справа № 757/11310/24-ц головуючий у суді І інстанції Литвинова І.В.
провадження № 22-ц/824/3757/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
01 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - Мицавкою Юрієм Юрійовичем на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація «Рефрижераторна вагонна компанія» Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» про стягнення заробітної плати,-
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мицавка Юрій Юрійович звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація «Рефрижераторна вагонна компанія» Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» про стягнення заробітної плати, у якому просив суд:
зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 роки.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація «Рефрижераторна вагонна компанія» Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» про стягнення заробітної плати залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мицавка Юрій Юрійович 29 жовтня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт зазначає, що судове засідання, призначене судом на 20 серпня 2024 року, було знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю судді у розгляді справи №757/37021/24-к і саме з цієї підстави розгляд даної справи перенесено на 16 жовтня 2024 року.
Отже, повторну неявну позивача слід обраховувати з 16 жовтня 2024 року, а не з 20 серпня 2024 року.
Крім того, суд першої інстанції не вирішив клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - Мицавкою Юрієм Юрійовичем на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація «Рефрижераторна вагонна компанія» Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» про стягнення заробітної плати, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
18 лютого 2025 року представниця АТ «Українська залізниця» - Гніздицька Леся Василівна подала відзив, у якому заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з'явився, 31 березня 2025 року адвокат Мицавка Ю.Ю. діючи в його інтересах, подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, вимоги апеляційної скарги підтримав та наполягав на її задоволенні.
У судовому засіданні представниця АТ «Українська залізниця» - Гніздицька Леся Василівна заперечила проти задоволення апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві.
У судове засідання інші учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасниці справи, яка прибула в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація «Рефрижераторна вагонна компанія» Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» про стягнення заробітної плати, суд першої інстанції керувався тим, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, заява про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів не надходила.
Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених підстав.
За змістом частини першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами частини 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року відкрито у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін, третьої особи, призначене судове засідання на 14 травня 2024 року.
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, судове засідання відкладено на 20 серпня 2024 року.
Відповідно до довідки секретаря судових засідань Печерського районного суду м. Києва, у зв'язку з зайнятістю судді Литвинової І.В. у розгляді судової справи №757/37021/24-к, справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація «Рефрижераторна вагонна компанія» Всеукраїнської професійної спілки «Спілка залізничників України» про стягнення заробітної плати, призначена до розгляду в судове засідання о 10-00 год. 20 серпня 2024 року знята з розгляду. Наступна дата судового засідання 16 жовтня 2024 року на 10-00 год. (а.с. 120, 121).
Про призначене судове засідання 20 серпня 2024 року о 10-00 год. та 16 жовтня 2024 року о 10-00 год. представник ОСОБА_1 - адвокат Мицавка Ю.Ю. повідомлений 14 травня 2024 року та 21 серпня 2024 року відповідно шляхом доставлення судової повістки до Електронного кабінету (а.с. 124).
Позивач ОСОБА_1 та/або його представник у судове засідання, призначене на 16 жовтня 2024 року на 10-00 год. не з'явилися.
Колегія суддів враховує, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі №686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18 та ін.
За обставин справи, що розглядається, судовий розгляд 20 серпня 2024 року на 10-00 год. не відбувся у зв'язку з розглядом головуючим суддею іншої справи, а не у зв'язку з неявкою позивача, тому у розумінні статей 223 та 257 ЦПК України, 16 жовтня 2024 року мала місце перша неявка ОСОБА_1 у судове засідання.
Таким чином, станом на 16 жовтня 2024 року були відсутні правові підстави для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача у судове засідання, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах процесуального закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. в), ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції, а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл судових витрат на даному етапі.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - Мицавкою Юрієм Юрійовичем - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова