справа № 367/10773/23 головуючий у суді І інстанції Кухленко Д.С.
провадження № 22-ц/824/6372/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
01 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Марущаком Семеном Володимировичем на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» про визнання протиправним та безпідставним донарахування за житлово-комунальні послуги,-
У грудні 2023 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСББ «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» про визнання протиправним та безпідставним донарахування за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2024 року відкрито у справі загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» про визнання протиправним та безпідставним донарахування за житлово-комунальні послуги залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Марущак Семен Володимирович 06 січня 2025 року через систему Електронний суд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на систематичну неявку сторони позивача у судові засідання не відповідає дійсності.
Так, 05 квітня 2024 року представником позивача, адвокатом Марущаком С.В., було направлено до суду заяву про участь у всіх судових засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В усіх подальших судових засіданнях представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС зі свого робочого місця (09 квітня 2024 року та 04 червня 2024 року).
15 липня 2024 року о 12:00 год. повинно було відбутись судове засідання, проте, у м. Києві та Київській області відбувались планові відключення електроенергії, які не дають можливості провести судові засідання (відсутність можливості здійснювати аудіофіксацію та відеоконференції). У зв'язку з цим, представником позивача до судового засідання було здійснено телефонний дзвінок секретарю судді Кухленко Д. С., який повідомив, що в суді відсутня електроенергія, тому судове засідання відкладається.
Судове засідання призначене на 10 вересня 2024 року о 10:00 год. не відбулось у зв'язку з повітряною тривогою на території м. Києва та Київської області, необхідністю залишення приміщення суду.
Судове засідання призначене на 17 жовтня 2024 року о 15:00 год. не відбулось у зв'язку з відсутністю електроенергії.
Судове засідання призначене на 09 грудня 2024 року о 12:00 год. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Кухленка Д. С. в нарадчій кімнаті по справі №367/5782/23.
19 грудня 2024 року о 14:30 год. представник позивача очікував на судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС зі свого робочого місця, проте жодних запрошень на засідання не відбувалось. Після двох годин очікування судове засідання так і не відбулось, а в 18:36 годині представник позивача дізнався про ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Отже, з п'яти судових засідань, які зазначені в ухвалі, чотири засідання не відбулися через обставини, які не залежали від волі позивача та його представника, а останнє судове засідання не відбулось через сам суд першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Марущаком Семеном Володимировичем на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» про визнання протиправним та безпідставним донарахування за житлово-комунальні послуги, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
03 березня 2025 року керівник ОСББ «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» - Євсігнєєв Вячеслав Миколайович подав відзив, у якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні керівник ОСББ «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» - Євсігнєєв В.М. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві.
У судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
01 квітня 2025 року адвокат Марущак С.В., діючи в інтересах апелянта, подав клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості підготувати відповідь на відзив ОСББ «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ».
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні без участі особи, яка не з'явилась (статті 240 ЦПК України).
Також ЄСПЛ виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04).
Колегія суддів враховує, що розумні строки судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий суд, а невиправдано тривалий розгляд справи, без достатніх на те підстав, призводить до перебування сторін у стан правової невизначеності.
Встановлено, що до відзиву на апеляційну скаргу, який подано через систему Електронний суд, представник ОСББ «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» долучив докази направлення його примірника представнику позивача - адвокату Марущаку С.В. (доставлено 28 лютого 2025 року).
Крім того, ухвалу про призначення справи до розгляду, у якій зазначено про наявність відзиву на апеляційну скаргу, разом з судовою повісткою-повідомленням, апеляційний суд направив стороні позивача 12 березня 2025 року.
Однак, будучи обізнаним про наявність відзиву на апеляційну скаргу, сторона позивача клопотань про ознайомлення з матеріалами справи не подавала, відповідь на відзив на апеляційну скаргу не надходила.
Виходячи з наведеного, колегія суддів у межах своїх повноважень дійшла висновку про визнання неповажними причин неявки ОСОБА_1 та його представника у судове засідання, а неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті, з огляду на належне повідомлення про судове засідання учасників справи, з урахуванням категорії справи, строку її розгляду, ухвалила проводити розгляд справи по суті за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши думку учасника справи, який прибув у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСББ «ЖК КОЦЮБИНСЬКИЙ» про визнання протиправним та безпідставним донарахування за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції керувався тим, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.
Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених підстав.
За змістом частини першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами частини 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2024 року відкрито у справі загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання.
05 квітня 2024 року представником позивача, адвокатом Марущаком С.В., було направлено до суду заяву про участь у всіх судових засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвала про задоволення або про відмову у задоволенні вказаного клопотання, як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції не постановлялася. Однак, за даними протоколів судових засідань, в режимі відеоконференції з представником позивача Марущаком С.В. проведено судові засідання 09 квітня 2024 року та 04 червня 2024 року (т. 1 а.с. 246, т. 2 а.с. 1).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 липня 2024 року.
Судове засідання призначене на 15 липня 2024 року о 12:00 год. проведено судом без участі сторони позивача, оголошено перерву до 10 вересня 2024 року. (т. 2 ас. 12)
Відповідно до довідки секретаря судових засідань Ірпінського міського суду Київської області, судове засідання призначене на 10 вересня 2024 року о 10:00 год. було знято з розгляду у зв'язку з повітряною тривогою на території м. Київа, Київської області та необхідністю залишення приміщення суду. Наступне судове засідання відбудеться 17 жовтня 2024 року о 15-00 год. (т. 2 а.с. 20)
Відповідно до довідки секретаря судових засідань Ірпінського міського суду Київської області, судове засідання призначене на 17 жовтня 2024 року о 15:00 год. було знято з розгляду у зв'язку з відсутністю електроенергії. Наступне судове засідання відбудеться 09 грудня 2024 року о 12-00 год. (т. 2 а.с. 27)
Відповідно до довідки секретаря судових засідань Ірпінського міського суду Київської області, 09 грудня 2024 року справа була знята зі складу у зв'язку з перебуванням судді Кухленко Д.С. в нарадчій кімнаті по справі №367/5782/23. Наступне судове засідання відбудеться 19 грудня 2024 року о 14-30 год. (т. 2 а.с. 33)
За інформацією ДП «ІСС» на запит адвоката Марущака С.В., останній у підсистемі ВКЗ ЄСІТС авторизовувався: 17 жовтня 2024 року о 00:21:34, о 09:14:21, о 14:58:15; 09 грудня 2024 року о 09:54:03 та 15:17:28; 19 грудня 2024 року об 11:43:44, о 14:26:45, о 14:27:33.
Колегія суддів враховує, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі №686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18 та ін.
Однак, розгляд цієї справи 10 вересня 2024 року, 17 жовтня 2024 року, 09 грудня 2024 року не відбувся у зв'язку з обставинами, які не залежали від волі позивача (повітряна тривога, відключення світла, зайнятість судді у іншому судовому провадженні), а за інформацією ДП «ІСС», представник позивача для участі у розгляді справи 19 грудня 2024 року о 14:30 год. завчасно авторизувався (о 14:26:45, о 14:27:33), тому у розумінні статей 223 та 257 ЦПК України, 19 грудня 2024 року не було неявки сторони позивача у судове засідання.
Таким чином, станом на 19 грудня 2024 року були відсутні правові підстави для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача у судове засідання, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах процесуального закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. в), ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції, а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл судових витрат на даному етапі.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 379, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Марущаком Семеном Володимировичем - задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова