25 березня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6716/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 р. (суддя Брегей Р.І) в адміністративній справі №340/6716/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 084450009295 від 15 серпня 2024 р. про відмову у призначені їй дострокової пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання роботи з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р. з дати подання заяви на призначення пенсії, а саме - з 07 серпня 2024 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити їй дострокову пенсію за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати подання заяви на призначення пенсії, а саме - з 07 серпня 2024 р., зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити їй заборгованість по пенсії з 07 серпня 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що вона, досягнувши віку 50 років та маючи страховий стаж більше 15 років, отримала право на дострокову пенсію, оскільки виховує дитину-інваліда з дитинства ОСОБА_2 . Чинним законодавством не передбачена така умова для призначення дострокової пенсії за віком, як визнання дитини інвалідом саме до шести років. Також позивачка зазначала, що відповідач протиправно не зарахував до її страхового стажу період навчання.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд визнав протиправним і скасовав рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 15 серпня 2024 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком на підставі заяви від 07 серпня 2024 р.,та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 07 серпня 2024 р., врахувавши правові висновки суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону № 1058 визначено, що матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку мають право на зниження пенсійного віку. Згідно пункту 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку, надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку. Позивачкою такі документи надані не були. Також, до її страхового стажу не зараховано навчання з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р., оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 відсутній номер документу, що є підставою внесення запису.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:
" ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Запорізької області (а.с.12-14, 32). Позивач - мати ОСОБА_2 , 28 листопада 2008 р. (а.с.16). 18 липня 2024 р. на засіданні мультидисциплінарної групи спеціалістів НДСЛ «Охматдит» встановлено відносно сина такий діагноз захворювання: хронічне мієлопроліферативне захворювання; есенціальна тромбоцитемія (а.с.23). Встановленню діагнозу передувало лікування в умовах стаціонару, яке розпочалось 14 червня 2024 р. (а.с.24-26). 07 серпня 2024р. ОСОБА_1 звернулася зі заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про призначення дострокової пенсії за віком (а.с.27). Заяву передано на розгляд Управління. 15 серпня 2024 р. відповідач прийняв рішення, яким відмовив у призначенні пенсії (а.с.27). Підстава - не надали акту огляду дитини медико-соціальною експертною комісією і доказів, що медичні показання для визнання дитиною з інвалідністю існували до досягнення шестирічного віку. Управління встановило, що страховий стаж складає 30 років 01 місяць 12 днів (а.с.27). До страхового стажу не зарахували період навчання в професійно-технічному училищі з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р. Підстава - трудова книжка не містить відомостей про підстави початку і завершення навчання (відсутні реквізити відповідних наказів). Трудова книжка містить записи про навчання в СПТУ-36 м.Запоріжжя з 01 вересня 1989 року по 25 червня 1991 р. (а.с.17). У графі «на підставі чого внесли записи» зазначено диплом НОМЕР_2 . Диплом видано ОСОБА_3 , яка після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.33-34). У дипломі зазначено, що навчання тривало з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р. (а.с.33).
Департамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної військової адміністрації повідомив, що захворювання ОСОБА_2 , котре класифікується як D47.3, відноситься до тяжких хвороб дітей - новоутворення невизначеного або невідомого характеру відповідно до приписів Розділу4 «Онкологічні, онкогематологічні захворювання» постанови Уряду України від 27 грудня 2018 року №1161 «Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлена інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг» (а.с.63). Позов подано до суду 14 жовтня 2024 р. (а.с.37)".
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 досягла віку 50 років, її страховий стаж більший 15 років, сина виховала до 6 років, у сина у віці 15 років (2024 р.) встановили тяжке захворювання, то вона має право на дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо страхового стажу ОСОБА_1
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, пунктом 1,3 постанови встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявна в матеріалах справи копія трудової книжки серії НОМЕР_1 містить відомості про початок і закінчення навчання ОСОБА_1 у професійно-технічному училищі (з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р.). У графі «на підставі чого внесли записи» зазначено диплом НОМЕР_2 .
Вказаний диплом видано ОСОБА_3 , яка після одруження змінила прізвище на " ОСОБА_4 ". Згідно цього диплому навчання тривало з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р. (а.с. 33,34).
Наведені обставини, які встановлені на підставі доказів, досліджених судом першої інстанції, свідчать про наявність законних підстав для зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду її навчання з 01 вересня 1989 р. по 25 червня 1991 р.
Щодо права ОСОБА_1 на дострокову пенсію за віком. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Статтею першою цього ж Закону визначено, що тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність, - дитина, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, дитина, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність.
Пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Визнання дитини тяжко хворою, якій не встановлено інвалідність, засвідчується посвідченням одержувача допомоги, довідкою про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданою закладом охорони здоров'я, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 березня 2021 року № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132.
У разі якщо дитина визнана тяжко хворою після досягнення шестирічного віку надається медичний висновок закладу охорони здоров'я про те, що дитина мала тяжку хворобу до досягнення нею шестирічного віку.
Отже, для реалізації права на дострокову пенсію за віком на підставі статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачка має відповідати наступним умовам, визначеним законодавцем:
- досягнення віку 50 років;
- наявність страхового стажу більше 15 років;
- бути матір'ю дитини з інвалідністю з дитинства або тяжко хворої дитини, якій не встановлена інвалідність;
- наявність обставини виховання такої дитини до досягнення нею шестирічного віку.
Документами, які підтверджують статус дитини з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю є виписка з акта огляду МСЕК, медичний висновок закладу охорони здоров'я, посвідчення одержувача допомоги.
Документами, на підставі яких дитина визнається тяжко хворою, якій не встановлено інвалідність, є посвідчення одержувача допомоги, довідка за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 березня 2021 року № 407.
У випадку, коли дитина визнана тяжко хворою після досягнення шестирічного віку, надається медичний висновок закладу охорони здоров'я про те, що дитина мала тяжку хворобу до досягнення нею шестирічного віку.
Станом на день звернення позивачки із заявою про призначення пенсії (07.08.2024) вона досягнула віку у 52 роки, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_3 (а.с.12).
Страховий стаж позивачки складав більше 15 років. Відповідач розрахував страховий стаж у 30 років 1 місяць 12 днів, однак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що період її навчання з 01.09.1989 по 25.06.1991 також підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Позивачка є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.16).
У позовній заяві позивачка зазначила, що вона виховує дитину-інваліда з дитинства ОСОБА_2 .
Проте, доказів на підтвердження обставини наявності у її дитини статусу інваліда з дитинства або інвалідності позивачкою суду не надано.
До позовної заяви позивачкою надана копія засідання МГС № 204 групи спеціалістів НДСЛ "ОХМАТДИТ" від 18.07.2024 (а.с.23), консультативний висновок спеціаліста КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" від 10.07.2024, виписка з медичної карти КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" за період госпіталізації з 14.06.2024 по 24.07.2024 (а.с.25,26), засідання групи спеціалістів КНП "Запорізька обласна клінічна лікарня" від 07.08.2024 з розбору клінічного випадку (а.с.31).
Усі наведені документи підтверджують те, що ОСОБА_2 має тяжке захворювання, проте вони не включені до переліку документів, на підставі яких територіальний орган Пенсійного фонду України має право призначити дострокову пенсію. Суд першої інстанції ухвалою від 25 жовтня 2024 р. запропонував позивачці надати інформацію про те, коли вперше встановлене лікарями захворювання сина, з наявністю якого вона обґрунтовує його статус як особи з інвалідністю з дитинства, а також повідомити про наявність медичного висновку, яким встановлено більш ранній час початку захворювання, аніж дата огляду, за наслідками якого встановили захворювання, тобто до 2024 року (а.с.48).
Позивачка надала суду письмові пояснення про те, що вона не має можливості отримати додаткові документи та медичні висновки внаслідок того, що вона проживає на території, на якій ведуться (велися) бойові дії (а.с.51,52).
Колегія суддів звертає увагу, що надані позивачкою до позовної заяви медичні документи були складені у 2024 році за результатом обстеження її сина в медичних закладах м. Києва та м. Запоріжжя. Наявність цих документів є підставою для звернення за отриманням довідки за формою № 407 (якщо інвалідність дитині не встановлена), висновку МСЕК (якщо дитині встановлена інвалідність), медичного висновку із зазначенням, у тому числі, що її дитина мала тяжку хворобу до досягнення нею шестирічного віку.
Крім того, позивачка не надала доказів того, що вона є внутрішньо переміщеною особою і не має доступу до документів, які видавались медичними закладами, що залишились на тимчасово окупованій території. При цьому, на прифронтовій території продовжують функціонувати заклади охорони здоров'я, які надають медичні послуги населенню.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги з тієї підстави, що син позивачки має тяжке захворювання. Однак, як зазначено вище, ця обставина є підставою для призначення позивачці дострокової пенсії виключно за умови дотримання інших вимог чинного законодавства та надання позивачкою документів, перелік яких наведено вище.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що рішення суду не може підміняти медичні документи, такі як акти МСЕК, довідки, висновки медичних закладів. Суд здійснює перевірку рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перш - за все, чи діє останній на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що у спірному випадку відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивачки період навчання, проте правомірно відмовив їй у призначенні дострокової пенсії за відсутності документів, визначених чинним законодавством.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 084450009295 від 15 серпня 2024 р. підлягає скасуванню у наведеній частині. Однак, право на дострокову пенсію за заявою від 07.08.2024 та доданими до неї документами позивачка не набуває, тому підстави для зобов'язання відповідача призначити таку пенсію - відсутні.
Ухвалення колегією суддів такого рішення не позбавляє позивачку права на повторне звернення за призначенням дострокової пенсії за умови надання нею усіх необхідних документів.
Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового рішення, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 р. в адміністративній справі №340/6716/24 - скасувати та ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 084450009295 від 15 серпня 2024 р. в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.09.1989 по 25.06.1991.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.09.1989 по 25.06.1991.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 березня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник