21/36 про постачання (закупівлю) електричної енергії (далі - Договір) на суму - 714 150,55 гри., об'ємом - 205 475 кВт*год.
Відповідно до пункту 4.2. Договору, ціна за одиницю товару за цим Договором може змінюватися з дотриманням Сторонами норм, передбачених пункту 2 частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Ціна за 1 кВт не може змінюватись більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення загальної суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше виконання умов договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Така зміна ціни електричної енергії визначається шляхом укладання додаткових угод до даного Договору, погоджується сторонами до 30-го числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути змінена після даного терміну з обов'язковим оформленням додаткової угоди. Внесення таких змін до Договору повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Враховуючи вимоги пункту 4.2. Договору, протягом 2021 року Сторонами було укладено три додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, а саме: першою додатковою угодою ціну за одиницю товару було збільшено до 2,52848 грн за 1 кВт*год (без ПДВ); другою додатковою угодою ціну за одиницю товару було збільшено до 2,70374 грн за 1 кВт*год (без ПДВ); другою додатковою угодою ціну за одиницю товару було збільшено до 2,89634 грн за 1 кВт*год (без ПДВ). При цьому, загальна сума Договору не змінювалась.
З урахуванням підняття тарифу протягом 2021 року споживання та оплата електроенергії здійснювалась на підставі умов Договору наступним чином: квітень 2021 - 63 914 кВт*год - 180 829,58 грн. з ПДВ; травень 2021 - 30 925 кВт*год - 87 868,68 грн. з ПДВ; червень 2021 - 56 829 кВт*год - 172 263,24 грн. з ПДВ; липень 2021 - 38 030 кВт*год - 108 081,12 грн. з ПДВ; серпень 2021 - 33 674кВт*год - 117 037,63 грн. з ПДВ; вересень 2021 - 29 363 кВт*год - 40 360,50 грн. з ПДВ. Всього: 252 735 кВт*год - 706 440,75 грн. з ПДВ.
За фактом споживання визначеного п. 1.3. Договору об'єму електричної енергії, СБ України на підставі Акту прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2021 здійснено останній платіж, після чого залишок коштів на рахунку складав 7 709,80 грн.
Згідно умов Договору, СБ України здійснює закупівлю електричної енергії в обсягах та межах реального фінансування видатків на відповідні цілі.
Стосовно відсутності коштів на рахунку СБ України повідомлялось ТОВ "КЕП" листами від 20.10.2021 № 28/13330, від 12.11.2021№ 28/14709 та від 20.12.2021 № 28/16709.
Враховуючи викладене вище, СБ України станом на жовтень 2021 року було спожито весь об'єм електричної енергії, визначений Договором. Будь-які додаткові угоди щодо збільшення об'єму електричної енергії до Договору не укладались, що в свою чергу підтверджує факт виконання СБ України своїх обов'язків за Договором.
Крім того, розділом 7 Договору передбачено, що Постачальник (ТОВ "КЕП") має право звернутися до оператора системи, тобто до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", з вимогою про відключення об'єкта Споживача (СБ України) від електроживлення, який в свою чергу в одноденний термін з 01.10.2021 перевів би СБ України на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Однак, в період з 01.10.2021 по 01.11.2021 електропостачання для потреб СБ України продовжилося ТОВ "КЕП", що призвело до нарахувань, які не передбачені Договором.
Оскільки залишок коштів за Договором станом на жовтень 2021 складав 7 709,80 грн. (2 332 кВт*год), що не задовольняло обсяги споживання СБ України та унеможливлювало в подальшому здійснення оплати електричної енергії, ТОВ "КЕП" повинне було передати вищезазначену інформацію оператору системи розподілу (ОСР).
Враховуючи викладене вище, а також те, що залишок коштів (7 709,80 грн.) на рахунках СБ України станом на жовтень 2021 року, передбачених фінансуванням видатків на відповідні цілі, не покривав місячну потребу споживання електричної енергії СБ України, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 7 Договору ТОВ "КЕП" мав право звернутися до оператора системи розподілу (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі), з вимогою відключення СБ України від електроживлення.
Однак, ТОВ "КЕП" не було вжито заходів щодо відключення СБ України із власної ініціативи та продовжило постачання електричної енергії включно до 31.10.2021 року, без урахування п. 1.3 та Додатку 4 до Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 3.
Стислий виклад відповіді позивача на відзив.
Позивачем 20.12.2024 подано до суду Відповідь на Відзив, в якій позивач категорично не погоджується з наведеними у відзиві на позовну заяву доводами відповідача, у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю ситуації, з наступних підстав.
Уклавши Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24.03.2021 № 40958012П-Т121 (далі - Договір), Відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати Постачальнику вартості використаної (купованої) електричної енергії (п. 1.1 Договору), а підписавши Додаткову угоду № 3 від 27.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 24.03.2021 № 40958012П- Т121 за О/Р 40958012 (наявна в матеріалах справи, далі - Додаткова угода № 3) - зобов'язання здійснювати оплату за вказаною у ній ціною з розрахункового періоду «серпень 2021 р.». Посилання Відповідача на те, що останній здійснює закупівлю електричної енергії в обсягах та межах реального бюджетного фінансування видатків, а проблема виникла у зв'язку із неодноразовим збільшенням цін, не може братись до уваги. Відповідач мав планувати своє споживання з урахуванням умов Договору та, за потреби, міг зменшити або взагалі припинити його. Крім того, ціна договору визначається з урахуванням очікуваного обсягу споживання, при цьому, за умовами п. 1.3 Договору, обсяг закупівлі може бути зменшений залежно від реально фінансування видатків. Відповідно, Відповідач мав зменшити обсяг споживання електричної енергії. З урахуванням наведеного, й того, що ні Договір, ні укладені до нього додаткові угоди (зокрема Додаткова угода № 3), в судовому порядку недійсними не визнавались, нарахування за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» здійснено належно, оскільки проведено згідно галузевого законодавства на підставі даних наданих оператором системи (підтверджені у додатку № 24 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 3/01/3/41879 від 20.12.2021, копія в матеріалах справи) та погодженої зі Споживачем ціни відповідно до підписаної до Договору Додаткової угоди № 3. Фактичне споживання Відповідачем у розрахунковому періоді «жовтень 2021 р.» відбулося у певному обсязі відповідно до вищезазначеного листа оператора системи розподілу (далі - ОСР), тому цей обсяг електричної енергії має бути оплачений Відповідачем Позивачу згідно умов Договору, додаткових угод та галузевого законодавства у сфері електроенергетики.
Також позивач зазначає, що припинення електропостачання є правом Позивача, а не обов'язком. Пункт 7.1 Договору, на який Відповідач посилається у відзиві, також передбачає саме право Позивача виключно у разі порушення строків оплати звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта Споживача. При цьому, відключення об'єкта споживача не означає автоматичне його переведення на постачання постачальником останньої надії (далі - ПОН), як це тлумачить Відповідач.
Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив.
Відповідач подав до суду 13.01.2025 заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких Служба безпеки України, категорично не погоджується у зв'язку з необґрунтованістю доводів Позивача, а також їх невідповідністю положенням чинного законодавства, з наступних підстав.
Щодо обов'язку Відповідача здійснити оплату за спожиту електроенергію Служба безпеки України наполягає, що зобов'язання з оплати електроенергії виконувалися в межах договору № 40958012П-Т121/21/36 від 24.03.2021 та реального фінансування. Відповідно до пункту 1.3 договору, обсяг закупівлі міг бути зменшений залежно від бюджетного фінансування. Ця умова була зафіксована сторонами при укладенні договору та є обов'язковою до виконання.
Щодо аргументів Позивача про невиконання Відповідачем своїх зобов'язань Посилання Позивача на статті 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України є некоректним у контексті умов конкретного договору. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року коштів на рахунках СБУ для оплати електроенергії у зазначених обсягах не було. Відповідно до листів СБУ від 20.10.2021 №28/13330, від 12.11.2021 №28/14709 та від 20.12.2021 №28/16709, Позивача було повідомлено про це своєчасно.
Щодо можливості припинення електропостачання Договір передбачав право Позивача звернутися до оператора системи розподілу з вимогою про припинення електропостачання у разі порушення строків оплати. Проте Позивач не скористався цим правом, чим продовжив постачання електроенергії всупереч умовам договору. Відповідно, нарахування за жовтень 2021 року є неправомірним.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.
13.12.2024 через систему "Електронний суд" від Служби безпеки України надійшов Відзив на позовну заяву.
20.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшла Відповідь на відзив.
13.01.2025 через систему "Електронний суд" від Служби безпеки України надійшло Заперечення відповідача на відповідь на відзив.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
24.03.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (Постачальник) та Службою безпеки України (Споживач) укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 40958012П-Т121, за предметом якого, Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до п. 1.2 Договору Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період: 01.03.2021 по 31.12.2021 становить 251 285, кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 40958012.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору Строк (термін) поставки товару: 01.03.2021 по 31.12.2021. Місце поставки (передачі) товару: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 96 та м. Київ, вул. Хорива, 8/16.
Відповідно до п. 2.3, 2.4 Договору Споживач має право змінювати Постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ, та положень цього Договору. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції Постачальника, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 2,842 грн за 1кВт*год з ПДВ. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.
Відповідно до Комерційної пропозиції «Тендерна» постачальника електричної енергії ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» Військова частина НОМЕР_1 Служба безпеки України, яка є Додатком 2 до Договору № 40958012П-Т121 від 24.03.2024, на момент укладення договору ціна сформована за результатами переговорної процедури, згідно ст. 40, п. 2, п.п. 1 Закону України « Про публічні закупівлі» та становить (2,842грн. з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 4.2 Договору).
Згідно п. 4.3 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 4.4. Договору вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить: 595 126, 64 грн., крім того ПДВ 119 025, 33 грн., всього з ПДВ 714 151, 97 грн, у тому числі: Загальний фонд - 714 151, 97 грн., враховуючи ПДВ 119 025, 33 грн.
Відповідно до п. 4.5, 4.6 Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у передбачені Договором строки або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу за умови попередження Споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
Згідно п. 5.2 Договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 7.1, 7.2 Договору Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта Споживача від електроживлення у випадку порушення Споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє Споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за спожиту електричну енергію за цим Договором.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до « 31» грудня 2021 р., якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 12.1 Договору).
Відповідно до п. 12.3 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.
Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.
27.08.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Служба безпеки України (Споживач) укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 40958012П-Т121 від 24.03.2024, за умовами якої:
1. Сторони погодили збільшити на розрахунковий період з серпня 2021р. ціну за одиницю товару у зв'язку із зміною середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» (ЦРДН), пов'язаної з коливанням ціни на ринку, що визначається за оперативними даними Державного підприємства «Оператор ринку».
2. Внести зміни до Договору та додатків до Договору, що містять інформацію про ціну за одиницю (грн/кВт*год), та викласти ціну за одиницю в наступній редакції:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що з серпня 2021 р. становить 2.89634 грн/кВт*год. (без ГІДВ)».
3. Інші умови Договору залишаються незмінними та є обов'язковими для Сторін.
Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.
На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії Позивачем сформовано та видано рахунок за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» від 01.11.2021 № 40958012/10/1 на суму - 67 212,98 грн.
Листом № 25/4/7/10/32455 від 08.10.2021 позивач відповідача повідомив про дострокове розірвано сторонами Договору № 40958012П-Т121 від 24.03.2024 з 01.11.2021 (останній день дії Договору - 31.10.2021).
З позовної заяви вбачається, що нарахування за розрахунковий період «жовтень 2021 р.» скориговано позивачем, зокрема:
- рахунком від 19.11.2021 № 40958012/11/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму - 18,35 грн;
- рахунком від 17.05.2022 № 40958012/5/1 здійснено коригування в сторону зменшення на суму - 10 810,57 грн;
- рахунком від 16.04.2024 № 40958012/4/1 здійснено донарахування на суму 195,35 грн.
Відповідачу з урахуванням донарахувань / коригувань нараховано до сплати 56 579,41 грн. за користування електроенергії, а сплачено 0,00 грн.
25.05.2024 позивачем направлено відповідачу вимогу № 25/4/7/20/17068. Вказана вимога відповідачем залишена без відповіді.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: Договору 40958012П- Т121 від 24.03.2021; Комерційної пропозиції Тендерна; довідки про присвоєння суб'єкту ідентифікаційного коду від 28.05.2020; додаткової угоди 3 до Договору, листа про припинення дії договору № 25/4/7/10/32455 від 08.10.2021; листа ПрАТ ДТЕК Київські електромережі від 20.12.2021 з додатком; рахунку за розрахунковий період жовтень 2021; коригуючих рахунків; вимоги № 25/4/7/20/17068 від 25.05.2024 з доказами відправки й отримання; відомостей з ЄДР ЮО щодо позивача; відомості з сервісу Liga Contr Agent щодо відповідача.
За загальними положеннями цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Отже, згідно з положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, оплата вартості одержаної від постачальника електричної енергії повинна проводитись споживачем відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно із частинами 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За приписами частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
Як встановлено матеріалами справи, 24.03.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (Постачальник) та Службою безпеки України (Споживач) укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 40958012П-Т121, за предметом якого, Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до п. 1.2 Договору Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період: 01.03.2021 по 31.12.2021 становить 251 285, кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до п. 4.4. Договору вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить: 595 126, 64 грн., крім того ПДВ 119 025, 33 грн., всього з ПДВ 714 151, 97 грн, у тому числі: Загальний фонд - 714 151, 97 грн., враховуючи ПДВ 119 025, 33 грн.
Згідно поданого відповідачем до суду Відзиву на позовну заяву, відповідно до пункту 4.2. Договору, протягом 2021 року Сторонами було укладено три додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, а саме:
першою додатковою угодою ціну за одиницю товару було збільшено до 2,52848 грн за 1 кВт*год (без ПДВ);
другою додатковою угодою ціну за одиницю товару було збільшено до 2,70374 грн за 1 кВт*год (без ПДВ);
третьою додатковою угодою ціну за одиницю товару було збільшено до 2,89634 грн за 1 кВт*год (без ПДВ).
З урахуванням підняття тарифу протягом 2021 року споживання та оплата електроенергії здійснювалась на підставі умов Договору наступним чином:
- квітень 2021 - 63 914 кВт*год - 180 829,58 грн. з ПДВ;
- травень 2021 - 30 925 кВт*год - 87 868,68 грн. з ПДВ;
- червень 2021 - 56 829 кВт*год - 172 263,24 грн. з ПДВ;
- липень 2021 - 38 030 кВт*год - 108 081,12 грн. з ПДВ;
- серпень 2021 - 33 674кВт*год - 117 037,63 грн. з ПДВ;
- вересень 2021 - 29 363 кВт*год - 40 360,50 грн. з ПДВ.
Всього: 252 735 кВт*год - 706 440,75 грн. з ПДВ.
Як зазначає СБ України у Відзиві на позовну заяву, станом на жовтень 2021 року було спожито весь об'єм електричної енергії, визначений Договором. Будь-які додаткові угоди щодо збільшення об'єму електричної енергії до Договору не укладались, що в свою чергу підтверджує факт виконання СБ України своїх обов'язків за Договором.
Конституційний Суд України в пунктах 3, 4 свого рішення № 3-рп/99 від 08.04.1999, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. При цьому Конституційний Суд України вказав, що «інтереси держави» є оціночним поняттям.
Велика Палата Верховного Суду підтримала ці висновки, зокрема, в пункті 82 постанови від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 та підпункті 7.14 постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
Згідно зі статтею 46 Бюджетного кодексу України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).
Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом (стаття 47 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Частиною другою ст. 48 БК України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).
При цьому, згідно ч. 4 ст. 48 БК України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Таким чином з наведеного вбачається, що відсутність бюджетного фінансування в силу приписів статті 48 Бюджетного кодексу України позбавляє відповідача права на оплату боргу у розмірі 56 579, 41 гр. за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 24 березня 2021 року № 40958012П-Т121.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА