25 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25480/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р. (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі №160/25480/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/22268/0242/ТД-ФС від 21 серпня 2024 р., винесену Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, відповідно до якої за порушення законодавства про працю на ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ» накладено штраф у розмірі 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень 00 коп.
В обґрунтування пред'явленого позову позивач вказував на те, що ним були виконані вимоги припису №ПС/ДН/15979/0242/П від 13 травня 2024 р., про що відповідач був повідомлений листом від 07.06.2024. В липні 2024 року відповідач перевіряв виконання позивачем припису шляхом витребування документів, які були надані, однак відповідач прийняв спірну постанову за допуск позивачем 6 осіб до роботи без оформлення трудового договору. Також, за результатом розгляду місцевим судом справи №199/4477/24 встановлено, що в діях керівника позивача відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Відповідач притягнув позивача до відповідальності не з тих підстав, щодо яких в липні 2024 року проводилась перевірка, І не в зв'язку з невиконанням припису, а в зв'язку з порушеннями, допущеними в травні. При цьому з 6 осіб, щодо яких відповідач в липні 2024 року констатував порушення вимог законодавства про працю, з 3 особами були укладені трудові договори, а ще 3 особи припинили працювати після закінчення строків дії цивільно-правових договорів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволений.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що після винесення припису про усунення виявлених порушень про працю №ПС/ДН/15979/0242/П від 13.05.2024 позивач продовжив отримувати вигоду від протиправних дій, а саме допуску до робіт підвищеної небезпеки осіб, що надають послуги за цивільно-правовими договорами або договором підряду, тобто вимоги припису не виконувались. Також, на думку скаржника, не підлягають врахуванню обставини, встановлені судовим рішенням у справі №99/4477/24, оскільки за правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 20 квітня 2021 р. у справі № 817/1269/17, преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване, наполягаючи на відсутності законних підстав для застосування до нього штрафу, оскільки вимоги припису від 13.05.2024 були ним виконані у строк, встановлений відповідачем, тобто до 10.06.2024.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:
13 травня 2024 р. відповідачем складено Акт №ПС/ДН/15979/0242 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання законодавства у сфері праці. 13 травня 2024 р. відповідачем складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/15979/0242/П в строк до 10.06.2024. 13 травня 2024 р. щодо керівника позивача складено протокол про адміністративне порушення №ПС/ДН/15979/0242/П/ПТ, яким зафіксовано порушення вимог ст. 24 Кодексу законів про працю щодо допуску працівників до виконання робіт без укладення трудового договору, також наявні порушення строків виплати заробітної плати, що є порушенням ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10 липня 2024 р. відповідачем складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці №ПС/ДН/22268/042. Згідно даного акту його складено з питань виконання припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 13.05.2024 року №ПС/ДН/15979/0242/П.
24 липня 2024 р. відповідачем прийнято Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПС/ДН/22268/0242/ТД/ІП, згідно якого прийнято рішення про накладення на позивача штрафу.
21 серпня 2024 р. відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/22268/0242/ТД-ФС. Вважаючи постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови, оскільки станом на дату розгляду Управлінням питання щодо накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, виявлене під час перевірки, порушення було повністю усунуто.
Скаржник/відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що позивачем припис від 13.05.2024 не був виконаний, оскільки ним не надано документів, підтверджуючих факт офіційного працевлаштування: ОСОБА_1 за період з 14.05.2024 по 28.05.2024, ОСОБА_2 з 14.05.2024 по 26.05.2025, ОСОБА_3 з 14.05.2024 по 04.06.2024, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з 14.05.2024 по фактичний час виконання робіт. При цьому, у спірній постанові про накладення штрафу зазначені інший день відліку строку - з 10.05.2024 (т. 1 а.с. 126)
Як вбачається зі змісту спірної постанови, штраф до позивача у розмірі 480000 грн. застосований на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).
Цією нормою передбачено, що юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Однак, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX від 01.07.2022.
Тобто, для застосування відповідачем штрафу необхідним є встановлення обставини невиконання позивачем припису про усунення порушень №ПС/ДН/15979/0242/П від 13.05.2024.
Колегія суддів дослідила зміст зазначеного припису (т.1 а.с.148,149) та встановила, що керівник позивача був зобов'язаний в строк до 10.06.2024 усунути наступні порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю:
1) використання праці працівників без укладення трудових договорів - порушення ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України;
2) працівники допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та не повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу - порушення ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України;
3) заробітна прала виплачується з порушеннями вимог законодавства - порушення ч. 1 ст. 10 Закону України №2135.
Позивачем 07.06.2024 на адресу відповідача був направлений лист про усунення порушень, виявлених під час перевірки, та виконання вимог припису (т. 1 а.с.184,185). Додатком до цього листа є трудові договори, укладені з працівниками в період часу з 24.05.2024 по 04.06.2024, повідомлення про прийняття на роботу, розрахункові відомості про заробітну плату, платіжні інструкції.
Таким чином, позивач уклав трудові договори з працівниками, про що повідомив відповідача у строк, встановлений у приписі, отже, виконав пункт перший та пункт третій припису.
Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів офіційного працевлаштування працівників з 10.05.2024 і до фактичного укладення трудових договорів, тобто позивач не виконав вимоги 2 припису (т. 1 а.с.146).
Частиною 4 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу, що для висновку про невиконання позивачем пункту 2 припису необхідним є встановлення обставини фактичного допуску осіб за переліком, наведеним в акті перевірки №ПС/ДН/22268/0242 від 10.07.2024, до роботи з 10.05.2024 і до дати укладення трудових договорів.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.06.2024 закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Торговий дім Вінпрофіт» ОСОБА_6 за ч.3 ст. 41 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суд дійшов до висновку, що наявність укладених цивільно - правових договорів між ТОВ «Торговий ДІМ ВІН ПРОФІТ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не може свідчити про те, що такими особами здійснювалися на користь підприємства роботи, які мали трудові функції.
Обставини, встановлені у справі №199/4477/24, стосуються подій перевірки з 10.05.2024 по 13.05.2024. Підставою для прийняття постанови, яка є предметом позову у справі №160/25480/24, є відсутність трудових договорів з 10.05.2024, незважаючи на те, що в апеляційній скарзі відповідач змінив початок цього періоду на 14.05.2024.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки приписом від 13.05.2024 усунути порушення зобов'язувався саме керівник ТОВ «Торговий дім Вінпрофіт», тому обставини, які встановлені у справі №199/4477/24 щодо керівника ТОВ «Торговий дім Вінпрофіт», є преюдиційними при розгляді справи №160/25480/24.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/25480/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 березня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник