вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2025 р. Справа№ 925/120/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 18.03.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025
у справі № 925/120/25 (суддя -Васянович А.В.)
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову до подання позову,
ОСОБА_1 (надалі - заявник) звернулась до господарського суду Черкаської області із заява про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА" (надалі - скаржник) про визнання виконавчого напису №407 від 08.03.2024, виданого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським С.М. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 08 березня 2024 року, вчиненого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським Сергієм Миколайовичем, зареєстрованого в реєстрі №407, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" заборгованості в розмірі 13 071 000, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 20.02.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/120/25 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/120/25 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Григорчук Ірини Олександрівни про забезпечення позову, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА", третя особа: приватний нотаріус ПРНО Чернігівської області Зеленський Сергій Миколайович, державний виконавець Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що у заяві не вказується про факти порушення прав заявника при здійснення виконавчих дій на підставі виконавчого напису нотаріуса №407, які саме права порушуються, які підстави чи докази порушують її права, відсутні належні докази та факти які взагалі підтверджують заборгованість Заявника та з яких саме правочинів, чому заявник вважає, що саме її права порушуються з доказів, які відсутні у суду при винесенні ухвали про забезпечення позову, а тому Заява взагалі є не обґрунтованою.
Апелянт вказує, що заявник не виконував взяті зобов'язання за договорами про які не повідомляє суду першої інстанції та не виконує вимоги державного виконавця, який на підставі виконавчого документу відкрив виконавче провадження.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не з'ясував ті факти на які посилався заявник у заяві, що призвело до ухвалення Оскаржуваної ухвали, а саме заявник: - не надав доказів, чому саме позов про скасування виконавчого напису може призвести до відновлення порушених прав Заявника, які правові підстави для його скасування відповідно до правової позиції Заявника будуть застосовуватись; - не довів суду першої інстанції як виконавче провадження НОМЕР_1, яке відкрито 20.03.2024 державним виконавцем Донець Оксаною Анатоліївною Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області, впливає на права Заявника при не виконанні останнім вимог державного виконавця. - не надав доказів суду першої інстанції, які саме недобросовісні дії з боку Відповідача можуть бути або вже існують, задля попередження потенційних труднощів у подальшому реальному та ефективному виконанні судового рішення. - не навів відповідних фактів та не надав доказів про те, що такий захід, як забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів Заявника та усуне перешкоди у користуванні майном Заявника.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/120/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/120/25. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 18.03.2025
13.03.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 08.03.2024 року № 407, вчиненого приватним нотаріусом ПРНО Чернігівської області Зеленським С.В. є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
ОСОБА_1 вмотивовує відзив тим, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Заявниця вказує, що обраний вид забезпечення позову прямо передбачений нормами діючого законодавства, тому суд першої інстанції діяв в межах норм діючого законодавства та постановив законне і обґрунтоване судове рішення. Зупинення стягнення за виконавчим написом на час розгляду справи є тимчасовим заходом і не порушує права ТОВ «ПК «Пожмашина».
17.03.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до електронного суду 25.02.2025, тому строк для подання відзиву на апеляційну скаргу був встановлений заявнику до 12.03.2025 включно.
Враховуючи викладене, скаржник у відповіді на відзив просить апеляційний суд відзив на апеляційну скаргу у справі № 925/120/25 від 13.03.2025 поданий представником заявника після закінчення процесуального строку, залишити без розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявницею отримано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 про відкриття апеляційного провадження 25.02.2025 о 22:02, тому датою отримання вважається 26.02.2025, а останнім днем для подання відзиву 13.03.2025.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для залишення відзиву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки останній подано в строк встановлений судом апеляційної інстанції.
17.03.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що представник ОСОБА_1 - адвокат Григорчук І.О. захворіла, перебуває на лікарняному. У зв'язку з поганим самопочуттям, не має можливості з'явитися у судове засідання по справі № 925/120/25, яке призначено на 18.03.2025 та додано результати лабораторного дослідження від 10.03.2025.
Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, обставини, викладенні в клопотанні заявниці про відкладення розгляду справи не підтверджені відповідними доказами, а саме лікарняним листом, а результати лабораторного дослідження від 10.03.2025 не містять посади та печатки особи яка зробила відповідні дослідження, також заявник був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Північному апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.
У судове засідання, що відбулось 18.03.2025 з'явився представник скаржника, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в його процесуальних документах. Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, своїх представників не направила, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, позивач інформацією з системи «Електронний суд».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.02.2025 року ОСОБА_1 звенулась до Господарського суду Черкаської області із заява про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА" про визнання виконавчого напису №407 від 08.03.2024, виданого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським С.М. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що 20 березня 2024 року старшим державним виконавцем Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Донець Оксаною Анатоліївною відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого напису №407 від 08 березня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Зеленським С.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА" заборгованості в розмірі 13 071 000 грн.
ОСОБА_1 вважає здійснення виконавчого напису нотаріуса № 407 від 08 березня 2024 року неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Зеленський Сергій Миколайович всупереч нормативно-правовим актам, вчинив виконавчий напис не на оригіналі нотаріально посвідченого договору. Виконавчий напис не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством для виконавчого документа.
Водночас, державним виконавцем в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 активно вчиняються виконавчі дії та виноситься ряд постанов, таких як: стягнення з боржника виконавчого збору, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанова про арешт коштів боржника, формуються платіжні інструкції на списання грошових коштів, постанова про арешт майна боржника, постанова про розшук майна боржника, що підтверджується інформаційною довідкою виконавчого провадження НОМЕР_1.
ОСОБА_1 має намір звернутися до Господарського суду Черкаської області з позовом до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів заявника та усунення перешкоди в користуванні її майном у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою та просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, на підставі виконавчого напису №407 від 08 березня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським С.М., за виконавчим провадженням НОМЕР_1.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд першої інстанції вважав, що в разі, якщо до закінчення розгляду спору по суті у справі за майбутнім позовом щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем буде фактично здійснене стягнення у безспірному порядку на підставі оспорюваного ОСОБА_1 виконавчого напису, то заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах майбутнього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Державним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна боржника з примусового виконання виконавчого напису, а заявник буде оскаржувати такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, суд першої інстанції зазначав, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 08 березня 2024 року, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на кошти (майно)) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 вмотивовував тим, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 08 березня 2024 року, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на кошти, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду. При цьому судом першої інстанції було враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 серпня 2021 року зі справи №902/81264/20.
Проте, колегія суддів з вказаними висновками суд першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Заява ОСОБА_1 не містить фактів порушення прав заявника при здійснення виконавчих дій на підставі виконавчого напису нотаріуса №407, які саме права порушуються, які підстави чи докази порушують її права, відсутні належні докази та факти які взагалі підтверджують заборгованість Заявника та з яких саме правочинів, чому Заявник вважає, що саме її права порушуються з доказів, які відсутні у суду при винесенні ухвали про забезпечення позову, а тому заява є не обґрунтованою.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, колегією суддів також встановлено, що ОСОБА_1 не надала доказів, яким чином позов про скасування виконавчого напису може призвести до відновлення порушених прав Заявника, які правові підстави для його скасування відповідно до правової позиції Заявника будуть застосовуватись.
В заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви заявником не доведено суду першої інстанції як виконавче провадження НОМЕР_1, яке відкрито 20.03.2024 державним виконавцем Донець Оксаною Анатоліївною Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області, впливає на права заявника при не виконанні останнім вимог державного виконавця.
Також, заявницею не надано доказів суду першої інстанції, які саме недобросовісні дії з боку скаржника можуть бути або вже існують, задля попередження потенційних труднощів у подальшому реальному та ефективному виконанні судового рішення, заявник не навів відповідних фактів.
Заява не містить також доказів, що такий захід, як забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів Заявника та усуне перешкоди у користуванні майном Заявника.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 року у справі №916/2907/24 виклав позицію, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 року у справі №911/2268/21 наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником/позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд першої інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 08.03.2024 року, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на кошти, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Так, суд першої інстанції посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2021 року зі справи №902/81264/20, в якій зазначається що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорювання виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Суд першої інстанції при розгляді справи №925/120/25 застосував неналежну правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2021 року зі справи №902/81264/20 оскільки в даній справі позивач подав позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий напис вчинено нотаріусом на підставі документів, які містять неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару, не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі №911/2268/21 вказано, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 20.01.2025 року у справі №916/2907/24 адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Разом із тим, при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: наявності спору між сторонами; ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами; дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Судом першої інстанції у справі №925/120/25 не мав можливості до подання позову встановити дійсної мети звернення заявника до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не було таке звернення спрямованим на зловживання заявником своїми правами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.05.2024 в справі №922/5196/23 та у постанові від 31.10.2022 року в справі № 910/4192/22 зазначає, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Враховуючи, що ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову до подання позову не надано доказів відповідно до яких суди мали б з урахуванням відповідних та належних доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в утрудненні виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача.
Як вже зазначалось, ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову до подання позову не зазначено які саме недобросовісні дії з боку скаржника можуть бути або вже існують, задля попередження потенційних труднощів у подальшому реальному та ефективному виконанні судового рішення.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 підлягає скасуванню, а у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повинно бути відмовлено.
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК), а понесені судові витрати за апеляційний перегляд підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.
Керуючись ст. 2, 4, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 280, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі №925/120/25 - скасувати.
3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову - відмовити.
4. Матеріали справи № 925/120/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 02.04.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
О.М. Сибіга