вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження
"01" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/572/25
за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, м. Вознесенськ, в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, м. Одеса,
до відповідачів 1) Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіопласт», Київська область, с. Білогородка,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , м. Одеса,
про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності, стягнення 890 148,60 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Яворський С.С., службове посвідчення №069080 від 01.03.2023;
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: Мачкова О.П., у порядку самопредставництва;
від відповідача-2: Антонова Г.І., адвокат, ордер серії АА №1549251 від 04.03.2025
від третьої особи: не з'явились;
Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області 13.02.2025 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом №53/5-1412вих.-25 від 11.02.2025 в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до відповідачів - 1) Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - АТ «НАЕК «Енергоатом»), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіопласт» (далі по тексту - ТОВ «Сіопласт»), в якому просить суд:
- залучити до участі у справі Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104) як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору;
- визнати недійсним договір від 07.06.2021 № 53-123-01-21-06964, укладений між Відокремленим підрозділом «Южно-Українська атомна електростанція» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Cіопласт»;
- стягнути з ТОВ «Сіопласт» на користь філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» 890 148,60 грн., а з філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 890 148,60 грн. стягнути в дохід держави;
- стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Позов обґрунтований тим, що за результатами проведених торгів із переможцем публічної закупівлі UA-2021-03-24-006951-a між ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Сіопласт» був укладений договір на постачання товару №53-123-01-21-06964 від 07.06.2021 на загальну суму 890 149,60 грн. з ПДВ.
Вказаний договір був виконаний, ТОВ «Сіопласт» поставило відповідний товар, а ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» прийняв та оплатив вказаний товар.
Звертаючись з позовом, прокурор твердить, що під час проведення процедури закупівлі UA-2021-03-24-006951-a ТОВ «Сіопласт» та іншим учасником ТОВ «Ерахім» було вчинено узгоджені антиконкурентні дії, що суперечать Закону України «Про публічні закупівлі». Як наслідок, укладений між ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Сіопласт» договір має бути визнано недійсним, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «Сіопласт».
Прокурор твердить, що висновки про вчинення ТОВ «Сіолпаст» антиконкурентних дій встановлені у рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2024 №65/66-р/к у справі №67-02/2023.
Так, рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2024 №65/66-р/к у справі №67-02/2023 встановлено, що учасники публічної закупівлі UA-2021-03-24-006951-a - ТОВ «Ерахім» та ТОВ «Сіопласт» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що привели до спотворення результатів торгів із постачання товарів за вказаною закупівлею.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Посилаючись на вказану норму, прокурор просить суд визнати недійсним укладений між ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом» та ТОВ «Сіопласт» договір від 07.06.2021 № 53-123-01-21-06964, застосувати наслідки недійсності правочину, стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 890 146,60 грн. одержаних за виконання спірного правочину, та, в подальшому, стягнути з ВП «Южно-Українська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 890 148,60 грн. в дохід держави.
Ухвалою від 14.02.2025 відкрито провадження у справі 3911/572/25 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.03.2025, залучено до участі у справі в якості третьої особи Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
13.02.2024 через систему «Електронний суд» керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області подала заяву №53/5-1411вих.-25 від 11.02.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Сіопласт», що знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову, а саме в сумі 890 148,60 грн.
Ухвалою від 14.02.2025 заяву прокуратури про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Сіопласт» в межах ціни позову до закінчення розгляду справи Господарського суду Київської області №911/572/25.
27.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 АТ «НАЕК «Енергоатом» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивовані тим, що на момент розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Сіопласт» у замовника ВП «Південноукраїнська АЕС» не було жодних законних підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі чи відхилення тендерної пропозиції. Договір було виконано сторонами вчасно. Рішення Південного міжобласного територіального відділення АМК України від 01.08.2024 до АТ «НАЕК «Енергоатом» не надходило. Відповідач-1 твердить, що на момент прийняття ВП «Південноукраїнська АЕС» рішення щодо визначення переможця закупівлі не було порушено жодного з обмежень, передбачених ст. 203 ЦК України, фінансування закупівлі здійснено за кошти акціонерного товариства. Відповідач-1 вважає, що прокурором не доведено, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваного договору, наявність протиправних наслідків, а також наявність умислу у сторін саме на укладення договору, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Також 27.02.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача-1 подала клопотання про долучення доказів, а саме видаткової накладної від 16.06.2021 №283 на поставку товару ТОВ «Сіопласт» та документів про оплату.
05.03.2025 через систему «Електронний суд» прокурор подав відповідь на відзив, у якій твердить, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, а позиція відповідача-1, наведена у відзиві, є безпідставною.
05.03.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача-2 ТОВ «Сіопласт» подала письмові пояснення (які за змістом є відзивом на позов), у яких твердить, що немає підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач-2 твердить, що взяв участь у процедурі закупівлі UA-2021-03-24-006951-а. Як вбачається з матеріалів публічної закупівлі, до участі у тендері подало заявку також ТОВ «Ерахім»; інші конкуренти ринку лакофарбової продукції мали можливість, але не скористались своїм правом на участь у тендері, відтак участь іншого учасника не могло спотворити результати тендеру. 17.06.2021 ВП «ЮАЕС» було прийнято поставлені відповідачем-2 товари; у зв'язку із настанням строку оплати ТОВ «Сіопласт» звернувся до покупця із листом про погашення заборгованості, після чого ВП «ЮАЕС» отриманий товар оплатило не у повному обсязі.
ТОВ «Сіопласт» звернувся до Господарського суду Миколаївської області у справу №915/1810/21 про стягнення залишку боргу 386 380,00 грн., а також втрат від інфляції та процентів річних. У зв'язку із повною оплатою ВП «ЮАЕС» основного боргу ТОВ «Сіопласт» подав заяву про відмову від позову у справі №915/1810/21, яка була прийнята ухвалою від 25.10.2022, провадження у справі закрито. Відтак, договір було виконано сторонами у повному обсязі.
Рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення АМК України у справі №65/66-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу прийнято 01.08.2024 і зворотної дії у часі не має.
Відповідач-2 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про скасування рішення Південного міжобласного територіального відділення АМК України у справі №65/66-р/к від 01.08.2024.
Прокурор не додав жодного доказу та не довів порушення прав чи законних інтересів держави, на захист яких подано позов, окрім вчинення учасниками закупівлі антиконкурентних узгоджених дій, які встановлені у рішенні АМК України, яке оскаржується у судовому порядку.
Відповідач-2, посилаючись на правову позицію постанов Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, твердить, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
Відповідач-2 твердить, що у частині 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» наведено перелік випадків, коли договір про закупівлю є нікчемним. Випадок, коли учасники процедури порушили вимоги законів України «Про публічні закупівлі» та «Про захист економічної конкуренції» у такому переліку відсутній, отже у даному випадку належать до застосування загальні підстави ЦК України, які передбачають доведення наявності визначених законом підстав недійсності правочину. У разі оскарження правочину третьою особою - не стороною договору, крім наявності підстав для визнання такого договору недійсним необхідним є доведення порушення таким договором права або інтересу позивача.
У даному випадку порушений інтерес держави у підтриманні законності у сфері публічних закупівель буде відновлюватись шляхом накладення штрафу на учасників закупівель та наявної заборони таким учасникам брати участь у процедурах закупівель, якщо відповідне рішення АМКУ залишиться в силі за результатами судового оскарження. При цьому такі протиправні дії учасників під час проведення торгів не завдали шкоди матеріальним інтересам ані держави, ані органу, якого прокурор визначив позивачем. Оскільки у процедурі взяли участь лише ТОВ «Сіопласт» та ТОВ «Ерахім», не було обмежено конкурентоспроможність інших учасників ринку; матеріальних втрат також не зазнав і замовник закупівлі, позаяк тендерна пропозиція переможця була нижчою за очікувану вартість закупівлі. Крім того, закупівля фінансувалася за кошти замовника, а не за державні кошти.
06.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №911/572/25 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23. Клопотання обґрунтоване тим, що у справі №911/572/25 спірним є питання про застосування частини 3 ст. 228 ЦК України, у разі встановленого порушення законодавства про захист економічної конкуренції, посиланням на які прокурор обґрунтував свій позов.
07.03.2025 через систему «Електронний суд» представник третьої особи - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України подала пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких просить позов керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави задовольнити; розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
07.03.2025 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Прокурор твердить, що вирішуючи подібний за змістом спірних правовідносин спір, у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від своїх попередніх висновків, викладених у постановах від 15.12.2021 у справі №922/2645/20 та від 24.04.2024 у справі №922/3322/20. Зазначив, що принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі закріплений у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», полягає у тому, що змагальність учасників ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. Необґрунтоване зупинення провадження, на твердження прокурора, може призвести до затягування строків розгляду, що призведе до перебування учасників у стані невизначеності та порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У підготовче судове засідання 10.03.2025 з'явився прокурор та представники відповідачів. У підготовчому судовому засіданні 10.03.2025 суд оголосив перерву до 01.04.2025, про що присутні представники були повідомлені особисто під розпис, а відсутні позивач та третя особа - у спосіб направлення на зареєстровані електронні кабінети ухвали про повідомлення в порядку ст. 120-121 ГПК України.
11.03.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача-1 подала клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №916/4917/24 Господарським судом Одеської області. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 відкрито провадження у справі №916/4917/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасувати рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/66-р/к від 01.08.2024, про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладання на нього штрафу.
14.03.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача Південного офісу Держаудитслужби до суду подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити без участі представника Південного офісу Держаудитслужби.
У підготовче судове засідання з'явився прокурор та представники відповідачів. Представники позивача та третьої особи повторно не з'явились, про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені особисто під розпис.
Відповідно до частини 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 2 ст. 182 ГПК України суд у підготовчому судовому засіданні зокрема вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника АТ «НАЕК «Енергоатом» від 06.03.2025 про зупинення провадження до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23, та клопотання представника АТ «НАЕК №Енергоатом» від 11.03.2025 про зупинення провадження до закінчення розгляду справи №916/4917/24 Господарським судом Одеської області, суд встановив таке.
Основною підставою поданого у справу №911/572/25 позову про визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, прокурор визначив встановлені у Рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2024 №65/66-р/к факти вчинення узгоджених антиконкурентних дій учасниками ТОВ «Сіопласт» та ТОВ «Ерахім» під час процедури відкритих торгів UA-2021-03-24-006951-а. На підтвердження вказаних обставин прокурором подано єдиний письмовий доказ - копію вказаного рішення.
Разом із тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 відкрито провадження у справі №916/4917/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/66-р/к від 01.08.2024, про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладання на нього штрафу. У судовому засіданні 27.01.2025, суд ухвалою у протокольній формі закрив підготовче провадження та призначив справу №916/4917/25 до розгляду по суті.
За таких обставин, єдиний акт, із змісту якого суд має встановити наявність або відсутність факту вчинення ТОВ «Сіопласт» та ТОВ «Ерахім» узгоджених антиконкурентних дій в процесі відкритих торгів, за результатами яких було укладено оспорюваний договір, оскаржується у судовому порядку у справі №916/4917/24.
З огляду на викладене, суд погоджується з тим, що від результатів вирішення справи №916/4917/24 суттєво залежить оцінка обставин та висновки суду у справі №911/572/25.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, клопотання представника АТ «НАЕК «Енергоатом» від 11.03.2025 про зупинення провадження до закінчення розгляду справи №916/4917/24 Господарським судом Одеської області є обґрунтованим та таким, яке належить задовольнити.
Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23.
Колегія суддів не погодилася з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення ч. 3 ст. 228 ЦК та ч. 1 ст. 208 ГК є незастосовними.
Колегія суддів висловилась про необхідність відступу від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
Таку необхідність обґрунтувала тим, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч. 1 ст. 216, п. 1 ч. 1 ст. 1212 ЦК.
Також колегія суддів зазначає, що як у справі №922/3456/23, так і у справі №914/1507/23, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.
Колегія суддів запропонувала відступити від висновку, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Необхідність відступу мотивувала тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Згідно з частинами 1 і 2 ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред'явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Ухвалою від 20.12.2024 справа №922/3456/23 прийнята до провадження об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд справи призначено на 07.02.2025. Станом на дату судового засідання рішення об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №922/3456/23 не оприлюднено.
Суд погоджується з тим, що обставини у справі №922/3456/23 є подібними до обставин справи №911/572/25; при цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду розглядає спірні питання щодо порядку застосування саме тих норм закону, на які посилаються учасники справи №911/572/25.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на викладене, та враховуючи частину 4 ст. 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, клопотання представника АТ «НАЕК «Енергоатом» від 06.03.2025 про зупинення провадження до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 є обґрунтованим та таким, яке належить задовольнити.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч.1 ст. 117 ГПК України).
Беручи наведене вище до уваги та керуючись ст.. 177, п.5 ч.1 ст.227, пунктом 7 частини 1 ст. 228, ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання представника АТ «НАЕК «Енергоатом» від 06.03.2025 про зупинення провадження до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23, та клопотання представника АТ «НАЕК №Енергоатом» від 11.03.2025 про зупинення провадження до закінчення розгляду справи №916/4917/24 Господарським судом Одеської області задовольнити.
2. Провадження у справі № 911/572/25 зупинити до вирішення справи господарського суду Одеської області № 916/4917/24 та набрання остаточним рішенням у цій справі законної сили, а також до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.
3. Зобов'язати учасників справи подати суду копію остаточного рішення у справі господарського суду Одеської області №916/4917/24 після набрання ним законної сили та рішення об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатами перегляду у касаційному порядку справи №922/3456/23 з метою виявлення підстав для поновлення провадження у справі.
4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.
5. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (частина 1 ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 255 ГПК України протягом строків, передбачених ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 03.04.2025.
Суддя О.В. Конюх