ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/583/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/583/25
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» (03028, м. Київ, проспект Науки, 30; код ЄДРПОУ 39573316)
про стягнення 2 717, 50 грн.,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» збитки у розмірі 2 717, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 квітня 2021 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - ДП МА «Бориспіль», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» (надалі - ТОВ ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД», Постачальник) було укладено Договір № 35.1-14/3.1-007. Відповідно до п. 3.1 Договору сума, визначена у Договорі (ціна Договору) становить 417 762 грн (чотириста сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн 00 коп.), включаючи ПДВ 20% - 69 627,00 грн (шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять сім грн 00 коп.). Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки Товару: 30 календарних днів з дати отримання письмової заявки Постачальником від Замовника. Датою поставки Товару за Договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений Товар. Право власності на Товар від Постачальника до Замовника переходить після передачі Товару та підписання Сторонами видаткової накладної на поставлений Товар (п. 5.3.9 Договору). За результатами поставленого у лютому 2022 року Товару було складено та надано ДП МА «Бориспіль» видаткову накладну від 02.02.2022 на суму 16 305,00 грн (у т.ч. ПДВ 2 717,50 грн). Умовами п. 7.3.9 Договору передбачено обов'язок надання Постачальником податкових накладних на Товар, складених в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством України. Натомість, станом на сьогоднішній день, податкова накладна до вище зазначеної видаткової накладної не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. У зв'язку із нереєстрацією Відповідачем податкової накладної, Позивач втратив своє право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, яка складає 2 717,50 грн (дві тисячі сімсот сімнадцять грн 50 коп.).
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.
Ухвала суду від 24.01.2025 направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03028, м. Київ, проспект Науки, 30, повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/583/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи 910/583/25.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
13 квітня 2021 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - ДП МА «Бориспіль», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» (надалі - ТОВ ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД», Постачальник) було укладено Договір про закупівлю, укладений за процедурою «відкриті торги» № 35.1-14/3.1-007 (надалі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору Постачальник зобов'язався надати Замовникові наступний товар (далі - Товар): Будівельні суміші. Кількість, технічні характеристики та ціну Товару зазначено в Специфікації Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору сума, визначена у Договорі (ціна Договору) становить 417 762 грн (чотириста сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн 00 коп.), включаючи ПДВ 20% - 69 627,00 грн (шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять сім грн 00 коп.).
Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки Товару: 30 календарних днів з дати отримання письмової заявки Постачальником від Замовника. Датою поставки Товару за Договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений Товар.
Право власності на Товар від Постачальника до Замовника переходить після передачі Товару та підписання Сторонами видаткової накладної на поставлений Товар (п. 5.3.9 Договору).
За результатами поставленого у лютому 2022 року Товару було складено та надано ДП МА «Бориспіль» видаткову накладну від 02.02.2022 на суму 16 305,00 грн (у т.ч. ПДВ 2 717,50 грн).
Умовами п. 7.3.9 Договору передбачено обов'язок надання Постачальником податкових накладних на Товар, складених в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством України.
Як зазначає позивач у позовній заяві станом на сьогоднішній день (день подачі позовної заяви - 17.01.2025) податкова накладна до вище зазначеної видаткової накладної не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
24.10.2023 Позивачем ТОВ «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» було пред'явлено вимогу № 35-28/5-242 про відшкодування збитків, завданих нереєстрацією податкових накладних. Лист з вимогою було вручено Відповідачу 31.10.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення № 0830107386842. Втім, дана вимога залишена Відповідачем без відповіді.
Оскільки нереєстрація ТОВ «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» податкових накладних зумовила безповоротну втрату права ДП МА «Бориспіль» на включення суми ПДВ до податкового кредиту, то вимога про відшкодування збитків у розмірі 2 717,50 грн є повністю законною та обґрунтованою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: договору про закупівлю № 35.1-14/3.1-007 від 13.04.2021 з додатками; видаткової накладної № 6 від 02.02.2022 на суму 16 305,00 грн (у т.ч. ПДВ 2 717,50 грн); даних із реєстру платників ПДВ щодо ТОВ «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД»; листа від 20.06.2023 № 03-22-1216 з копіями доказів його направлення та неотримання; вимоги від 24.10.2023 № 35-28/5-242 (оригінал знаходиться у Позивача і Відповідача) з доказами її вручення Відповідачу; Статуту ДП МА «Бориспіль»; виписки із ЄДР щодо ДП МА «Бориспіль».
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 16 ЦК України.).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями ст. 173 ГК України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Матеріалами справи встановлено, що 13 квітня 2021 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю, укладений за процедурою «відкриті торги» № 35.1-14/3.1-007 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 4.2.1 Договору Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів після фактичної поставки Товару та підписання Сторонами видаткової накладної на поставлений Товар перераховує на поточний рахунок Постачальника 100% ціни фактично поставленого Товару.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Строк поставки Товару - 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання письмової заявки Постачальником від Замовника. Датою поставки Товару за Договором вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної на поставлений Товар.
Відповідно до п. 5.1.3 Договору Товар поставляється повністю або поетапно, окремими партіями згідно з письмовими заявками Замовника з зазначенням необхідних найменувань та кількості Товару в межах Специфікації Договору.
Письмова заявка направляється Замовником на електронну адресу Постачальника, з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу Постачальника: 03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30 (п. 5.1.4. Договору).
Згідно п. 5.3.7 Договору Передача - приймання Товару відбувається за адресою, вказаною в п. 5.3.6 Договору після поставки Товару. При передачі-прийманні Товару уповноважені представники Сторін перевіряють відповідність поставленого Товару кількості, яка була замовлена, та специфікації/технічним вимогам, передбаченим Договором. Якщо поставлений Товар відповідає специфікації/технічним вимогам, передбаченим Договором, та замовленій кількості, уповноважені представники Сторін підписують видаткову накладну на поставлений Товар.
Матеріали справи містять копію видаткової накладної № 6 від 02.02.2022 на суму 16 305,00 грн (у т.ч. ПДВ 2 717,50 грн).
Відповідно до п. 7.3.9 Договору до обов'язків Постачальника віднесено, зокрема, надати податкову накладну на Товар, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.
Звертаючись до суду, позивач зазначає, що відповідачем не зареєстровано відповідну податкову накладну на суму ПДВ в розмірі 2 717,50 грн., чим спричинено збитки на вказану суму.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Ураховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Станом на час розгляду цієї справи матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем реєстрації податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 2 717,50 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, відповідач не вчинив необхідних дій для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених законодавством. Не вжиття заходів щодо виконання свого обов'язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства призвело до позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання з цього податку на суму 2 717,50 грн.
Таким чином, відповідач, допустив порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не зареєстрував податкову накладну, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання.
Згідно з частинами 1 - 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк.
З огляду на викладене є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання, визначеного законом, обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 12 973, 80 грн., яка фактично є збитками, а отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Крім того, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (Постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у cправі № 916/334/22).
Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов'язаний сплатити на користь держави грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 12 973, 80 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 717,50 грн. підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39573316; адреса: 03028, м. Київ, просп. Науки, б. 30) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 20572069; адреса: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7) збитки у розмірі 2 717,50 грн (дві тисячі сімсот сімнадцять грн 50 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МЕГА ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39573316; адреса: 03028, м. Київ, просп. Науки, б. 30) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 20572069; адреса: 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 40 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02.04.2025, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є у відпустці.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА